За результатами планової виїзної документальної перевірки, поновленої після скасування мораторію, було складено акт, яким встановлено заниження податку на прибуток.
Платник податків подав документально підтверджені заперечення, у яких не погодився з висновками, що містилися в акті у частині визнаних витрат за договором доручення на заготівлю продукції бджільництва. Орган ДПС:
- належно повідомив платника про час і місце розгляду заперечень;
- долучив заперечення до матеріалів перевірки;
- надав відповідь у встановленому порядку.
На підставі висновків обох перевірок, контрольний орган ухвалив податкове повідомлення-рішення про збільшення податкового зобов’язання з податку на прибуток.
Водночас, платник указав на:
- безпідставність висновків органу ДПС;
- надання повного комплекту документів, які підтверджують правомірність понесених витрат;
- порушення податковим органом порядку та строків ухвалення рішення.
Суд першої інстанції рішенням, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, відмовив у задоволенні позову. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення, оскільки:
- платник не довів документально обґрунтованість понесених витрат;
- документи не містили підтвердження зміни ціни за договором;
- орган ДПС дотримався порядку розгляду заперечень відповідно до вимог Податкового кодексу України.
Верховний Суд (далі – ВС) залишив касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення – без змін.
Оцінка ВС
У разі необхідності дослідження нових обставин, контрольний орган має право призначити позапланову документальну перевірку на підставі пп. 78.1.5 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Заперечення на акт перевірки, проведеної на підставі пп. 78.1.5 ПКУ, окремо не розглядають. Такі заперечення відповідно до положень пп. 86.7.4 цього Кодексу долучають до матеріалів перевірки, або матеріалів щодо розгляду скарги, а наведені в них факти та дані враховують під час формування у визначеному цим підпунктом порядку висновку за результатами розгляду матеріалів перевірки або під час розгляду скарги на ухвалене податкове повідомлення-рішення в порядку, встановленому статтею 56 цього Кодексу.
Тому, колегія суддів ВС погодилася з висновком судів попередніх інстанцій про дотримання органом ДПС порядку розгляду заперечень платника.
Також ВС вказав, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника. Водночас:
посадові особи платника не надали жодних письмових пояснень чи документів, які б підтверджували умови та розрахунок збільшення ціни послуги, на запит під час проведення перевірки та складання акта перевірки.
Отож колегія суддів погодилася з висновком судів попередніх інстанцій про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з огляду на завищення платником собівартості реалізованої продукції, в результаті віднесення до її складу витрат з операцій щодо придбання послуг з організації та здійснення заготівлі продукції бджільництва в контрагента та виплати винагороди за вартість послуг із заготівлі меду, які не було підтверджено первинними документами в частині збільшення ціни послуг, що є порушенням вимог пунктів 44.1, 44.2, пп. 134.1.1 ПКУ, пункту 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.1999 №318.
Джерело: постанова ВС від 26.06.2025 у справі №560/7715/24
Читайте більше:
Нереальні господарські операції
Документальні перевірки у ФОПів
Документальні податкові перевірки
Перевірки держпраці 2025: штрафи для роботодавців
Камеральні перевірки: строки, штрафи та оскарження результатів
Помилки у зарплатній звітності: штрафи та рекомендації щодо коригування
Які штрафи застосують до платника податку на прибуток за результатами документальної перевірки