Однією з підстав для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця - виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі через недостатню кваліфікацію. Таке звільнення вимагає дотримання певних умов і процедур і аналіз судової практики свідчить, що роботодавці досить часто неправомірно застосовують цю підставу для звільнення.
Спробуємо розібратися в усіх нюансах, щоб уникнути порушень законодавства та можливого оскарження в суді.
Насамперед слід зазначити, що таке звільнення відбувається на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП).
Недостатня кваліфікація працівника: що це означає
Недостатня кваліфікація – це нездатність працівника виконувати трудові обов’язки на належному рівні через:
- відсутність необхідних знань, умінь або навичок;
- невідповідність вимогам професійного стандарту або трудової функції.
Важливо! Невідповідність має бути документально підтверджена, наприклад, висновками атестаційної комісії, протоколами, звітами про роботу, доповідними записками.
Отже, насамперед документально фіксуємо, в чому саме полягає невідповідність посаді.
Коли звільнення через недостатню кваліфікацію працівника є правомірним
Об’єктивна невідповідність. Якщо працівник не може виконувати свої обов’язки через недостатню кваліфікацію, наприклад, систематичне порушення технологічних процесів через брак знань.
Відмова від переведення. Якщо працівник відмовився від переведення на іншу посаду, яка відповідає його кваліфікації. Ч.1 ст. 40 КЗпП дозволяє звільняти працівника за пунктом 2, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Документальне підтвердження. Коли звільнення обґрунтоване документально (висновки атестаційної комісії, звіти про неякісне виконання роботи, службові записки керівників тощо).
Коли звільнення через недостатню кваліфікацію працівника є неправомірним
Роботодавець знав про рівень кваліфікації при прийнятті на роботу. Наприклад, працівника без відповідної освіти або досвіду прийняли на посаду, а згодом заявили про невідповідність. У таких випадках сам факт відсутності диплома не може бути підставою для звільнення.
Недостатня кваліфікація як результат винних дій працівника. Наприклад, невиконання обов’язків через халатність або порушення трудового розпорядку. У таких випадках підставою для звільнення може бути п. 3 ст. 40 КЗпП (систематичне невиконання обов’язків), а не пункт 2 цієї ж статті.
Відсутність доказів. Якщо звільнення ґрунтується лише на суб’єктивній оцінці роботодавця або висновках атестаційної комісії без інших підтверджень.
Приклади
Можна звільнити. Працівник не склав іспит з охорони праці, що є обов’язковим для виконання небезпечних робіт. Після відмови від переведення на іншу посаду роботодавець має право його звільнити.
Не можна звільнити. Працівника без спеціальної освіти прийняли на роботу з повним розумінням його кваліфікації. Якщо він виконує свої обов’язки належним чином, відсутність освіти не є підставою для звільнення. Якщо ж він неналежним чином виконує свою роботу і роботодавець хоче його звільнити, то слід шукати інші підстави для звільнення, адже недостатню кваліфікацію роботодавець усвідомлював в момент прийняття на роботу.
Як звільнити працівника через недостатню кваліфікацію
1. Документування невідповідності.
Зібрати докази:
- висновки атестаційної комісії,
- доповідні записки,
- звіти про роботу.
Звертаємо увагу, що не кожного працівника можна атестувати і є конкретні вимоги до процесу проведення атестації, визначені Законом України від 12.01.2012 №4312-VI «Про професійний розвиток працівників».
Переконатися, що недостатня кваліфікація безпосередньо впливає на якість виконання обов’язків.
2. Пропозиція переведення.
Запропонувати працівнику вакантні посади, які відповідають його кваліфікації.
Задокументувати відмову працівника або відсутність вакансій.
3. Видання наказу про звільнення.
Наказ оформлюється за типовою формою. У тексті зазначають підставу для звільнення (п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП), посилання на документи, які підтверджують невідповідність, факт пропозиції переведення і факт відмови працівника.
4. Виплата вихідної допомоги.
Звільненому працівнику виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП).
Висновок
- Звільнення через недостатню кваліфікацію – це законний інструмент для роботодавця, але він вимагає суворого дотримання процедур.
- Роботодавець має підтвердити факт невідповідності документами, запропонувати всі можливі вакансії і врахувати позицію судів, щоб уникнути претензій з боку працівника, ризику судових спорів і поновлення на роботі.
Джерело: 7eminar