Відпустка без збереження зарплати під час воєнного стану: умови та тривалість

1. Відпустка без збереження зарплати: види та тривалість
2. «Воєнна» неоплачувана відпустка за згодою сторін
3. Обов’язкова «воєнна» неоплачувана відпустка
4. Відпустка без збереження зарплати на час воєнного стану та відпускний стаж
5. Оформлення відпустки без збереження зарплати
6. Припинення відпустки без збереження зарплати
7. Висновки

Відпустка без збереження зарплати: види та тривалість

Ст. 4 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки) містить вичерпний перелік відпусток, які надаються працівникам. Однією з таких відпусток є відпустка без збереження заробітної плати. Ключовою особливістю такої відпустки є те, що вона не оплачувана.

Відпустки без збереження заробітної плати передбачені у ст. 25 і ст. 26 Закону про відпустки. Такі відпустки надавались в мирний час, і можуть надаватися працівникам і під час воєнного стану. Теоретично такі відпустки можна класифікувати на два види:

1. надаються в обов’язковому порядку (ст. 25 Закон про відпустки);
2. надаються за згодою сторін (ст. 26 Закону про відпустки).

Ці статті містять інформацію про те, кому та в яких випадках (тобто за яких обставин) можуть надаватися такі відпустки та якою буде їх тривалість.

Але в період воєнного стану працівники можуть оформлювати ще один вид відпустки без збереження заробітної плати. Це право закріплене в ст. 12 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон №2136), де вказано дві підстави для її надання.

Так, в ч. 3 ст. 12 Закону №2136 зазначено, що роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки.

Також, ч. 4 ст. 12 Закону №2136, містить положення, що у період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу ВПО, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше ніж 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки.

«Воєнна» неоплачувана відпустка за згодою сторін

За положеннями ч. 3 ст. 12 Закону №2136 неоплачувана відпустка може надаватися будь-якому працівнику всіх підприємств, незалежно від місця розташування, а не тільки тим, які зосереджені в зонах проведення бойових дій. Такої умови Закон №2136 не містить.

Так, як воєнний стан діє на всій території України, то незалежно від місця дислокації підприємства – у зоні бойових дій, або на іншій території – підприємство має право оформлювати відпустку без збереження зарплати через воєнний стан своїм працівникам

Суттєвим нюансом такої відпустки є те, що надається така відпустка лише за згодою сторін. Це означає, що роботодавець може відмовити у її наданні.

Такий вид відпустки з'явився лише у березні 2022 року. Саме 24 березня 2022 року набрав чинності Закон №2136.

Відпустка без збереження зарплати за ч. 3. ст. 12 Закону №2136 надається за згодою сторін, але надається вона без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки.

Зверніть увагу, що така відпустка за ч. 3. ст. 12 Закону №2136 надається у рамках кожного продовження дії воєнного стану

Обов’язкова «воєнна» неоплачувана відпустка

Ще однією відпусткою без збереження заробітної плати на час воєнного стану є обов'язкова відпустка за ч. 4 ст. 12 Закону №2136.

Така відпустка є досить новим явищем у законодавстві. Вона з'явилась 19 липня 2022 року, коли до Закону №2136 були внесені відповідні зміни. Особливістю надання такої відпустки є те, що відпустка без збереження заробітної плати, надається працівнику в обов'язковому порядку за його заявою.

Таким чином, у випадку, коли працівник звертається до роботодавця для оформлення такої відпустки й він має всі підстави для цього, то роботодавець не може йому відмовити.

Скористатись такою відпусткою можуть лише наступні категорії працівників:

1. які виїхали за межі території України;
2. які набули статусу ВПО.

Обов'язкова відпустка має обмеження по тривалості: надається тільки в період дії воєнного стану, але не більше ніж 90 календарних днів

Водночас згідно з роз’ясненням Мінекономіки, Закон №2136 не обмежив можливості працівника реалізувати своє право на цю відпустку кілька разів. Тобто її можна оформлювати або одноразово тривалістю 90 днів, або декілька разів меншою тривалістю.

Причому загальна тривалість відпусток (частин), яку працівник може вимагати надати відповідно до цієї норми, не може перевищувати 90 днів протягом дії воєнного стану (з урахуванням всіх продовжень)

Наприклад, працівник, який виїхав за кордон, може спочатку оформити таку відпустку тривалістю 60 календарних днів, а потім оформити її ще один раз, але вже на решту кількості днів – 30 днів (90–60) і знов-таки у рамках дії воєнного стану.

Відпустка без збереження зарплати на час воєнного стану та відпускний стаж

З 24 грудня 2023 року не зараховується до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку, періоди відпустки без збереження зарплати:

1. за згодою сторін через сімейні обставини (ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки);
2. через воєнний стан (ч. 3 ст. 12 Закону №2136);
3. на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру (ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки).

Зверніть увагу, що відпустка без збереження зарплати за ч. 4 ст. 12 Закону №2136, що надається працівникам, які перебувають за кордоном або набули статусу ВПО, як не включалася, так і не включається до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку. Так само не зараховується до відпускного стажу обов’язкова відпустка без збереження зарплати за ст. 25 Закону про відпустки для догляду за дитиною до 6/16/18 років.

Але інші відпустки без збереження зарплати за ст. 25 Закон про відпустки як зараховувалися до стажу, який дає право на щорічну основну відпустку, раніше, так зараховуються і зараз. Тут змін не відбулося.

А от у стаж, що дає право на щорічну додаткову відпустку за шкідливі або важкі умови праці, за особливий характер праці, не зараховується період відпустки без збереження зарплати й за ч. 3, і за ч. 4 ст. 12 Закону №2136.

Чому?

Перебуваючи у неоплачуваних відпустках, працівник не залучений у відповідних (шкідливих, у важких, особливих) умовах праці не менше половини тривалості робочого часу (ч. 2 ст. 9 Закону про відпустки).

Оформлення відпустки без збереження зарплати

Відпустки без збереження заробітної плати оформлюються за загальними правилами.

Працівник надає заяву про надання такої відпустки → роботодавець видає наказ про надання відпустки без збереження зарплати. В заяві слід обов’язково зазначити вид відпустки, підставу її надання, тривалість відпустки та дату початку

При написанні заяви про надання неоплачуваної відпустки за ч. 3 ст. 12 Закону №2136 текст може бути наступним:

Прошу надати відпустку без збереження зарплати за згодою сторін на час воєнного стану тривалістю 90 календарних днів з 03 лютого 2026 року.

І вже в самому наказі про надання відпустки без збереження зарплати за ч. 3 ст. 12 Закону №2136 необхідно вказати преамбулу із посилання на нормативно-правові документи, на підставі яких надається ця відпустка.

Варто зазначити номер та дату Указу Президента про продовження воєнного стану, Закон №2136, де власне і дозволено надавати відпустки без збереження зарплати за згодою сторін на увесь період воєнного стану, і посилання на ст. 26 Закону про відпустки.

Зверніть увагу! У випадку оформлення відпустки за ч. 4 ст. 12 Закону №2136 працівник повинен надати певні підтвердні документи, що він «виїхав за межі території України» або «набув статусу ВПО»

Такими підтвердними документами можуть бути довідка про взяття на облік як ВПО, відмітка в паспорті про перетин кордону чи будь-який інший доказ, який достатньою мірою підтверджує цей факт. Адже в законодавстві України відсутній унормований спосіб підтвердження факту виїзду за межі України і це питання залишається на розгляд роботодавця.

Отже, для оформлення відпустки без збереження зарплати через воєнний стан за ч. 4 ст. 12 Закону №2136 працівник так само має написати заяву із проханням надати йому таку відпустку та відразу вказати свій статус – ВПО або такий, що перебуває за кордоном. До заяви надається документ, що підтверджує відповідний статус.

У наказі про надання відпустки без збереження зарплати за ч. 4 ст. 12 Закону №2136 потрібно прописати преамбулу з посиланням на Указ і Закон про проводження дії воєнного стану, зробити посилання на ч. 4 ст. 12 Закону №2136.

У самому тексті наказу також слід визначити підставу надання такої неоплачуваної відпустки – як ВПО або як такому, що виїхав за межі території України. А також одразу прописати, що час перебування у відпустці без збереження зарплати за ч. 4 ст. 12 Закону №2136 не зараховується до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку.

Припинення відпустки без збереження зарплати

Законодавство не містить перелік підстав, який дозволяє відкликати працівника з відпустки без збереження заробітної плати, але працівник має право достроково завершити таку відпустку і повернутися до роботи. Як для оформлення відпустки, так і для її дострокового припинення, необхідно подати відповідну заяву.

У заяві можна вказати наступне

Прошу дозволити достроково вийти на роботу з відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін у зв'язку із воєнним станом з 17 лютого 2026 року.

Роботодавець, на основі заяви працівника діє наступним чином:

1. або видає наказ про внесення змін до наказу про надання відпустки без збереження зарплати, де і змінює дату закінчення цієї відпустки та її тривалість;
2. або видає наказ про припинення відпустки без збереження зарплати.

Враховуючи, що законодавство не регулює цей момент, обидва варіанти можуть бути застосовані.

Висновки

1. Під час воєнного стану працівники можуть оформити відпустку без збереження заробітної плати у двох випадках: за згодою сторін або в обов’язковому порядку.
2. Для оформлення відпустки без збереження заробітної плати необхідно подати заяву. Якщо відпустка оформлюється для працівників, які виїхали за кордон або мають статус ВПО, додатково потрібно надати підтверджувальні документи.
3. Відкликання працівника з такої відпустки не передбачено. Однак працівник має право достроково завершити відпустку, подавши роботодавцю відповідну заяву.

Тетяна ГУЛЬ, консультант з питань оплати праці та трудового права, редактор 7еminar

Шаблони та зразки документів:

Заява про надання відпустки без збереження заробітної плати на період воєнного стану (продовження з 07.08.2025)

Наказ про надання відпустки без збереження заробітної плати на період воєнного стану (продовження з 07.08.2025)

Заява про надання відпустки без збереження заробітної плати за сімейними обставинами

Наказ про надання відпустки без збереження заробітної плати за сімейними обставинами

Читайте більше:

Вже з 3 лютого додаткова відпустка на 90 днів: хто отримає та за яких умов

Чи можна облік щорічних відпусток вести тільки в електронному журналі

Скільки відпустки заробив працівник: як порахувати правильно

Відпустка для дружини військового: за графіком чи у зручний час

Відпустка без збереження зарплати: чи можна брати її кілька разів на рік

Мінікурс на тему:

Недоплатили відпускні: як виправити помилку

Перехідні лікарняні та відпускні: як виконати вимогу ЄСВ з мінзарплати

Резерв відпусток у середині року: коли перерахунок – необхідність, а коли – право