Мобілізували працівника: що робити роботодавцю

В умовах воєнного стану питання мобілізації працівників набуває особливої актуальності як для роботодавців, так і для самих працівників. Розуміння процедури оформлення, гарантованих державою прав та можливостей отримання компенсацій є ключовим для забезпечення дотримання законодавства та соціального захисту мобілізованих громадян


  1. Оформлення увільнення працівника у зв'язку з мобілізацією
  2. Гарантії та пільги для мобілізованого працівника
  3. Висновки


Оформлення увільнення працівника у зв'язку з мобілізацією


Першим кроком у процедурі мобілізації працівника є отримання ним відповідного документа – повістки з територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Після отримання повістки працівник зобов'язаний повідомити про це свого роботодавця та надати копію повістки.


На підставі отриманої повістки роботодавець видає наказ (розпорядження) про увільнення працівника від роботи на період виконання ним військового обов'язку. У наказі обов'язково зазначаються:


  1. Прізвище, ім'я, по батькові працівника.
  2. Посада (професія) працівника.
  3. Дата початку увільнення від роботи (відповідно до повістки).
  4. Підстава для увільнення (мобілізація на військову службу).
  5. Посилання на статтю 119 Кодексу законів про працю України (КЗпП).


Зразок Наказу про увільнення від роботи у зв’язку з мобілізацією


Копія наказу надається працівнику. В табелі обліку робочого часу період військової служби працівника позначається літерним кодом «ІН» або цифровим кодом «22».


Гарантії та пільги для мобілізованого працівника


Законодавство України гарантує мобілізованим працівникам низку важливих прав та пільг, спрямованих на забезпечення їхнього соціального захисту:


1. Збереження місця роботи та посади: за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за контрактом, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, зберігаються місце роботи і посада. Це ключова гарантія, яка забезпечує працівнику можливість повернутися на попереднє робоче місце після завершення військової служби (ч. 3 ст. 119 КЗпП).

Зверніть увагу! До 19 липня 2022 року за мобілізованими на військову службу працівниками зберігався також середній заробіток, проте ця гарантія була скасована на підставі Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі – Закон № 2352)

За педагогічними та науково-педагогічними працівниками середній заробіток зберігався до 24 грудня 2023року на підставі ч. 2 ст. 57 Закону України від 05.09.2017 № 2145-VIII «Про освіту» та ч. 3 ст. 63 Закону України від 06.06.2019 № 2745-VIII «Про фахову передвищу освіту». Але і цю гарантію було скасовано на підставі Закону України від 22.11.2023 № 3494-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» (далі – Закон № 3494).


2. Право на грошову компенсацію за невикористані відпустки: з 24 грудня 2023 року мобілізовані працівники мають право на отримання грошової компенсації за всі невикористані ними дні щорічної основної та додаткових відпусток. Для отримання компенсації працівнику необхідно подати відповідну заяву роботодавцю (ч. 2 ст. 24 Закон України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки», далі – Закон про відпустки).


3. Зарахування періоду військової служби до страхового стажу: час проходження військової служби зараховується до страхового стажу працівника, що є важливим для подальшого призначення пенсійних та інших соціальних виплат (ст. 8 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).


4. Право на щорічну відпустку після звільнення з військової служби: особи, звільнені з військової служби за призовом під час мобілізації, мають право на використання щорічної основної відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві (п. 5 ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки).


5. Відпустка без збереження заробітної плати після звільнення: працівники, які стали до роботи після звільнення з військової служби у зв'язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації, мають право на отримання відпустки без збереження заробітної плати тривалістю до 60 календарних днів (п. 20 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки).


6. Додаткові відпустки окремим категоріям: учасники бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни мають право на додаткову оплачувану відпустку тривалістю 14 календарних днів на рік (ст. 162 Закону про відпустки).


Висновки


  1. Мобілізація працівника є важливим процесом, який потребує чіткого дотримання законодавчих норм.
  2. Роботодавці зобов'язані правильно оформлювати увільнення працівників, забезпечувати їм гарантовані права та своєчасно здійснювати належні компенсації.
  3. Зі свого боку, працівники повинні бути ознайомлені зі своїми правами та обов'язками у зв'язку з мобілізацією.
  4. Дотримання законодавства в цій сфері є запорукою соціальної справедливості та підтримки обороноздатності країни.


Джерело: 7eminar


Шаблони та зразки документів:


Наказ про увільнення від роботи у зв’язку з мобілізацією

Отримуйте щодня свіжі новини та корисні подарунки 🎁👇