Заряджайте знання – оформлюйте передплату і отримуйте павербанк🎁

Скоротили посаду – це мобінг? ВС пояснив, коли звільнення не є цькуванням

Верховний Суд зазначив, що саме звільнення за скороченням не свідчить про мобінг, якщо скорочення стосується всіх працівників, які займають відповідну посаду. Водночас суд оцінює сукупність обставин трудових відносин, тому інші систематичні дії роботодавця, що відповідають ознакам мобінгу, можуть оцінюватися окремо

1

13

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


Чи може працівник вважати мобінгом своє звільнення у зв’язку зі скороченням штату?

Верховний Суд (далі – ВС) у постанові від 19.08.2026 у справі №646/5128/23 звернув увагу на важливу обставину:


  1. якщо скорочення стосується всіх працівників, які займають відповідну посаду, саме звільнення конкретного працівника не свідчить про персонально спрямоване цькування.


Що сталося у справі?


Працівник АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз»» стверджував, що протягом тривалого часу зазнавав мобінгу.


Серед іншого, він посилався на:


  1. виконання робіт підвищеної небезпеки без помічника;
  2. неналежне забезпечення засобами індивідуального захисту;
  3. записи у протоколі зборів, які він вважав принизливими;
  4. тиск після звернення зі скаргою до Держпраці;
  5. подальше звільнення за скороченням штату.


Працівник вимагав, зокрема:


  1. визнати факт мобінгу;
  2. стягнути 172 600 грн моральної шкоди.


Суди першої та апеляційної інстанцій у позові відмовили. ВС залишив ці рішення без змін.


Постанова ВС


Ключовим стало те, що скорочення стосувалося не лише позивача, а всіх працівників на відповідній посаді.

Тобто саме звільнення за скороченням не було спрямованою виключно на цього працівника дією.

А це має принципове значення для кваліфікації мобінгу.


Адже відповідно до статті 2-2 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) мобінг:

систематичні, повторювані, тривалі та умисні дії або бездіяльність, спрямовані, зокрема, на приниження честі, гідності та ділової репутації працівника, що проявляються у психологічному або економічному тиску.

Тобто, якщо скорочуються всі працівники відповідної посади, саме звільнення конкретного працівника не свідчить про те, що його «цькували з метою звільнення».


Разом із тим, це не означає, що скорочення взагалі не може бути пов’язане з мобінгом.


Наприклад, обставини можуть оцінюватися судом окремо від самого факту скорочення, якщо до скорочення роботодавець систематично:


  1. створював конкретному працівнику гірші умови праці;
  2. вибірково позбавляв виплат;
  3. принижував працівника;
  4. застосовував психологічний тиск;
  5. створював перешкоди для виконання роботи;
  6. використовував дисциплінарні заходи як інструмент тиску.

Тобто суд дивиться не лише на останній наказ про звільнення, а на сукупність обставин трудових відносин.

А що з моральною шкодою?


Стаття 237-1 КЗпП передбачає відшкодування моральної шкоди, заподіяної працівникові внаслідок порушення його трудових прав.

У справах про мобінг ключовим є встановлення самого факту мобінгу та причинного зв’язку між відповідними діями роботодавця і моральною шкодою.

Тому вимога про компенсацію не замінює необхідності довести сам факт порушення.


Що це означає для роботодавця?


Якщо підприємство проводить скорочення, важливо не просто видати наказ. Необхідно мати документально підтверджену реальну зміну в організації праці та дотриматися передбаченої КЗпП процедури.


А якщо одночасно існує конфлікт із працівником або його скарги на мобінг – особливо важливо, щоб кадрові рішення були об'єктивними, послідовними та належно документованими.


Джерело: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради


Читайте більше:


Звільнити мобілізованого працівника через закінчення строкового договору не можна: позиція ВС

ВС пояснив, коли неправильне формулювання причини звільнення не тягне поновлення на роботі

Звільнення «з 1 числа»: чи означає це автоматичне звільнення останнім днем попереднього місяця

Втрата довір’я не дорівнює особистій неприязні: коли можна звільнити працівника за п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП

Директор сам визначав зарплату: ВС пояснив, як її враховувати при розрахунку 6-місячної вихідної допомоги

Катерина Чучаліна

Експерт

Катерина Чучаліна

Податковий експерт, адвокат, консультант у спорах з держорганами

Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
1

13

2

1

2

18

2

10

5

12

1

8

1

7

1

12

2

2595

1

23

1

9

1

15

1

20

1

12

1

11

8

8162

3

47

1

8

1

15

2

29