Професії від 7eminar.academy!🎓

Будівництво розпочато до 2020 року: як визначити пайову участь та нарахувати інфляційні втрати

Об’єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду роз’яснила, як визначати розмір пайової участі за об’єктами, будівництво яких розпочалося до 1 січня 2020 року, але які на цю дату не були введені в експлуатацію та щодо яких не уклали договір про пайову участь. У такому разі розмір внеску визначають станом на 1 січня 2020 року, а інфляційні втрати та 3 % річних нараховують із дня, наступного за днем прийняття об’єкта в експлуатацію

2

10

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


Обставини справи


Керівник прокуратури в інтересах держави в особі міської ради звернувся з позовом до фізичної особи – підприємця про стягнення:


  1. безпідставно збережених коштів пайової участі;
  2. інфляційних втрат;
  3. 3% річних.


Позов обґрунтовано тим, що підприємець не сплатив пайового внеску на розвиток інфраструктури міста.


Суди встановили, що будівництво житлового комплексу розпочато 4 червня 2019 року, а об’єкт прийнято в експлуатацію 30 червня 2023 року. Договір про пайову участь між сторонами не укладався, кошти до місцевого бюджету не сплачувалися.


Суд першої інстанції задовольнив позов повністю. Апеляційний суд змінив це рішення, зменшивши розмір стягнення. Прокурор оскаржив постанову апеляційного суду, наполягаючи на визначенні розміру пайової участі за показниками, чинними на момент введення об’єкта в експлуатацію.


Постанова Верховного Суду


Об’єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі – ВС) у постанові від 02.10.2026 у справі №922/2047/25 зазначила, що для об’єктів, будівництво яких розпочато у 2020 році, розмір пайової участі визначається станом на момент початку будівництва.


Для об’єктів, будівництво яких розпочато до 1 січня 2020 року, які на цю дату не введені в експлуатацію та щодо яких не укладено договір про пайову участь, розмір визначається станом на 1 січня 2020 року – дату набрання чинності відповідними змінами, внесеними Законом України від 20.09.2019 №132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (далі – Закон).


Суд також наголосив, що ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) передбачає повернення безпідставно збережених коштів, а не компенсацію за прострочення. Натомість інфляційні втрати і 3% річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховуються з дня, наступного за днем прийняття об’єкта в експлуатацію.

У цій справі розмір пайової участі належало визначати станом на дату набрання чинності Законом, а інфляційні втрати і 3% річних – нараховувати з дня, наступного за днем прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію.

ВС залишив касаційну скаргу заступника керівника прокуратури без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду – без змін.


Джерело: ВС


Читайте більше:


Автомобіль успадкував, а готівку із сейфа – ні: що не довів спадкоємець у суді

Сплатив частину лізингу, а авто отримав інший: чи можна повернути гроші через суд

407 об’єктів – 407 порушень: Верховний Суд визначив правила штрафування за №20-ОПП

Замість 4-го присвоїли 11-й ранг: Верховний Суд домігся перерахунку зарплати посадовиці

Банкрутство 2018–2026 років: Верховний Суд узагальнив практику щодо зловживання правами

Катерина Чучаліна

Експерт

Катерина Чучаліна

Податковий експерт, адвокат, консультант у спорах з держорганами

Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
2

10

6

1028

1

5

1

7

2

152

3

150

5

60

7

871

7

2284

АІ-Консультація
ПДВ
20.10.2026

Зарахування авансу з оренди у фінансовий лізинг у 2026 році: правила оформлення та наслідки з ПДВ

У 2019 році сплачено аванс за договором оренди обладнання, податковий кредит за ПН сформовано. Залишок невикористаного авансу наразі становить 2 млн грн (договір діючий). Сторони планують трансформувати договірні відносини у фінансовий лізинг із викупом обладнання та зарахувати цей аванс в оплату вартості об'єкта. Чи достатньо укласти додаткову угоду (нова редакція як фінлізинг), чи необхідні розірвання старого договору, укладення окремого договору лізингу та акт взаємозаліку (зміна призначення платежу)? Як перекваліфікація авансу за послуги оренди в оплату по фін. лізингу впливає на податковий кредит 2019 року, якщо РК до старої ПН уже неможливо зареєструвати в ЄРПН? На яку суму та коли орендодавець формує нові ПЗ з ПДВ при передачі об'єкта лізингу?

основне зображення для Зарахування авансу з оренди у фінансовий лізинг у 2026 році: правила оформлення та наслідки з ПДВ
2

12

2

14

1

16

5

1351

2

19

2

21

2

13

3

19

2

10

11

2197

4

104