Оподаткування КІК з 2028 року: нерозподілений дохід замість скоригованого прибутку

На сайті Мінфіну оприлюднено проєкту Закону України«Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації правил протидії практикам ухилення від сплати податків, які мають безпосередній вплив на функціонування внутрішнього ринку Європейського Союзу та України, відповідно до Директиви Ради (ЄС) 2016/1164 від 12 липня 2016 року (в частині положень статей 7 і 8 Директиви)».

З метою імплементації статей 7 і 8 Директиви ATAD запропоновано:

1. Доповнити статтю 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підпунктами 14.1.83¹ і 14.1.83², якими визначити іноземну юридичну особу та іноземне утворення без статусу юридичної особи, і підпунктом 14.1.268¹, яким визначити пасивні доходи для цілей оподаткування КІК за категоріями пункту (a) статті 7(2) Директиви ATAD:

1. проценти та будь-який інший дохід від операцій з фінансовими активами чи від володіння ними;
2. роялті та будь-який інший дохід від інтелектуальної власності;
3. дивіденди і прибутки від відчуження цінних паперів, деривативів, корпоративних прав;
4. доходи від фінансового лізингу; дохід від страхової, банківської та іншої фінансової діяльності;
5. дохід КІК, яка оформлює рахунки (інвойси) щодо товарів, робіт і послуг, що придбаваються у пов’язаних осіб та/або продаються пов’язаним особам без додавання або з додаванням незначної економічної вартості.

Відповідно до статті 3 Директиви ATAD, яка допускає положення національного законодавства, спрямовані на забезпечення вищого рівня захисту, до переліку також включено дохід від надання в оренду нерухомого майна, розташованого в іншій юрисдикції, ніж КІК, якщо КІК не надає орендарям послуг з управління майном, і дохід від фрахту судна без екіпажу («бербоут-чартер») та оренди повітряного судна без екіпажу («сухий лізинг»).

Такий дохід має пасивний характер:

1. орендодавець лише надає майно, а його експлуатацію забезпечує орендар;
2. судна і повітряні судна є мобільними активами, дохід від яких легко переміщується до юрисдикцій з низьким рівнем оподаткування.

Включення цих категорій відповідає позиції МВФ та Звіту за Кроком 3 Плану дій BEPS, яким передбачено можливість включення до доходу КІК орендних і лізингових платежів. З тієї самої причини дохід КІК, яка оформлює рахунки (інвойси), охоплює також операції, в яких пов’язаною особою є лише продавець або лише покупець, зокрема реалізацію товарів через пов’язаного посередника. Відповідно уточнюється підпункт 14.1.268 (пасивні доходи для інших цілей)

2. Викласти в новій редакції статтю 39² ПКУ «Контрольовані іноземні компанії», якою:

1. визначити КІК як іноземну юридичну особу чи іноземне утворення без статусу юридичної особи, що перебуває під контролем фізичної або юридичної особи – резидента України, якщо фактичний податок на прибуток, нарахований нею (ним) за звітний рік (у тому числі утриманий у джерела виплати, за вирахуванням податку, що підлягає поверненню), менший за 75 відсотків податку, розрахованого за ставкою, визначеною пунктом 136.1 ПКУ (для банківських і небанківських фінансових установ, крім страховиків, – підпунктом «а» пункту 136.1¹ ПКУ), від її (його) прибутку до оподаткування за неконсолідованою фінансовою звітністю з урахуванням особливостей, які чинна редакція ПКУ застосовує до розрахунку скоригованого прибутку КІК, з обмеженням витрат на запозичення за правилами, узгодженими із законопроєктом №16036 (стаття 4 Директиви ATAD) (пункт (b) статті 7(1) Директиви ATAD з вищим порогом, який допускають стаття 3 і пункт 12 преамбули Директиви ATAD;
2. чинний рівень захисту зберігається;
3. розрахунок податку за правилами держави платника передбачено другою частиною статті 7(1) Директиви ATAD);
4. іноземні особи, що сплачують податок у розмірі 75 відсотків такого податку або більше, не є КІК;
5. не є КІК також іноземна особа, ефективна ставка податку на прибуток якої за фінансовою звітністю становить не менше 75 відсотків ставки, що до неї застосовується, крім випадку, коли контролюючий орган встановить, що фактичний податок менший за 50 відсотків розрахованого податку (мінімальний рівень, встановлений Директивою ATAD);
6. дивіденди від інститутів спільного інвестування та платників, прибуток яких звільнено від оподаткування, розрахований податок не зменшують, щоб тест для таких структур не був м’якшим, ніж для українського платника податку на прибуток;
7. для іноземної особи, установчі документи якої забороняють розподіл доходів засновникам, членам, працівникам, членам органів управління та пов’язаним з ними особам і передбачають передачу активів неприбутковим організаціям у разі припинення, розрахований податок дорівнює нулю, як і для неприбуткової організації за правилами ПКУ;
8. окреме звільнення благодійних організацій не застосовується; контроль визначається володінням часткою понад 50 відсотків, часткою 25 і більше відсотків за умови, що резиденти України разом володіють понад 50 відсотками, або фактичним контролем;
9. для фізичних осіб частки пов’язаних осіб враховуються, якщо особа сама володіє не менше 10 відсотками або якщо жодна з пов’язаних осіб не має такої частки;
10. зберегти правила визначення опосередкованого володіння, володіння через трасти, фонди та інші утворення без статусу юридичної особи, ознаки фактичного контролю;
11. передбачити, що особа не визнається контролюючою, якщо її володіння часткою реалізовано через юридичну особу – резидента України, яка є контролюючою особою.

3. Замінити об’єкт оподаткування «скоригований прибуток КІК» на «нерозподілений дохід КІК», що визначається як:

1. різниця між сумою пасивних доходів КІК за звітний рік, зменшеною на витрати, безпосередньо пов’язані з їх отриманням, і сумою дивідендів, виплачених за рахунок таких доходів (дивіденди вважаються виплаченими у першу чергу за рахунок пасивних доходів року, а в частині, що їх перевищує, – за рахунок раніше оподаткованого нерозподіленого доходу, у першу чергу найбільш раннього року), на підставі даних бухгалтерського обліку і неконсолідованої фінансової звітності КІК;
2. пасивні доходи і пов’язані з ними витрати в операціях з пов’язаними особами визначаються з дотриманням принципу «витягнутої руки»;
3. перевищення витрат, безпосередньо пов’язаних з пасивними доходами, над такими доходами не зменшує дохід інших КІК, але може бути враховане в майбутніх звітних роках цієї самої КІК, крім перевищення за роки, у яких нерозподілений дохід звільнявся від оподаткування;
4. дивіденди такого перевищення не утворюють;
5. нерозподілений дохід, інші показники звіту про КІК і сума податку, сплаченого КІК, перераховуються в гривню за середньорічним офіційним курсом НБУ;
6. для контролюючих юридичних осіб нерозподілений дохід зменшується на дивіденди, отримані КІК від нерезидентів на умовах, за яких такі дивіденди не оподатковувалися б в Україні (підпункт 140.4.3 ПКУ), відповідно до статті 8(1) Директиви ATAD;
7. нерозподілений дохід включається до бази оподаткування контролюючої особи пропорційно її частці;
8. у разі відчуження частки дохід від відчуження зменшується на раніше включений і не розподілений нерозподілений дохід (стаття 8(6) Директиви ATAD);
9. дивіденди, виплачені з раніше включеного нерозподіленого доходу, повторно не оподатковуються незалежно від того, чи є іноземна особа КІК на дату їх виплати (стаття 8(5) Директиви ATAD);
10. якщо КІК стає платником податку на прибуток підприємств відповідно до підпункту 133.1.5 ПКУ, до нерозподіленого доходу контролюючої особи включається раніше не оподаткований прибуток років, за які іноземна особа визнавалася КІК (відповідно до статті 3 Директиви ATAD), а дивіденди з цієї суми фізичній особі повторно не оподатковуються; за рік, у якому іноземна особа перестала бути платником податку на прибуток підприємств відповідно до підпункту 133.1.5 ПКУ, нерозподілений дохід визначається за період після цього.

4. Встановити, що нерозподілений дохід КІК звільняється від оподаткування, якщо:

1. з юрисдикцією КІК є чинний міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування і частка пасивних доходів не перевищує однієї третини всіх доходів КІК;
2. КІК є резидентом держави – учасниці Угоди про Європейський економічний простір, здійснює значну економічну діяльність із залученням персоналу, обладнання, майна та приміщень, пов’язану з отриманням пасивних доходів; контролюючій особі надано право відмовитися від звільнення.

5. Виключити звільнення, яких не передбачає Директива ATAD:

1. для КІК із сукупним доходом до 2 мільйонів євро і для публічних компаній, акції яких перебувають в обігу на фондовій біржі; поріг частки пасивних доходів знизити з 50 відсотків до однієї третини.

6. Встановити, що:

1. звіт про КІК щороку подають усі резиденти України, які протягом року здійснювали контроль над іноземними юридичними особами або іноземними утвореннями без статусу юридичної особи;
2. звіт за рік подається один щодо всіх КІК і всіх таких осіб і містить перелік таких осіб із датами набуття і втрати контролю, зазначенням, чи визнаються вони КІК, сумами фактичного податку на прибуток і розрахованого податку (щодо осіб, які не є КІК за ефективною ставкою, – ефективною ставкою податку), та залишком раніше оподаткованого нерозподіленого доходу;
3. щорічний перелік замінює разові повідомлення про набуття і втрату контролю; відомості про доходи подаються щодо КІК; особа, яка здійснює контроль через юридичну особу – резидента України, не зазначає відповідну іноземну особу, якщо її зазначає така юридична особа;
4. надати контролюючому органу право запитувати пояснення, документи та інформацію щодо осіб, зазначених у переліку;
5. надати контролюючим особам право подати уточнюючий звіт про КІК до початку перевірки або отримання запиту;
6. встановити, що звіт за скороченою формою подається, якщо фінансова звітність КІК не складена у зв’язку з тим, що граничний строк її подання (оприлюднення) за законодавством іноземної юрисдикції спливає пізніше, або обов’язку її складання чи подання (оприлюднення) немає, а податок за повним звітом сплачується без штрафних санкцій, з пенею з пізнішої з двох дат: дев’яноста днів після граничного строку сплати за річною декларацією або тридцяти днів після граничного строку подання (оприлюднення) фінансової звітності; уточнити склад відомостей звіту, зберегти правила податкового контролю і перевірок контролюючих осіб.

7. Внести узгоджувальні зміни до низки інших статей ПКУ, зокрема щодо підстав для запиту про надання інформації з питань КІК.

8. Підрозділ 10 розділу XX ПКУ доповнюється пунктами 78 і 79:

1. штрафи не застосовуються щодо обов’язків, яких не було за попередньою редакцією ПКУ, якщо їх виконано не пізніше шести місяців після граничного строку подання звіту про КІК за 2028 рік;
2. попередня редакція статті 39² ПКУ застосовується щодо звітних років, що закінчилися до 01 січня 2028 року, а повідомлення про набуття і втрату контролю, що відбулися до цієї дати, подаються за попередньою редакцією ПКУ;
3. оподаткований за попередньою редакцією скоригований прибуток КІК враховується як нерозподілений дохід, а від’ємне значення скоригованого прибутку не зменшує нерозподілений дохід.

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 01 січня 2028 року.

Додатки:

1. Проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації правил протидії практикам ухилення від сплати податків, які мають безпосередній вплив на функціонування внутрішнього ринку Європейського Союзу та України, відповідно до Директиви Ради (ЄС) 2016/1164 від 12 липня 2016 року (в частині положень статей 7 і 8 Директиви)».
2. Повідомлення про оприлюднення.
3. Додаток. Порівняльна таблиця.
4. Додаток. Пояснювальна записка.

Джерело: Мінфін

Читайте більше:

ДПС роз’яснила порядок заповнення графи 22 Звіту про КІК

Податковий чи реєстраційний номер: що обрати для звітності щодо КІК

ДПС про звітність КІК: коли подавати перший звіт фізособі-контролюючій особі

Як фізичній особі відображати фінансовий показник КІК у Звіті: позиція податківців

Як підприємству визначити, за якою формою подавати звіт КІК: повний чи скорочений