
ПДФО
14.08.2025
Справляння МПЗ у випадку смерті фізичної особи – власника земельної ділянки
У разі смерті власника земельної ділянки (землекористувача) податковий обов’язок щодо сплати мінімального податкового зобов’язання припиняється з початку місяця в якому наступила смерть власника (землекористувача)

Податківці повідомляють, що згідно з пп. 170.14.3 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), визначення загального мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб.
Підставами для припинення податкового обов’язку, крім його виконання, є, зокрема, смерть фізичної особи (пп. 37.3.2 ПКУ).
Порядок визначення МПЗ встановлено ст. 381 ПКУ, згідно з пп. 381.1.4 якого, МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.
У разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному ПКУ (п. 381.3 ПКУ).
У разі переходу права власності або права користування,
- протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис),
- для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів (абзац перший п. 381.4 ПКУ).
У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік (абзац другий п. 381.4 ПКУ).
Враховуючи викладене, у разі смерті власника земельної ділянки (землекористувача) податковий обов’язок щодо сплати мінімального податкового зобов’язання припиняється з початку місяця в якому наступила смерть власника (землекористувача)
Спадкоємці фізичної особи – власника земельної ділянки, які у загальновстановленому порядку отримали право власності на земельну ділянку або скористались своїм правом на оренду земельної ділянки після смерті фізичної особи – орендаря і оформили у загальновстановленому порядку договір оренди земельної ділянки державної та комунальної власності, сплачують МПЗ, яке визначається за період починаючи з місяця, в якому вони набули право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку
Джерело: ДПС
Читайте більше:
Кого стосується мінімальне податкове зобов'язання при оренді землі
Податок за землю і нерухомість у 2025 році: зміни, платники, звітність
Податкова декларація з плати за землю: порядок подання і заповнення
ТОП-5 актуальних питань для складання декларації з плати за землю на 2025 рік
Мінімальне податкове зобов’язання для фізосіб: що потрібно знати
Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
Готівкові кошти, розрахунки
07.09.2026
Експорт агропродукції: граничні строки розрахунків можна буде продовжити на 180 днів
Уряд продовжує підтримувати українських аграрних експортерів, які через атаки РФ на цивільні судна та портову інфраструктуру стикаються з ускладненням логістики. Для окремих видів аграрної продукції змінюються правила щодо граничних строків розрахунків за експортними контрактами. Йдеться, зокрема, про пшеницю, кукурудзу, сою, насіння соняшнику, соняшникову олію та макуху. Міністерство економіки та довкілля зможе продовжувати встановлені строки за зверненням експортера. Максимальний строк такого продовження становитиме 180 календарних днів

Державний нагляд
07.09.2026
Посадовці відповідатимуть за порушення правил держдопомоги: що змінить законопроєкт №16024
У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №16024, який пропонує посилити відповідальність керівників і посадових осіб, що надають державну допомогу суб’єктам господарювання. Документ передбачає чіткі правила визначення моменту вчинення та виявлення порушення, а також запроваджує законодавче визначення дати надання державної допомоги. Водночас АМКУ планують обмежити 10-річним строком для вимог про повернення незаконної або недопустимої для конкуренції допомоги, із можливістю зупинення цього строку на час перевірок, розгляду справ та судового оскарження

Відстрочки, ВЛК
07.09.2026
90 днів відстрочки для тих, хто повертається в Україну: у ВРУ зареєстрували законопроєкт №16034
У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №16034, який пропонує запровадити одноразову 90-денну відстрочку від мобілізації для військовозобов’язаних громадян, які повертаються в Україну. Механізм має поширюватися, зокрема, на тих, хто перебував за кордоном до 24 лютого 2022 року або виїхав після цієї дати на законних підставах і безперервно проживав за межами України. Окремо передбачено перехідний період для громадян, які повертаються з тимчасово окупованих територій. Відстрочку пропонують оформлювати автоматично через реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів без обов’язкового звернення до ТЦК та СП

ПДФО
07.09.2026
Не вся благодійна допомога оподатковується: що потрібно знати у 2026 році
У 2026 році нецільова благодійна допомога до 4660 грн не оподатковується. Якщо сума більша, податки сплачуються лише з різниці понад встановлений ліміт. Виняток становлять виплати профспілок своїм членам, для яких діють спеціальні правила Податкового кодексу України

ПДФО
07.09.2026
Передача авто за довіреністю: чи потрібно сплачувати податки
Оформлення договору доручення чи довіреності на користування або розпорядження рухомим майном саме по собі не створює податкових наслідків. Адже право власності на майно не переходить до повіреного. Обов’язок зі сплати ПДФО виникає лише тоді, коли відбувається фактичний продаж майна та зміна його власника

ЄСВ
07.09.2026
Пільгова ставка ЄСВ 8,41% у 2026 році: як нараховувати, підтверджувати та відображати у звітності
ЄСВ 8,41% у 2026 році для працівників з інвалідністю: хто має право на пільгову ставку, які документи підтверджують інвалідність та з якої дати її застосовувати. Розглядаємо нарахування ЄСВ на зарплату, лікарняні, декретні, виплати сумісникам і ЦПД, правила щодо МЗП та максимального розміру бази, а також показуємо, як відобразити пільгову ставку у Додатку 1. Наводимо практичні приклади розрахунку та заповнення звітності

РРО / ПРРО, фіскальні чеки
07.09.2026
Вихід з ладу спеціалізованого РРО для АЗС: як проводити розрахунки
У разі виходу з ладу спеціалізованого РРО для АЗС проведення розрахункових операцій може здійснюватися лише з використанням належним чином зареєстрованого резервного РРО. При цьому, у разі відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється

Документообіг, первинні документи
07.09.2026
Накази про відпустку без збереження зарплати через воєнний стан: строк зберігання
Накази про надання відпустки без збереження заробітної плати у зв'язку з воєнним станом – це кадрові тривалого строку зберігання чи кадрові тимчасові (як на звичайну відпустку)?

Заробітна плата
07.09.2026
Розрахунковий листок у 2026 році: коли видавати, що має містити та який штраф загрожує роботодавцю
Розрахунковий листок працівника у 2026 році: чи обов’язково його надавати, яку інформацію має містити та коли його можна надсилати в електронному вигляді. Розповідаємо, як оформити розрахунковий листок, наводимо готовий зразок і пояснюємо, які штрафи загрожують роботодавцю за ненадання працівнику інформації про зарплату

Документообіг, первинні документи
07.09.2026
Працівника приймає HR: кому можна делегувати підпис повідомлення для ДПС
Товариство хотіло доручити керівнику HR-служби підписувати повідомлення про прийняття працівників власним КЕП. ДПС пояснила, що для такого делегування керівник має повідомити контролюючий орган про особу, якій надано право підпису, із зазначенням типу підпису «директор»

Державний нагляд
07.09.2026
Законопроєкт №16026: пропонують визначити виключні випадки представництва прокурором інтересів держави
Уряд пропонує звузити законодавчі положення про представництво прокурором інтересів у суді. Законопроєкт № 16026 передбачає, що прокурор представлятиме виключно інтереси держави у визначених законом виключних випадках, а норми про представництво інтересів громадян буде виключено

Зміни у законодавстві
07.09.2026
Державна допомога бізнесу: законопроєкт №16025 передбачає нову адмінвідповідальність
У Верховній Раді зареєстровано урядовий законопроєкт № 16025, яким пропонується доповнити КУпАП новою статтею 166-29. Вона визначатиме відповідальність, зокрема, за ненадання повідомлень та інформації, подання недостовірних даних і надання державної допомоги, недопустимої для конкуренції

Судова практика
07.09.2026
Звільнення «з 1 числа»: чи означає це автоматичне звільнення останнім днем попереднього місяця
Чи означає прохання «звільнити з 1 червня», що останнім днем роботи автоматично є 31 травня? Розбираємо судову справу та пояснюємо, чому роботодавцю важливо чітко фіксувати дату припинення трудових відносин, а не покладатися на автоматичне тлумачення окремого слова










