Як перевірити, чи податківці правильно нарахували пеню

1. Коли нараховується пеня
2. Невчасна сплата
3. Визначаємо, чи правильно визначено строк для нарахування пені
4. З’ясовуємо, чи правильно визначено розмір пені
5. Коли пеня не нараховується, або підлягає анулюванню
6. Деякі нюанси щодо нарахування пені
7. Висновки

Коли нараховується пеня

Відповідно до пп. 14.1.162 Податкового кодексу України (далі – ПКУ),

Пеня – сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов’язань та / або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Для того, щоб визначити, чи податківці правильно нарахували пеню, потрібно, щоб були дотримані наступні умови:

1. платник податків справді невчасно сплатив (або не сплатив взагалі) податки та збори (самостійно визначені, або донараховані податківцями), що передбачені ПКУ;
2. було правильно визначено строк початку та закінчення для нарахування пені;
3. податківці застосували відсотки, що передбачені ПКУ.

Якщо хоча б одну з цих умов не було дотримано, то вже можна казати про те, що податківці неправомірно нарахували пеню.

Зверніть увагу, що відповідно до приписів п. 129.5 ПКУ, розмір пені, що встановлений у ст. 129 ПКУ застосовується щодо всіх платників та всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством

Невчасна сплата

Невчасна сплата означає, що платник податків сплатив податок пізніше, за гранично встановлені ПКУ строки.

В цьому контексті, потрібно завжди перевіряти, чи платник справді сплатив податок (штраф) з порушенням граничних строків, чи податківці помилися.

Наприклад, за приписами п. 57.1 ПКУ, якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

Тобто, якщо сплатили податок у понеділок, коли граничний день сплати припадав на суботу / неділю, то податківці не мають права нараховувати штраф та пеню.

Відповідно до п. 57.3 ПКУ, платник податків зобов'язаний сплатити нарахований податківцями податок за податковим повідомленням-рішенням протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення (далі – ППР).

Скажімо, податківці склали ППР 03.07.2026, а платник отримав його лише 08.07.2026. Тоді останнім днем для сплати за ППР є 22.07.2026. Податківці ж можуть не врахувати цей момент та почати нараховувати пеню з 20.07.2026.

Крім того, за приписами п. 129.6 ПКУ, за порушення строку зарахування податків до бюджетів з вини банку, саме банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафи у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Разом із тим, Верховний Суд (далі – ВС) у постанові від 19.06.2024 у справі №826/6809/18 вказав на те, що:

…платник звільнений від відповідальності у вигляді штрафу та / або пені за порушення строків або неповний обсяг перерахованого податкового зобов`язання у разі, якщо такі дії / або бездіяльність вчинені обслуговуючим його банком, оскільки вини та / або умислу у невчасній чи не в повному обсязі сплаті податкового зобов`язання у діях платника у цьому випадку немає.

Визначаємо, чи правильно визначено строк для нарахування пені

Строки для початку нарахування пені викладені у п. 129.1 ПКУ і ми їх для вас систематизували:

У випадку визначення строків, для початку нарахування пені, потрібно перевіряти, коли саме податківці почали нараховувати пеню за несвоєчасну сплату податків, що були самостійно нараховані платником.

За довгим переліком, ніби однотипних норм п. 129.1 ПКУ, платники не завжди можуть виокремити пп. 129.1.3 ПКУ, за яким встановлений більший строк для початку відліку нарахування пені.

Тому, потрібно встановлювати за яке саме порушення податківцями була нарахована пеня.

Крім того, зверніть увагу на постанову ВС від 26.12.2024 у справі №480/5018/19 в якій касаційний суд підтримав правову позицію платника податків та вказав на таке:

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи податкове повідомлення-рішення в частині нарахованої суми пені, обґрунтовано виходив з того, що сума пені нарахована контролюючим органом безпідставно, оскільки ні в розрахунку пені до податкового повідомлення-рішення, ні в додатку до акта перевірки не встановлено жодного випадку сплати позивачем податку після спливу 90 календарних днів наступних за останнім днем граничного строку сплати податку.

Визначення дат закінчення нарахування пені викладені у п. 129.3 ПКУ і, незважаючи на довгий перелік, фактично нарахування пені закінчується, коли податкове зобов’язання сплачене повністю.

З’ясовуємо, чи правильно визначено розмір пені

Сума пені у вигляді відсотків встановлена для окремих випадків у п. 129.4 ПКУ і становить:

Щоб дізнатися, чи правильно податківці визначили розмір пені, потрібно перевірити:

1. Яке правопорушення податківці інкримінують платникові податків, і чи дійсно таке правопорушення мало місце?
2. Чи розмір пені було правильно застосовано до конкретного виду порушення?

Так, ВС у постанові від 06.09.2022 у справі №803/1540/17 встановив, що за несвоєчасну сплату самостійно нарахованих податків, податківцями:

…в порушення наведених законодавчих норм, нараховано пеню на суму боргу із розрахунку 120% річних облікової ставки та з першого дня прострочення перерахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість застосування штрафу та нарахування пені у відповідному розмірі та задоволення позову в цій частині.

Коли пеня не нараховується, або підлягає анулюванню

Випадки, коли пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню, перелічені у п. 129.9 ПКУ та фактично зводяться до:

1. закінчення строків давності;
2. відсутності вини платника (діяв на підставі ІПК, або висновків ВС; не сплатив через незаконні дії / бездіяльність податківців; несвоєчасна сплата з вини банку; офіційно визнані технічні збої; через воєнний стан);
3. не нараховується пеня протягом строку прийняття спадщини – на грошові зобов’язання та / або податковий борг спадкодавців;
4. у разі помилкової сплати податків на інший бюджетний рахунок (без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету).

Зокрема, ВС у постанові від 30.04.2026 у справі №320/7522/25 вказав на таке:

Необхідно враховувати, що саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов`язання за договором чи обов`язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв`язок має встановлюватись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і оцінкою інших належних доказів, що можуть це підтвердити. При цьому сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом неможливості виконання зобов'язання, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та характеру зобов'язання.

Як бачимо, без належних доказів відсутності вини, платникові податків доведеться сплатити пеню і навіть штраф.

Деякі нюанси щодо нарахування пені

У п. 129.2 ПКУ передбачено, що у разі скасування нарахованого органом ДПС грошового зобов'язання (його частини) у порядку адміністративного та / або судового оскарження пеня, нарахована на таке грошове зобов’язання (його частину) або на виявлене заниження податкового зобов’язання, скасовується.

Крім того, відповідно до пп. 69.37 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, тимчасово, на період з 01.08.2023 до припинення або скасування воєнного стану, у разі сплати платником податків протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання ППР, суми податкового зобов’язання, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 01.08.2023 та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану штрафи, нараховані на суму такого податкового зобов’язання, вважаються скасованими, а пеня не нараховується.

Отже, якщо платник сплатив податкове зобов’язання відповідно до приписів наведеного вище пп. 69.37, варто проконтролювати, щоб податківці не нарахували не лише пеню, але й штрафи.

Висновки

Щоб податківці не нарахували «зайву» пеню, слід врахувати такі нюанси:

1. Треба перевіряти, чи дійсно мало місце податкове порушення і чи саме того виду, на який вказують податківці.
2. Потрібно перевіряти, чи було правильно визначено строк початку нарахування пені, з врахуванням приписів п. 129.1 ПКУ.
3. Потрібно перевіряти, чи було правильно визначено розмір пені, з врахуванням приписів п. 129.4 ПКУ.
4. Якщо платник не сплатив податки вчасно, потрібно мати докази того, що це сталося не з його вини (якщо такі обставини мали місце).

Катерина ЧУЧАЛІНА, експерт, адвокатка зі спорів з органами контролю

Читайте більше:

Оскарження податкового повідомлення-рішення: види

Запити від податківців: як реагувати та чи відповідати

Як обліковувати штрафи та пеню

Умови анулювання пені

Несвоєчасна сплата податків: які штрафи та пеня загрожують платнику

Пеня за несплату ЄП: що потрібно знати ФОПам

Особливості нарахування пені за актом перевірки