Знищена війною нерухомість: звільнення від плати за землю знову діє

1. Нормативне регулювання для звільнення від плати за землю
2. Відмінність між «пошкодженим» та «знищеним» майном
3. Граничні площі земельних ділянок для застосування пільги
4. Визначення періоду дії пільги
5. Коригування податкової звітності та декларування
6. Скасування ППР, анулювання боргу, зарахування переплати
7. Висновки

Нормативне регулювання для звільнення від плати за землю

Ще у 2024 році діяла пільга з плати за землю для платників, чиї об'єкти нерухомості були зруйновані в регіонах, які не входять до Переліку зон активних бойових дій (наприклад, у тилових містах чи після завершення активних бойових дій на відповідній території). Відповідно до Закону України від 23.02.2024 №3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» підрозділ 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) було доповнено підпунктом 69.14¹. Але дія пільги була обмеження – до 1 січня 2026 року.

І ось зараз дія цієї пільги відновлена Законом України від 09.06.2026 №4903-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів», який набрав чинності з 23.10.2026 року. Відповідно до нового пп. 69.14² підрозділу 10 розділу XX ПКУ, починаючи з 1 січня 2026 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України.

Умови застосування пільги

Обов'язковою умовою виникнення права на звільнення від плати за землю є одночасне внесення до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі – Реєстр майна / РПЗМ):

1. відомостей про факт знищення об'єкта житлової або нежитлової нерухомості;
2. відомостей про конкретну земельну ділянку (з зазначенням її кадастрового номера), на якій був розташований такий знищений об'єкт.

Відмінність між «пошкодженим» та «знищеним» майном

Для застосування пільги важливе значення має розмежування поняття «пошкоджена нерухомість» та «знищена нерухомість». Представники бізнесу часто вважають, що якщо внаслідок влучання ракет чи БПЛА будівля згоріла, втратила дах, вікна, фасад та зазнала руйнування несучих стін на 50–70%, вона є фактично непридатною для експлуатації, а отже, плата за землю під нею сплачуватися не повинна.

Проте позиція Державної податкової служби України, висловлена в низці індивідуальних податкових консультацій (зокрема ІПК ДПС від 17.08.2026 №4873/ІПК/99-00-04-01-04, ІПК ДПС від 03.04.2026 №1955/ІПК/99-00-04-01-04 та ІПК ДПС від 12.02.2026 №791/ІПК/99-00-04-01-04), є іншою.

ДПС спирається на критерії, визначені в Додатку 3 «Класифікаційні ознаки категорії пошкоджень об'єкта» до Методики проведення обстеження та оформлення його результатів, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 06.08.2022 №144 (зі змінами, далі – Методика №144).

За Методикою №144 встановлено три основні категорії пошкоджень будівель і споруд:

1. I категорія пошкоджень (ступінь до 40%): незначні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій. Об'єкт придатний до експлуатації після поточного ремонту;
2. II категорія пошкоджень (ступінь від 41% до 80%): пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, що вимагають часткового демонтажу, капітального ремонту або реконструкції. Об'єкт вважається пошкодженим, але НЕ знищеним;
3. III категорія пошкоджень (ступінь від 81% до 100%): об'єкт повністю втратив свою економічну цінність, наявні аварійні пошкодження несучих конструкцій, що загрожують обвалом. Рекомендовано виконання невідкладних робіт із демонтажу (ліквідації). Об'єкт визнається зруйнованим (знищеним).

ДПС наголошує: дія пільги поширюється виключно на об'єкти нерухомості, яким за результатами комісійного чи технічного обстеження встановлено III категорію пошкоджень (81–100%).

Якщо будівля зазнала навіть суттєвих руйнувань, але за висновком експертів належить до II категорії пошкоджень (наприклад, 75% руйнування), податкові органи відмовляють у наданні пільги з плати за землю. У такому разі платник зобов'язаний продовжувати нараховувати та сплачувати податок чи орендну плату в повному обсязі, незважаючи на відсутність можливості ведення господарської діяльності.

Граничні площі земельних ділянок для застосування пільги

Пільга не завжди поширюється на 100% площі кадастрової ділянки, особливо коли мова йде про великі промислові майданчики чи цілісні майнові комплекси.

Нормами підпункту 69.14² підрозділу 10 розділу XX ПКУ встановлено такі обмеження щодо площі:

1) для фізичних осіб – власників знищеної житлової нерухомості звільнення від плати за землю надається в межах граничних норм безоплатної приватизації земельних ділянок, визначених статтею 121 Земельного кодексу України:

1. у селах – не більш як 0,25 гектара;
2. у селищах – не більш як 0,15 гектара;
3. у містах – не більш як 0,10 гектара;

2) для юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців обсяг звільнення розраховується математично через співвідношення загальної площі знищеної будівлі до загальної площі земельної ділянки:

1. якщо загальна площа знищеного об'єкта нерухомості дорівнює або перевищує 1/3 (одну третину) загальної площі земельної ділянки, то пільга діє стосовно 100 відсотків площі земельної ділянки;
2. якщо загальна площа знищеного об'єкта нерухомості менша за 1/3 (одну третину) загальної площі земельної ділянки, то пільга поширюється на 50 відсотків площі земельної ділянки

Ця пропорція має критичне значення для логістичних комплексів, заводів та складських баз. Якщо на земельній ділянці площею 3 гектари розташовувався склад площею 800 кв. м (що становить менше 1/3 від площі ділянки в 30 000 кв. м), то у разі повного знищення складу підприємство отримає пільгу лише щодо 50% площі земельної ділянки (1,5 га), а за інші 50% площі зобов'язане буде сплачувати плату за землю на загальних підставах.

Визначення періоду дії пільги

Відповідно до абзацу сьомого підпункту 69.14² підрозділу 10 розділу XX ПКУ пільга діє в межах визначеного періоду:

1) дата початку пільгового періоду – з першого числа місяця, на який припадає дата знищення нерухомого майна згідно з відомостями Реєстру майна (далі – РПЗМ).

Податківці звертають особливу увагу: точка відліку визначається саме за даними Реєстру майна, а не за датою складання Акта обстеження, датою довідки ДСНС про пожежу чи датою внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР). Якщо обстріл стався 24 травня, а в РПЗМ датою знищення зафіксовано 24 травня, пільга застосовується з 1 травня відповідного року;

2) дата завершення пільгового періоду залежить від певних подій (яка станеться раніше):

1. останнє число місяця, у якому зареєстровано речове право на новозбудований на такій земельній ділянці об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяження (далі – ДРРП);
2. останнє число місяця, в якому припинено або скасовано воєнний стан в Україні.

Коригування податкової звітності та декларування

Платники плати за землю, які задекларували податкові зобов'язання на поточний 2026 рік відповідно до пункту 286.2 ПКУ, мають право відкоригувати нараховані суми шляхом подання уточнюючих податкових декларацій.

Державна податкова служба України в індивідуальній податковій консультації від 12.02.2026 №791/ІПК/99-00-04-01-04 надала пояснення щодо алгоритму заповнення уточнюючої Податкової декларації з плати за землю (форма затверджена наказом Мінфіну від 16.06.2015 №560 у редакції наказу від 18.02.2022 №83):

1) заповнення Розділу I (для земельного податку) або Розділу II (для орендної плати):

1. у колонках 2–8 та 10–17 продублювати відомості про земельну ділянку з раніше поданої звітної декларації;
2. у колонці 9 «Площа земельної ділянки» вказати площу, яка звільняється від оподаткування (100% або 50% площі залежно від співвідношення будинку й ділянки);
3. у колонці 18 вказати код податкової пільги (відповідно до Довідника пільг);
4. у колонках 19–23 перерахувати суму річного та щомісячного податкового зобов'язання з урахуванням зменшення починаючи з місяця, в якому майно визнано знищеним за РПЗМ;

2) заповнення Розділу III «Розрахунок податкового зобов'язання»:

1. у рядку 3 відображаються уточнені (зменшені) суми зобов'язань.
2. у рядку 4 вказуються суми з раніше поданої декларації.
3. у рядку 6 нараховується сума зменшення податкового зобов'язання (позитивне значення різниці між рядками 4 та 3) у розрізі місяців;

3) обов'язкове заповнення рядка 8 «Зміст доповнення», де зазначаються підстави для зменшення податкового зобов'язання із вказівкою реквізитів витягу з Реєстру майна (РПЗМ) та витягу з ДРРП про право власності/користування ділянкою.

Скасування ППР, анулювання боргу, зарахування переплати

Усі податкові повідомлення-рішення (далі – ППР), винесені контролюючими органами за неподання, несвоєчасне подання декларації чи нараховані зобов'язання за ділянки під знищеною нерухомістю за вказані періоди, вважаються скасованими (відкликаними), а податковий борг – анулюється.

Надміру сплачені суми плати за землю, що виникли внаслідок уточнення звітності чи скасування ППР, зараховуються виключно в рахунок майбутніх платежів з цього податку. Повернення таких сум грошовими коштами на розрахунковий рахунок платника не передбачено.

Висновки

1. Пільга з плати за землю діє тільки для об'єктів III категорії пошкоджень (81–100%). Будь-які часткові руйнування II категорії не дають права на звільнення від податку.
2. Період звільнення обчислюється виключно за датою знищення, внесеною до Реєстру майна, а не за датами первинних актів ДСНС чи поліції.
3. Обсяг звільнення залежить від розміру будівлі відносно ділянки (100% або 50% площі), що вимагає точного розрахунку перед коригуванням податкової декларації.

Читайте більше:

Податок на нерухомість: як застосовується пільга при здачі в оренду

Землю передали іншій установі, але рішення ще немає: хто сплачує земельний податок

Земельна декларація за ділянки на окупованих територіях: коли можна не подавати звітність

Місцева рада знизила орендну плату за землю: коли можна платити менше без зміни договору

Орендна плата за державні та комунальні землі: коли платники ЄП можуть отримати звільнення