Якщо придбані або виготовлені товари, послуги чи необоротні активи використовуються як в оподатковуваній, так і в неоподатковуваній діяльності, платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання (п. 199.1 Податкового кодексу України, далі – ПКУ).
Для цього необхідно не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду скласти та зареєструвати зведену податкову накладну. Сума податкового зобов’язання розраховується пропорційно до частки використання таких товарів або активів у неоподатковуваних операціях. База оподаткування визначається за п. 189.1 ПКУ.
Згідно з Порядком заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 №1307, у такій накладній:
- у верхній частині робиться позначка «X» у полі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини»;
- зазначається тип причини: «08» (для операцій, що не є об’єктом оподаткування) або «09» (для звільнених операцій);
- у полі «Зведена податкова накладна» вказується ознака «2»;
- у полі «Отримувач (покупець)» зазначається найменування платника, а замість ІПН – умовний код «600000000000»;
- інші поля (серія/номер паспорта) не заповнюються.
У розділі Б накладної потрібно навести:
- у графі 2 – дати і номери податкових накладних, складених на платника при постачанні відповідних товарів чи послуг;
- у графі 4 – вказати одиницю виміру «грн»;
- у графі 10 – частину вартості, на яку нараховується ПДВ за основною або зниженими ставками (7% чи 14%);
- у графі 11 – суму ПДВ;
- графи 3.1, 3.2.1, 3.2.2, 3.3, 5-9 залишаються порожніми.
У розділі А накладної заповнюються лише рядки I-VIII, тоді як рядки IX-XII не заповнюються.
Джерело: ДПС
Матеріали на тему:
Чи потрібно нараховувати ПДВ, якщо частка неоподатковуваних операцій менше 0,01%
Чи здійснювати перерахунок ПДВ, якщо неоподатковувані операції були лише в одному періоді