Розрахунок частки сільгосптоваровиробництва: які доходи державної підтримки включаються у рядок 3.1

1. Роль Розрахунку частки для платників ЄП четвертої групи
2. Які показники мають відображатися в рядку 3.1 Розрахунку частки
3. Які доходи на думку ДПС мають відображатися у рядку 3.1 Розрахунку частки
4. Як діяти сільгосппідприємству при отриманні запиту від ДПС
5. Які наслідки заниження частки сільгосптоваровиробництва

Роль Розрахунку частки для платників ЄП четвертої групи

Перш за все нагадаємо, що серед юросіб платниками ЄП четвертої групи можуть бути лише ті сільгосптоваровиробники, у яких питома вага доходу, отриманого від реалізації сільгосппродукції власного виробництва та продуктів її перероблення за попередній податковий (звітний) рік, становить не менше ніж 75 % загальної суми доходу за цей же період (пп. 14.1.194, пп. 4 п. 291.4 Податкового кодексу України, далі – ПКУ).

Для визначення частки сільгосптоваровиробництва є спеціальний Розрахунок, затверджений наказом Мінагрополітики від 26.12.2011 №772 (далі – Розрахунок частки). Електронний ідентифікатор – J0303310. Розрахунок частки подається разом із декларацією з ЄП до 20 лютого звітного року.

Завантажуйте зразок: Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва

Саме в цій формі зазначається відсоток доходу від реалізації сільгосппродукції. І якщо такий відсоток дорівнює 75% або більше, то сільгосппідприємств має право бути платником ЄП четвертої групи. Якщо такий відсоток менше 75%, тоді права бути єдинником четвертої групи немає.

Які показники мають відображатися в рядку 3.1 Розрахунку частки

У Розрахунку частки є рядок 3 «Величина, на яку зменшують загальну суму доходу сільськогосподарського товаровиробника». У цьому рядку відображаються деякі доходи, які потім мінусуються від загальної суми доходу. Зокрема, це пасивні доходи, які безпосередньо не є доходами від провадження підприємством певного виду діяльності (зокрема, курсові різниці, списана кредиторська заборгованість тощо).

Доходи, які відображаються в рядку 3 Розрахунку частки, у кінцевому підсумку не зменшують частку сільгосптоваровиробництва, адже вони виключаються із загальної суми доходу. Тож для обчислення частки сільгосптоваровиробництва береться скоригована сума доходу з рядка 4 Розрахунку частки (рядок 2 – рядок 3).

Одними з таких пасивних доходів є суми отриманих із державного бюджету коштів фінансової підтримки. Такі доходи і відображаються у рядку 3.1 Розрахунку частки.

Тобто, як випливає з назви рядка 3.1, тут мають відображатися тільки суми фінансової підтримки, отримані з державного бюджету України.

Відповідно до пояснення, наведеного у колонці 3 рядка 3.1 тут відображаються кредитові обороти:

1. за рахунком 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» (відповідні субрахунки);
2. за субрахунком 718 «Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів», на який зараховується бюджетна дотація для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції відповідно до ст. 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» (тобто Закону від 24.06.2004 №1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України», далі – Закон №1877).

Як бачимо, у рядку 3.1 окремо виділені кредитові обороти за рахунком 48 і кредитові обороти за субрахунком 718.

Але, що стосується субрахунку 718, то відповідно до пояснення сюди відноситься тільки бюджетна дотація, передбачена ст. 16-1 Закону №1877. Але фактично ця програма підтримки сільгосптоваровиробників працювала тільки один рік – 2017-й. З 2018 року сільгосппідприємства не отримують підтримку за цією програмою, адже кошти на неї у бюджетному бюджеті не закладались. А з 2022 року вона взагалі не є чинною, тому що була передбачена всього на 5 років – 2017–2022 роки.

Отже виходить, що з 2018 року сільгосппідприємства при заповненні рядка 3.1 можуть включати сюди тільки суми фінансової підтримки за кредитом рахунку 48, на який зараховувались кошти фінансової підтримки, що виділяються із державного бюджету.

Отже, яку саме фінансову підтримку отримують сільгосппідприємства із державного бюджету?

Найбільш розповсюдженими програми фінансової підтримки є такі (але не виключно):

1. часткова компенсація процентних ставок за кредитами (так звана програма здешевлення кредитів «5-7-9»), передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 №28 «Про надання фінансової державної підтримки» (далі – КМУ);
2. бюджетна дотація на 1 га оброблюваних угідь, передбачена постановами КМУ від 10.08.2021 №886 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників шляхом виділення бюджетних субсидій з розрахунку на одиницю оброблюваних угідь» і від 16.08.2022 №918 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам та іншим виробникам сільськогосподарської продукції» (далі – Постанова №918);
3. спеціальна бюджетна дотація за утримання корів, кіз, овець, передбачена Постановою №918;
4. часткова компенсація вартості сільгосптехніки та обладнання вітчизняного виробництва, передбачена постановою КМУ від 01.03.2017 №130 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва»;
5. гранти для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства, а також гранти для створення або розвитку тепличного господарства, передбачені постановою КМУ від 21.06.2022 №738 «Деякі питання надання грантів бізнесу».

Усі ці програми фінансуються за рахунок коштів державного бюджету України. Про це прямо зазначено у постановах КМУ, наведених вище.

Отже, кошти, які сільгосппідприємства отримують за цими програмами, мають включатися у рядок 3.1 Розрахунку частки.

Які види підтримки не входять до рядка 3.1?

Якщо сільгосппідприємство отримує допомогу не з державного бюджету, а від інших організацій, у тому числі міжнародних (наприклад, за програмою USAID тощо), або урядів інших країн, такі суми не потрапляють до рядка 3.1, а отже, зрештою зменшують частку сільгосптоваровиробництва.

Зокрема, йдеться про такі програми, як:

1. гуманітарна допомога виробникам сільгосппродукції у вигляді насіння та добрив;
2. гуманітарна допомога виробникам сільгосппродукції у вигляді тимчасових засобів для зберігання зерна (рукава для зберігання зерна);
3. компенсація витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення;
4. програма щодо розподілу модульних зерносховищ;
5. гранти на придбання сільгосптехніки за програмою ООН тощо.

Які доходи на думку ДПС мають відображатися у рядку 3.1 Розрахунку частки

Податківці, виходячи із змісту запитів, які отримують сільгосппідприємства, вважають, що в рядку 3.1 відображається лише бюджетна дотація, передбачена ст. 16-1 Закону №1877.

Тобто, контролери чомусь «не бачать» першу частину пояснення до рядка 3.1, а саме кредитові обороти за рахунком 48, а «бачать» лише згадування про бюджетну дотацію із ст. 16-1 Закону №1877. Але, як ми сказали вище, з 2018 року сільгосппідприємство не отримують фінансову підтримку за цією програмою.

Тобто, за логікою податківців, починаючи з 2018 року рядок 3.1 Розрахунку частки взагалі не може заповнюватися. Адже цю дотацію сільгоспвиробники не отримують, а інші кошти державної підтримки, на їх думку, сюди не можна включати.

Але ж повторимо, бюджетна дотація згадується лише із прив’язкою до субрахунку 718, а не рахунку 48.

Тому ми впевнені, що сільгосппідприємства мають право відстоювати своє право на включення у рядок 3.1 Розрахунку частки коштів фінансової підтримки, яку вони отримують за рахунок коштів державного бюджету (приклади таких програм ми навели вище).

Як діяти сільгосппідприємству при отриманні запиту від ДПС

Перш за все зазначимо, що платник податків зобов’язаний відповідати на запит від органу ДПС, який складений належним чином і відповідає вимогам законодавства. Такий обов’язок передбачено пп. 16.1.5 – 16.1.7 ПКУ.

І перш ніж приймати рішення про надання відповіді, слід перевірити, чи вірно складений запит. Так, правила направлення податкових запитів визначено ст. 73 ПКУ. Якщо отриманий підприємством запит оформлено з порушеннями, то платник звільняється від обов’язку надавати на нього відповідь. Це прямо прописано в п. 73.3 ПКУ.

Так, згідно з п. 73.3 ПКУ, на запиті має стояти підпис керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та печатка контролюючого органу. У самому запиті мають бути:

1. зазначені підстави для його направлення;
2. наведений перелік запитаної інформації та перелік документів, які пропонується подати.

Зверніть увагу! Перелік підстав для направлення письмового запиту платникам податків наведено у пп. 73.3.1 ПКУ

Тому платник податків має право відмовити у наданні запитаної інформації та документів лише в тому випадку, якщо запит складено з порушенням вимог ст. 73 ПКУ. Зокрема, якщо не зазначено підстави для направлення запиту або зазначені підстави не входять до переліку з пп. 73.3.1 ПКУ (пп. 73.3.4 ПКУ).

Чим загрожує платникові податків ігнорування отриманого запиту?

Відсутність відповіді на запит є підставою для проведення позапланової документальної перевірки.

Крім того, до платника податків може бути застосований штраф у розмірі 1 мінімальної зарплати (наразі 8 000 грн) згідно з абзацем третім п. 121.2 ПКУ.

Які строки підготовки відповіді на запит?

Після отримання запиту платник податків зобов’язаний подати запитану інформацію та документи:

1. у випадку проведення зустрічної звірки – протягом 10 робочих днів в електронному або паперовому вигляді на вибір платника (п. 73.3 ПК);
2. у загальному випадку – протягом 15 робочих днів.

У нашому випадку строк відповіді на запит – 15 робочих днів (адже запит не пов’язаний із проведенням зустрічної перевірки). Зазначений строк відлічується із дня, що настає за днем отримання запиту.

Докладно про те, як реагувати і відповідати на запити ДПС писали у статті: «Запити від податківців: як реагувати та чи відповідати».

Як слід оформити відповідь на запит і що у ній зазначити?

Типової форми відповіді немає, тому відповідати слід у довільній формі. При цьому ваша відповідь повинна містити (п. 15 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою КМУ від 27.12.2010 №1245):

1. номер і дату запиту податкового органу, на який ви відповідаєте;
2. інформацію, яка запитувалася. Якщо в запиті була вимога подати певний перелік документів, до відповіді треба додати копії цих документів.

При написанні відповіді на запит стосовно правомірності заповнення рядка 3.1 Розрахунку частки сільгосппідприємство має розписати, які саме кошти були відображені у цьому рядку і на підставі яких документів отримані. Зокрема, треба зазначити нормативні документи, які підтверджують, що це кошти фінансової підтримки, отримані за рахунок коштів державного бюджету. Деякі із таких документів (постанов КМУ) ми навели вище.

Відповідь на запит ви можете особисто віднести до податкової або відправити листом із повідомленням про вручення або через електронний кабінет. У другому випадку простежте, щоб на копії відповіді податкова проставила позначку про її отримання.

Які наслідки заниження частки сільгосптоваровиробництва

Якщо сільгосппідприємство неправомірно включило деякі кошти фінансової підтримки у рядок 3.1 Розрахунку частки, воно має подати уточнюючий Розрахунок частки. Тобто, виключити такі кредитові обороти за рахунком 48, які неправомірно були включені. Зокрема, це фінансова підтримка, яка отримана не за рахунок коштів державного бюджету.

При цьому відповідно до роз’яснення ДПС у ЗІР (категорія 108.02.05) у разі потреби виправити помилки в Розрахунку частки такий Розрахунок подається окремо з уточненими показниками. Уточнюючу декларацію з єдиного податку подавати не потрібно.

Якщо частка сільгосптоваровиробництва, навіть у разі допущення помилки, не менше ніж 75 % загальної суми доходу підприємства, то жодних наслідків у підприємства не буде. Адже за помилку в Розрахунку частки не штрафують.

Шаблони та зразки:

Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва

Статті на тему:

Як реагувати на запити ДПС про надання інформації

Запити від податківців: як реагувати та чи відповідати

Звіт про роботу сільгосппідприємств за формою №50-сг (річна): інструкція

Як ФОПу-єдиннику знайти рахунок для сплати військового збору у 2025 році: інструкція