За результатами камеральної перевірки ПДВ-декларацій за лютий-травень 2022 року було складено акт, у якому зафіксовано неправомірне формування податкового кредиту.
Податковий орган зазначив, що підпункт 69.1-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ встановлює обов’язок платника узгодити податковий кредит із зареєстрованими після 15 липня 2022 року накладними. Така відповідність мала бути досягнута шляхом подання уточнюючих декларацій з виключенням відповідних сум. Оскільки платник не виконав цей обов’язок у повному обсязі, податковий орган видав ППР, яким збільшив суму грошового зобов’язання з ПДВ.
Платник уважав, що податковий орган застосував санкції без достатніх правових підстав (в умовах обмеженого доступу до контрагентів та документів у період бойових дій), не врахувавши зміни до законодавства, які пом’якшували податкову відповідальність в умовах воєнного стану.
Ключовим питанням у спорі є встановлення правомірності застосування податкових санкцій до платника, який сформував податковий кредит у період дії воєнного стану на підставі первинних документів, за відсутності належної реєстрації ПН з боку контрагентів.
Верховний Суд сформулював правову позицію, згідно з якою станом на період дії воєнного стану законодавець запровадив спеціальний правовий режим для формування податкового кредиту з ПДВ за лютий-травень 2022 року.
Такий режим закріпив можливість включати до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів у разі відсутності зареєстрованих ПН. Йдеться про спеціальний податковий режим, регламентований пунктом 32-2 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Джерело: постанова КАС ВС від 28.02.2024 у справі №200/466/23
Статті на тему:
Реєстрація ПН та РК – 2025: строки, штрафи