У вас є «працівники» на ЦПД – начувайтесь: ТЦК, ДПС і Держпраці перевіряють разом

На початку 2023 року, коли запрацював новий порядок ведення військового обліку, юридичні особи почали шукати законні способи обійти обов’язок і не вести військовий облік. Дехто звільняв працівників і оформлював їх на своїх ФОПів, дехто переводив на цивільно-правові договори. Здавалося, схема працює – аж поки не з’явилася інформація, що до перевірок стану військового обліку залучаються тепер Держпраці та ДПС. Що це може означати – читайте далі


  1. Зміни до Порядку організації та ведення військового обліку
  2. Спільні повноваження Держпраці та ДПС
  3. Ми запитали наших читачів
  4. Неоформлені/приховані трудові відносини.
  5. Ознаки трудових відносин
  6. Що робити, щоб цивільно-правові відносини не були визнані трудовими


Зміни до Порядку організації та ведення військового обліку


Постановою від 16.07. 2025 №892 «Про внесення змін до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів» (далі – Постанова №892) внесено зміни до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12 2022 №1487 (далі – Порядок №1487).


Окрім інших змін, Постанова №892 передбачає, що до складу комісій, що здійснюють перевірку, крім представників, визначених у пункті 84 Порядку №1487, включатимуться також представники:


  1. міжрегіональних територіальних органів Держпраці (в межах повноважень);
  2. територіальних органів ДПС.


Спільні повноваження Держпраці та ДПС

Що це може означати? Яким чином Держпраці і ДПС перевірятимуть військовий облік, адже ні один, ні інший орган не мають таких повноважень? А до військового обліку ці ограни взагалі не мають відношення, хіба що повинні вести його в своїх структурах так само, як і інші юридичні особи.

У нас є думки з цього приводу.


Нагадаємо, що і Держпраці, і ДПС мають право перевіряти:


  1. дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору,
  2. оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами),
  3. наявність належного оформлення трудових відносин,
  4. питання оплати праці.


Наразі не визначено, що саме, в яких об’ємах і в якому порядку перевірятимуть Держпраці і ДПС під час перевірок стану військового обліку. Але можна передбачити, що їх насамперед зацікавлять приховані трудові відносини і договори ЦПХ, якими часто підмінюють трудові договори, зокрема для того, щоб не вести військовий облік.


Забігаючи наперед, зазначимо, що метою таких перевірок буде виявлення осіб, які фактично працюють на підприємстві, але не є працівниками з юридичної точки зору.

Чому Держпраці і податкова? Чому не ТЦК, які мають право перевіряти порядок ведення військового обліку?

А тому, що у ТЦК немає відповідних повноважень:


  1. ТЦК не може вимагати надання цивільно-правових договорів,
  2. ТЦК не може цікавитися господарськими договорами з ФОПами.


А у податкової і Держпраці такі повноваження є.


Звісно, що податкова може це робити лише в рамках фактичної перевірки на підставі п. 80.6 Податкового кодексу України і треба якось це законодавчо обґрунтувати в рамках перевірки військового обліку, але це вже зовсім інша історія.


Крім того, податкова без будь-яких запитів і вимог про надання документів може виявляти надавачів послуг (виконавців робіт) і разом з Держпраці приймати рішення, що це більше схоже на трудові відносини, які просто приховали під цивільно-правові. Ну а далі вже ТЦК зробить свою справу.

З великою ймовірністю, Держпраці і ДПС навіть не будуть виїжджати на перевірки разом з ТЦК. Достатньо того, що вони будуть у складі комісії

Ми запитали наших читачів


Щойно стало відомо про повноваження Держпраці і ДПС на проведення перевірок ведення військового обліку, ми запитали наших читачів, що вони думають з цього приводу. Отримали наступні відповіді.

От і на нашу думку, насамперед будуть цікавитися господарськими договорами з ФОПами і договорами ЦПХ. Звісно, що це все буде обгрунтовано необхідністю встановити необхідні факти для визначення стану організації та ведення військового обліку.


Тому спробуємо розібратися, в яких випадках цивільно-правові відносини можуть визнати прихованими трудовими відносинами.


Неоформлені / приховані трудові відносини


Приховані трудові відносини – це форма неофіційного працевлаштування, коли між певною особою і підприємством існує трудовий контекст (робочі завдання, графік роботи, дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, контроль тощо), але замість трудового договору укладається цивільно‑правовий.


Мета в нашому випадку зрозуміла. Роботодавець повинен вести військовий облік щодо своїх працівників: подавати до ТЦК повідомлення про прийняття, звільнення, зміну облікових даних, включати працівників до списків персонального військового обліку, забезпечувати прибуття до ТЦК за викликом тощо.


Якщо ж це цивільно-правові відносити, то особа не є працівником, відповідно, у роботодавця немає обов’язку виконувати всі вищеперераховані обов’язки щодо ведення військового обліку.


Неоформленими трудовими відносинами буде вважатися виконання певної роботи:


  1. без трудового договору,
  2. за цивільно-правовим договором замість трудового договору,
  3. ФОПом, коли фактично є ознаки трудових відносин.


Ознаки трудових відносин


Основні ознаки прихованих трудових відносин


  1. Систематичність роботи – регулярне виконання завдань на користь роботодавця (не одноразово);
  2. Графік або режим роботи – особа працює за встановленим розкладом;
  3. Визначене робоче місце та користування обладнанням роботодавця – особа в робочий час знаходиться в офісі (в приміщенні, на території підприємства), користується технікою (обладнанням, інструментами) роботодавця;
  4. Контроль – особа виконує вказівки, контролюється керівником;
  5. Підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку - особа ознайомлена під підпис і виконує ПВТР та інші локальні акти підприємства;
  6. Регулярна оплата – особа отримує оплату праці в одні й ті самі дати (наприклад, двічі на місяць);
  7. Оплата здійснюється за процес, а не за конкретний результат;
  8. Соціальні гарантії – працівник отримує відпустку, лікарняні, має соціальне страхування за рахунок «роботодавця» тощо.


Вказаний перелік не є вичерпним, він не встановлений нормативними актами, але доведений досвідом і судовою практикою.


Важливо, що окремі ознаки можуть мати місце і при справжніх цивільно-правових відносинах.


Наприклад, ніхто не забороняє в договір ЦПХ передбачити, що виконавець використовує інструменти замовника.


Також можна передбачити регулярність оплати. Наприклад, договір про надання юридичних послуг може перебачати так зване абонентське обслуговування Замовника і регулярну оплату 1 раз на місяць або двічі на місяць у певні дати.


Отже, окремі ознаки можуть мати місце, але встановлення зазначених ознак у сукупності може свідчити про наявність трудових відносин.


Що робити, щоб цивільно-правові відносини не були визнані трудовими


  1. Правильно формулюйте предмет договору. У договорі має бути чітко зазначено конкретний результат (кінцевий продукт), а не процес або функція. Наприклад: «провести аудит», «подати звітність», а не «виконувати функції бухгалтера».
  2. Уникайте тривалих договорів ЦПХ та частих пролонгацій.
  3. Уникайте регулярних виплат, особливо двічі на місяць. Краще зробити виплати з різними інтервалами, виплачувати різні суми на підставі звітів та актів наданих послуг (виконаних робіт).
  4. Уникайте залежності виконавця від роботодавця. Виконавець має бути незалежним: без підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку.
  5. Виконавця за договором не повинно бути у графіку відпусток, по ньому не потрібно вести табель обліку робочого часу тощо.
  6. У договорі не використовуйте терміни із трудового права: «роботодавець», «працівник», «штат», «посада», «оклад», «премія», «відпустка» тощо.
  7. Підтверджуйте кожний виконаний результат. Можна зробити письмові ТЗ або заявки, кожен етап робіт краще підтверджувати звітами і актами.


З ким не можна укладати цивільно-правові договори


Важливо також знати, з ким не можна укладати цивільно-правові договори.


Відразу зазначимо, що законодавство не містить такого переліку, проте аналіз судових рішень дає можливість виділити певні послуги (роботи), які за ЦПД краще не робити.


Таким прикладом може бути обслуговування людей, наприклад робота офіціанта. Важко собі уявити результат роботи офіціанта, тому дуже схоже, що офіціант отримує кошти за процес роботи, а не за результат, що є однією з основних ознак трудових відносин. Звісно, народ у нас винахідливий і можна вказати, що офіціант повинен обслужити за день 47 столиків, подати 99 напоїв і саме це буде певним об’ємом, який «закриється» актом наданих послуг. І один раз таке пояснення може й підійти, але офіціант, який працює місяцями, а то й роками за цивільно-правовим або господарським договором (ФОП) точно викличе багато питань у перевіряючих.


В судових рішеннях згадується також обслуговування коштів, медичні послуги; роботи підвищеної небезпеки, наприклад, заправник тощо.


Висновок


  1. Держпраці і ДПС можуть бути у складі комісій які перевірятимуть стан організації та ведення військового обліку.
  2. Держпраці і ДПС, серед іншого будуть цікавитися і намагатися виявити неоформлені (приховані) трудові відносини.
  3. В разі виявлення таких прихованих трудових відносин може бути накладено штраф на керівника за неналежне ведення військового обліку (не включення до списків особи, яка фактично є працівником). Крім того, далі може й перевірка Держпраці розпочатися на підставі ст. 16 КЗпП. А це ще й додатковий ризик отримати штраф на підприємство відповідно до ст. 265 КЗпП.
  4. Розміри обох штрафів досить суттєві, тому в умовах змін, що відбулися у законодавстві, варто вжити всіх необхідних заходів, щоб ваші господарські і цивільно-правові договори не визнали трудовими.


Тетяна ДОНЕЦЬ, адвокатка, шеф-редактор kadroland

Лише раз на рік, до Дня бухгалтера й аудитора: спеціальні ціни та грандіозні розіграші! Дізнатись більше

Отримуйте щодня свіжі новини та корисні подарунки 🎁👇