Податківці пояснюють, що відповідно до пп. 291.5.4 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів.
Статтею 44 Закону України від 23.02.2006 №3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (далі – Закон № 3480) визначено, що діяльність з торгівлі фінансовими інструментами провадиться інвестиційними фірмами, які створюються у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, для яких операції з фінансовими інструментами є виключним видом діяльності, крім випадків, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Діяльність з торгівлі фінансовими інструментами може провадитися банками, за умови отримання відповідної ліцензії.
Відповідно до частини дванадцятої ст. 36 Закону №3480, правочини щодо фінансових інструментів повинні вчинятися за участю або посередництвом інвестиційної фірми, крім випадків, визначених частиною дванадцятою ст. 36 Закону №3480.
Частиною першою ст. 7 Закону №3480 визначено, що фінансовими інструментами є, зокрема, цінні папери, у тому числі цінні папери інститутів спільного інвестування.
Цінний папір – це документ (електронний документ), що посвідчує майнові та інші права його власника, які виникають внаслідок вчинення одного чи декількох правочинів (емісії або видачі цінного папера), та має грошовий вираз (абзац перший частини першої ст. 8 Закону №3480).
Враховуючи те, що діяльність з торгівлі цінними паперами провадиться інвестиційними фірмами та те, що інвестиційні компанії не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи не може здійснювати операції з продажу цінних паперів у межах провадження господарської діяльності.
Водночас, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи, яка є власником цінних паперів, може здійснити їх продаж, звернувшись до торгівця цінними паперами, який має ліцензію, видану Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Згідно з пп. 14.1.90 ПКУ, корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Підпунктом 291.5.5 ПКУ встановлено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.
Тобто, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи може вносити кошти або майно до статутного капіталу іншої юридичної особи (бути засновником іншої юридичної особи).
Разом з тим, пп. 6 пп. 291.5.1 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 18.11.2021 №1909-ІХ «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III ПКУ.
При цьому, придбання та продаж юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи корпоративних прав інших юридичних осіб на постійній основі може розглядатися як фінансове посередництво.
Джерело: ДПС