Путівки від підприємства: акценти 2025 року

1. З чого почати облік путівок: важливі аспекти
2. Придбання путівки підприємством
3. ПДВ: правила при передачі путівки
4. Податок на прибуток та «путівочні» пільги
5. Путівки: як утримати ПДФО та військовий збір
6. Путівки та ЄСВ: нарахування без варіантів
7. Висновки

З чого почати облік путівок: важливі аспекти

Існує думка, що податковий облік путівок цілком залежить від того, на яких умовах путівка надається працівникові:

1. як преміювання за результатами праці,
2. як соціальний захід, зумовлений колективним договором чи Кодексом законів про працю,
3. або ж «просто так» як подарунок.

З цим можна погодитись, але лише частково.

Залежність між метою або причиною видачі путівки та оподаткуванням буде простежуватися для обчислення ПДФО, для бухгалтерського та «прибуткового» податкового обліку. Щодо нарахування ЄСВ різноманіття варіантів відсутнє. А бухгалтеру, щоб не заплутатися у всіх податково-облікових перипетіях, пов'язаних із путівкою, варто пам'ятати, що він має справу з трьома аспектами облікової операції, в яких діють свої, найчастіше, незалежні правила.

Перший аспект – спосіб придбання путівки та відображення її в обліку

Тут, зазвичай, «постачальником» виступає суб'єкт туристичної діяльності (туроператор, турагент, санаторій, пансіонат тощо.). І те, на які в обліку суми ПДВ і на який пакет документів може розраховувати підприємство-покупець, цілком залежить від домовленості з постачальником. А ось вирішувати, що таке сама путівка і як її відобразити в обліку – як матеріальний актив або як передоплачене право на отримання послуг, яке передається працівнику, доведеться виключно бухгалтеру.

Другий аспект – вибір правил оподаткування доходів працівника – одержувача путівки ПДФО

Залежно від того, на яких підставах надається путівка, з метою обчислення ПДФО її доведеться кваліфікувати або як зарплату, або як додаткове благо. Звісно, якщо підприємство не скористається спеціальною пільгою пп. 165.1.35 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) або вартість путівки перевищить суму зазначеної пільги.

Третій аспект – обчислення ЄСВ

І якщо перші два аспекти передбачають певну свободу вибору: від мети видачі путівки та від оформлення розпорядчих та первинних документів безпосередньо залежить податковий результат, то останній аспект – практично без варіантів.

У будь-якому випадку, перший аспект облікової операції стосується надходження путівки на підприємство. Другий та третій аспект – нюанси видачі путівки працівникові. Саме у цих розрізах і вестимемо наш аналіз.

Придбання путівки підприємством

Як було зазначено вище, найскоріше путівка надійде на підприємство від суб'єкта туристичної діяльності, який, в свою чергу, може бути:

1. платником ПДВ, який застосовує до операцій із корпоративними клієнтами загальні правила, та надасть такому клієнту податкову накладну (далі – ПН) на повну вартість путівки;
2. платником ПДВ, який застосовує до корпоративних клієнтів «туристичні» правила ст. 207 ПКУ, в такому випадку ПН буде складена лише на вартість винагороди суб’єкта туристичної діяльності;
3. неплатником ПДВ – платником ЄП, переважно третьої групи. Тут підприємству, зрозуміло, про податковий кредит (далі – ПК) доведеться забути.

Оскільки особливістю придбання путівки є те, що її споживачем буде не підприємство, а конкретна фізособа-працівник, взаємини між постачальниками путівки та підприємством-покупцем будуватимуть переважно за посередницькою схемою, на яку впливають і перераховані вище податкові статуси постачальника, і сума ПДВ «на вході» у покупця, як зазначено в таблиці 1.

Таблиця 1

Способи придбання путівки

Таким чином, потенційна сума ПК з ПДВ залежатиме від того, хто постачальник путівки та за якою податковою схемою він працює. А ось фактична сума ПК вже залежатиме від податкових вподобань бухгалтера підприємства, що передає путівку працівникові (про це далі).

Окрім цього, слід врахувати і наявність ПДВ-пільги щодо постачання путівок за пп. 197.1.6 ПКУ:

звільняються від оподаткування операції з постачання путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років, осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю.

Відповідно, і при придбанні таких путівок, і при їх передачі працівникові ПДВ буде відсутнім.

Оскільки «прибутковий» податковий облік починається з бухгалтерського фінрезультату (пп. 134.1.1 ПКУ), чи будуть витрати у підприємства в періоді отримання путівки безпосередньо залежить від облікової політики, обраної підприємством.

Найпоширеніший варіант обліку придбаної путівки як фінансового документа – класифікація як активу, на субрахунках 331 «Грошові документи в національній валюті». Отже, придбання путівки та її відображення за дебетом субрахунку 331 ніяк не вплине на оподатковуваний прибуток у період придбання. Причому це зауваження справедливе як придбання путівки за умов передоплати, так її придбання зі післяплатою.

Другий варіант обліку придбаної путівки ґрунтується на тому, що така путівка не може бути активом для підприємства, оскільки не відповідає його визначенню. Цей висновок випливає з того, що для підприємства, яке придбало путівку лише для передання її безкоштовно працівникові, дуже складно довести, що такий актив – путівка принесе підприємству майбутні економічні вигоди. Тому за такого варіанта обліку вартість путівки на етапі придбання слід відобразити у витратах періоду, наприклад, на субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності».

При використанні цієї бухгалтерської схеми вартість путівки вплине на оподатковуваний прибуток на етапі її придбання, зменшуючи його. Зауважимо, що на цьому етапі не має відображатись податкова різниця, передбачена пп.140.5.10 ПКУ (докладніше про це далі), оскільки йдеться про компенсацію її вартості, наданої працівникові. Тобто, формулювання норми свідчить про інший етап – етап видачі путівки працівнику. Звичайно ж, турбуватися про податкові різниці слід лише тим підприємствам, які ведуть їх облік (добровільно або в обов'язковому порядку).

Далі поговоримо про облікові правила та правила оподаткування, розглядаючи їх у розрізі кожного податку при передачі путівки працівникові.

ПДВ: правила при передачі путівки

Специфіка сучасних правил ПДВ полягає в тому, що при придбанні путівки у платника ПДВ підприємство має потенційний податковий кредит – на підставі ПН, виданої постачальником і зареєстрованої в ЄРПН (див. табл.1). А ось те, чи потрапить ця ПН до складу ПК конкретного підприємства, остаточно залежатиме від позиції бухгалтера.

Так, якщо бухгалтер вбачатиме зв'язок придбаної путівки з госпдіяльністю та подальшу її участь у оподатковуваних операціях, він не нараховуватиме умовні податкові зобов'язання (далі – ПЗ) на вартість путівки згідно з пп. 198.5 ПКУ. Якщо ж за внутрішніми переконаннями бухгалтер проти зв'язку такої операції з госпдіяльністю, то вхідний ПК на підставі ПН від «знівелює» умовними ПЗ.

Також слід враховувати той факт, що путівка, що передається безкоштовно, може трактуватися як безкоштовне постачання товарів (пп. 14.1.191 ПКУ), яке також є об'єктом оподаткування ПДВ згідно зі ст. 185 ПКУ. І за безкоштовної передачі путівки працівникові слід нараховувати ПЗ з ПДВ за правилами п. 188.1 ПКУ – на договірну вартість, але не нижчу за ціну придбання. Особливо актуально це буде для тієї облікової схеми, коли придбана путівка вважається активом на субрахунку 331.

Той факт, що путівка видається безкоштовно, в даному випадку, спричинить фактичне нарахування ПЗ, виходячи з вартості придбаної путівки, але з випискою двох ПН: одна – на нульову вартість, друга – на ціну придбання путівки (з кодом типу причини «15»). Однак таких ПДВ-наслідків краще уникати, використовуючи при видачі путівки різні оптимізаційні схеми, зокрема залучаючи профспілкову організацію або списуючи її на витрати на етапі придбання. Частково нівелювати ПЗ зможе ПК, якщо путівку купили у платника ПДВ (див. табл.1).

При передачі (постачанні) путівки слід також пам’ятати про пільгові постачання за пп. 197.1.6 ПКУ, про які ми згадували вище (постачання путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років, осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю).

Податок на прибуток та «путівочні» пільги

Перш за все нагадаємо бухгалтерам підприємств, які застосовують податкові різниці, що у пп. 140.5.10 ПКУ є позитивне коригування (збільшує оподатковуваний прибуток), пов’язане із наданням путівок працівникам. Відображати її слід у тому звітному періоді, в якому путівка була передана працівникові. Отже, якщо за результатами 2025 року підприємство стане до лав «коригувальників», не забудьте про це при складанні річної Декларації з податку на прибуток.

Щодо змісту самого коригування слід пам’ятати таке.

Сума різниці ув'язана за сумою з ПДФО-пільгою, що надається згідно з пп.165.1.35 ст.165 ПКУ (табл.2).

Таблиця 2

«Путівочна» пільга в ПКУ

Пільгова вартість путівки у 2025 році – 40000 грн

Якщо опустити деякі смислові нестиковки обох норм, очевидним є, що законодавець закладав такий алгоритм оподаткування для підприємств із податковими різницями:

1. платник податку на прибуток застосував пільгу з ПДФО щодо свого працівника і на цю ж суму збільшив оподатковуваний прибуток у періоді надання путівки (максимальна сума пільги/коригування – 40000 грн);
2. платник податку на прибуток не застосував пільгу з ПДФО, коригування оподатковуваного прибутку також не проводить.

Зазначимо, що «прибуткове» коригування цілком залежить від пільги з ПДФО. А ось чи застосовувати ПДФО-пільгу залежить від підприємства. І таке незастосування може бути з різних причин, наприклад, путівка надана для відпочинку закордоном, або для колишнього працівника, або для працівника, але вдруге у календарному році тощо. Можливий і такий варіант – роботодавець просто не захотів скористатися цією пільгою або не знав про неї і обклав пільгову путівку 18% ПДФО. У цьому випадку (як і в інших наведених прикладах незастосування пільги), вартість переданої путівки буде списана на витрати та залишиться у рядку 2 Декларації з податку на прибуток без коригувань згідно з пп.140.5.10 ст.140 ПКУ (тобто рядок 3.1.10.2 додатку РІ до Декларації буде не заповнений).

Ті ж підприємства, які облік податкових різниць не ведуть, можуть зітхнути із полегшенням: ПДФО-пільга застосовується ними сама по собі та не тягне за собою жодних маніпуляцій з оподатковуваним прибутком.

Путівки: як утримати ПДФО та військовий збір

Як було згадано вище, оподаткування ПДФО путівок варто проводити із врахуванням спеціальної пільги пп. 165.1.35 ПКУ. Автоматично звільнення від ПДФО дасть і звільнення від військового збору. А для того, щоб застосування пільги не викликало питань у податківців при перевірці, необхідно чітко дотримуватися параметрів її надання (табл. 3).

Таблиця 3

Умови застосування ПДФО-пільги для путівки

Якщо якийсь із наведених параметрів порушується, наслідки у вигляді оподаткування повної вартості путівки ПДФО та військовим збором є неминучими

На перший погляд, ПДФО-пільга досить проста у застосуванні, але при практичному аналізі можливі питання.

Як застосовувати пільгу, якщо працівникові надається сімейна путівка, по якій можуть відпочивати працівник, його дружина та дитина. Який розмір пільги – 5 МЗП на всіх чи по 5 МЗП на кожного?

Відповідь на це питання, причому доволі лояльна, – по 5 МЗП на кожного члена сім’ї – містилася кілька років поспіль у ЗІР. Причому податківці із року в рік переписували цю відповідь із врахуванням МЗП нового року.

Остання відповідь на цю тему, доступна за посиланням, діяла до 01.01.2022 року і містила таке твердження:

Зазначена норма пп. 165.1.35 ПКУ надає право роботодавцю не оподатковувати вартість путівки, наданої безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки), якщо її вартість (розмір знижки) не перевищує у 2021 році, як для свого працівника, так і для членів його сім’ї (дружина та дитина) у розмірі 90000 грн, тобто 30000 грн на особу, при дотриманні умов, що визначені у пп. 165.1.35 ПКУ, зокрема, один раз на календарний рік.

Згодом вона була переведена у нечинні у зв’язку з набранням чинності Законом України від 02.12.2021 року №1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік», відповідно до ст. 7 та 8 якого затверджено на 01.01.2022 прожитковий мінімум на працездатну особу в сумі 2481 грн та мінімальну заробітну плату в сумі 6500 гривень.

Чому податківці не перерахували цю межу для 2022 та подальших років, як вони це робили із 2018 року, оновлюючи це роз’яснення – достоменно невідомо. Але ми б радили бухгалтерам бути обережними і без отримання ІПК не застосовувати цю пільгу кратно особам, які подорожують по одній путівці. Тобто, орієнтуатися на 5 МЗП для всіх. Адже кратність цієї межі не випливає прямо із норми ПКУ.

Як оподатковувати путівку, якщо її вартість більше пільгової межі, наприклад, вона коштує 50 тис. грн. Під ПДФО підпадає лише різниця – перевищення над пільговою межею 10 тис. грн (50 тис. грн – 40 тис. грн) або під оподаткування потрапить повна вартість – 50 тис. грн?

В ЗІР на цю тему, на жаль, не сказано нічого, ані у діючих, ані у нечинних консультаціях. Натомість у 2018 році, коли пільга тільки з’явилася, було достатньо багато ІПК, в яких податківці стверджували, що у разі, якщо вартість путівки (розмір знижки) на відпочинок, оздоровлення та лікування перевищує вищезазначений розмір, то загальна її вартість (розмір знижки) оподатковується на загальних підставах (листі ДФС від 11.07.2018 №23215/6/99-99-13-02-03-15). Отже, в розглянутому прикладі під оподаткування ПДФО слід віднести всю вартість 50 тис. грн.

Чи є обмеження, скільком особам (працівникам чи членам їхнії сімей) можна надавати путівки протягом року?

Тут податківці виявилися доволі лояльними і зазначали, що

нормами пп.165.1.35 Кодексу не встановлено обмеження щодо кількості платників податків та / або членів його сім'ї першого ступеня споріднення, яким роботодавець – платник податку на прибуток підприємств надає путівки (ІПК ДФСУ від 19.02.2018 №673/6/99-99-13-02-03-15/ІПК).

Як бачимо, із ПДФО-пільгою не все так просто.

Але, якщо її все ж таки застосували, то не забувайте про необхідність поінформувати про це податківців у Додатку 4ДФ, вказавши її із кодом «156».

Що ж до тих підприємств, для яких актуальнім є питання не «як застосувати пільгу?», або «як правильно оподаткувати путівку ПДФО та ВЗ?», зазначимо наступне.

Перше, із чим слід визначитися, як класифікувати путівку для ПДФО-оподаткування: як заробітну плату чи як додаткове благо?

Нагадаємо, що згадування про путівки є у п. 2.3.4 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 №5 (далі – Інструкція №5), яка називає їх частиною фонду оплати праці у складовій інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Тож, твердження, що путівка – це завжди додаткове благо, не зовсім вірне.

Також нагадаємо, що така класифікація путівки – зарплата чи додаткове благо, – безпосередньо впливає на схему оподаткування ПДФО (для військового збору альтернатив не існує): чи буде застосовано до вартості путівки «натуркоефіцієнт», чи вплине її вартість на поріг застосування ПСП, а головне, чи можна скористатися якимись ще пільгами з ПДФО при обчисленні податку.

Зауважимо, що за чинних правил оподаткування (запровадження фіксованої ставки ПДФО, відсутність ЄСВ-утримань, поріг застосування ПСП, менший за мінімальну зарплату) різниця між «зарплатною» схемою та схемою «додаткове благо» не така відчутна, як раніше. По суті, вона зводиться до того, чи застосовувати «натуркоефіцієнт» до вартості путівки. А це, у свою чергу, вплине на розмір грошей, які працівник отримає «на руки» у вигляді заробітної плати того місяця, в якому було проведено видачу та оподаткування путівки.

І хоча більшість бухгалтерів, як показує практика, схиляються до того, що путівку з метою оподаткування ПДФО слід називати додатковим благом, вибір на користь зарплати або додаткового блага, на наш погляд, все ж таки варто робити, керуючись тими умовами, на яких путівка видається.

Якщо видача путівки пов'язана з трудовими досягненнями, логічніше її класифікувати як зарплату. Якщо ж путівка видається за соціальною програмою підприємства (певними категоріями працівників тощо) і не пов'язана з результатами праці, то вона, швидше за все, має бути визнана додатковим благом.

Така можливість вибору існує через статус путівки в Інструкції №5 (як зазначалося раніше, її належність до фонду оплати праці) та відсутність прямої згадки про неї у складі додаткових благ у пп. 164.2.17 ПКУ.

Для підходу, коли путівка визнається додатковим благом, і щодо неї не застосовується спеціальна пільга пп. 165.1.35 ПКУ, з метою оптимізації нарахувань ПДФО до неї можна застосувати «подарункову» пільгу – пп. 165.1.39 ПКУ, зменшивши вартість путівки на 2000 грн (25% МЗП станом на 1 січня 2025 року). Адже, путівка, яка надається безоплатно, – безумовно може бути подарунком, тому застосування цієї ПДФО-пільги буде також доречно.

Отже, якщо підприємство вирішить зупинитися на підході «путівка – додаткове благо», її повна вартість або повна вартість за мінусом 2000 грн буде включена до оподатковуваного доходу працівника:

1. з урахуванням «натурального» коефіцієнта 1,219512 – з метою розрахунку ПДФО;
2. за номінальною вартістю – для цілей розрахунку військового збору.

Зауважимо також, як і незастосування натуркоефіцієнту для військового збору теж дуже неоднозначне питання. Так само, як і питання про те, яку вартість – з коефіцієнтом чи без – проводити у бухобліку через кредит субрахунку 661 для відображення доходу працівника.

Ні Закон України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон про ЄСВ), ні ПКУ не говорять про використання коефіцієнта як бази для обчислення ЄСВ та військового збору. У той самий час коефіцієнт до розрахунку ПДФО необхідний.

Отже, якщо за кредитом субрахунку 661 нарахувати вартість з коефіцієнтом, а суму утриманого військового збору відобразити виходячи з номінальної вартості (без коефіцієнта) за дебетом, це призведе до математичного «неутримання» збору та можливих додаткових питань контролерів. Крім цього, не зійдеться математика з базою нарахованої зарплати та нарахованого ЄСВ.

Інтерес до сум нарахувань, відображених у бухобліку для ЄСВ, може спровокувати ч. 2 ст. 9 Закону про ЄСВ, що встановлює зв'язок між бухгалтерськими даними та сумою нарахованого внеску. Якщо ж поступити навпаки і за кредитом субрахунку 661 нарахувати вартість путівки без коефіцієнта, а за дебетом утримати ПДФО, розрахований виходячи з вартості з коефіцієнтом, а військовий збір – без нього, то аналогічна проблема виникає, але вже з іншого боку: у результаті з працівника буде утримана «зайва» сума податку. Це не викликає труднощів, якщо грошова частина доходу працівника дозволяє здійснити таке утримання.

Наприклад, якщо вартість путівки – 25000 грн, база для розрахунку ПДФО з урахуванням коефіцієнта становитиме 30488 грн (25000 грн х 1,219512). ПДФО з такої суми – 5488 грн (30 488 грн х 18%). При цьому, якщо зарплата працівника (у грошовому вираженні) становить 5000 грн, то фізично утримати і «зарплатну», і «путівочну» частину ПДФО (не кажучи вже про військовий збір!) просто неможливо. Отже, за такого числового розкладу проводити вартість путівки за кредитом субрахунку 661 з коефіцієнтом все одно доведеться. Якщо ж суми нарахувань невеликі та грошова частина зарплати покриває і ПДФО, і військовий збір із вартості путівки, то більш логічним буде нарахування за кредитом субрахунку 661 номінальної вартості путівки.

Путівки та ЄСВ: нарахування без варіантів

На відміну від різноманіття ПДФО-правил, ЄСВ-нарахування досить однозначні.

Відповідно до абз. 5 пп. 2.3.4 Інструкції №5 до фонду оплати праці у складі заохочувальних та компенсаційних виплат належить «вартість путівок працівникам та членам їх сімей на лікування та відпочинок, екскурсії або суми компенсацій, видані замість путівок за рахунок коштів підприємства».

Отже, якщо у первинних документах фігуруватиме згадка про надані путівки, її вартість стане об'єктом для нарахування ЄСВ (абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ). До того ж включення путівок у фонд оплати праці не залежить від причини її надання.

Якщо вона надається працівникові, як заохочення, пов'язане з результатами праці, а не заохочувальна соцвиплата, це не вплине на «долю» путівки в контексті зазначеної Інструкції. Адже премії, особливо «трудові», також є частиною фонду оплати праці. Надаючи путівку як подарунок, теж не вдасться уникнути наслідків у вигляді нарахування ЄСВ: подарунки – це також частина ФОП.

Таким чином, будь-які путівки, які надаються працівникам з будь-яких підстав, мають бути включені до фонду оплати праці, а отже, вони стануть об'єктом для обчислення ЄСВ.

Це підтверджує і податкова у ЗІР, категорія 201.03 у відповідь на запитання

Чи є базою нарахування єдиного внеску вартість санаторних путівок, що надаються підприємством (роботодавцем) безкоштовно своїм працівникам?

Стверджує «так», посилаючись, зокрема, на згадуваний пп. 2.3.4 Інструкції №5.

Щодо ЄСВ слід пам’ятати, що його нарахування не залежить від жодних ПДФО-пільг. Отже, навіть якщо підприємство надасть працівникові путівку, яка задовольнятиме всі пільгові умови з пп. 165.1.35 ПКУ (див. табл.3) і не обкладе її ПДФО та військовим збором, нарахувати ЄСВ на суму такої путівки все одно доведеться.

Наступне питання, яке періодично виникатиме у бухгалтера:

На яку вартість слід нараховувати ЄСВ?

Закон про ЄСВ не дає варіантів вибору: базою нарахування буде номінальна вартість путівки. Про жодні «натуральні» коефіцієнти мови в цьому документі не йдеться.

Приклад. Працівнику бухгалтерії нараховано зарплату 10000 грн та надано путівку вартістю 60000 грн. Путівку куплено у суб'єкта туристичної діяльності – платника ПДВ. Документи виписані на повну вартість путівки, включаючи винагороду. Податкову накладну від постачальника зареєстровано на 10000 грн. Підприємство класифікує путівку як актив. Передача путівки здійснена разом із виплатою зарплати. Передача путівки оподатковується ПДВ із випискою двох ПН. Оскільки передача путівки здійснюється у рамках госпдіяльності, умовний ПДВ не нараховується.

У таблиці 4 представлений варіант обліку путівки для ПДФО як зарплати та як додаткового блага.

Таблиця 4

Бухоблік надання путівки за рахунок підприємства

Висновки

1. Як бачимо, «жест доброї волі» роботодавця у вигляді організації для своїх працівників відпочинку з видачею ним путівки обертається цілою низкою облікових проблем для бухгалтерії. Причому, повторимося, ці проблеми будуть притаманні як обліку туристичної путівки з астрономічною вартістю в далеку екзотичну країну, так і в обліку скромної путівки до бюджетного санаторію. До того ж цифри, наведені в табл. 4, красномовно «голосують» за використання варіанта «путівка – додаткове благо», адже в ситуації з «путівкою – зарплатою» працівник залишається ще й винним підприємству суму «путівочного» ПДФО та військового збору в загальній сумі 6100 грн.
2. Зауважимо, що погашення цього боргу має бути здійснено виключно із суми наступної нарахованої зарплати, але в жодному разі не проведенням по дебету рахунку обліку витрат (Дт 92 замість відображеного Дт 661). Адже в такому разі податки будуть погашені за рахунок підприємства. А таку ситуацію на перевірках податківці трактують як надання працівникові додаткового блага з подальшим оподаткуванням у сумі сплачених за нього податків (у прикладі – 6100 грн). Тому за досить великої вартості путівки варіант визнання її зарплатою виявляється нежиттєздатним.

Ірина ГУБІНА, експерт-консультант з питань бухобліку та оподаткування, CAP, DipIFRrus

Шаблони та зразки документів:

Податкова декларація з податку на прибуток підприємств (півріччя 2025р.)

Читати більше:

Оновлена декларація з податку на прибуток із додатками: інструкція зі складання