4 нестандартні форми організації праці: особливості та правила оформлення за КЗпП

КЗпП передбачає кілька альтернативних форм організації праці, які дають змогу відходити від стандартного режиму роботи. Розглянемо особливості гнучкого режиму робочого часу, роботи з нефіксованим робочим часом, надомної та дистанційної роботи, а також правила їх оформлення

3

12

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


Сучасний ринок праці стрімко змінюється. Жорсткі рамки офісного «з 9 до 18» відходять у минуле, поступаючись місцем гнучкості, мобільності та новим формам організації робочого процесу. Українське трудове законодавство адаптувалося до цих викликів, чітко закріпивши низку альтернативних форматів зайнятості.


Держпраці розглядає детальніше чотири популярні альтернативні форми організації праці крізь призму Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП).


1. Гнучкий режим робочого часу (ст. 60 КЗпП)


Це форма організації праці, за якої допускається встановлення іншого режиму роботи, ніж на підприємстві загалом, завдяки саморегулюванню часу праці.


Робочий час ділиться на дві або три частини:


  1. Фіксований час – період, коли працівник обов'язково має бути на робочому місці та виконувати свої обов'язки. Його можна навіть розділити на частини (наприклад, ранок і вечір).
  2. Змінний час – години, коли працівник сам визначає, коли працювати в межах встановленої норми.
  3. Час перерви для відпочинку та харчування.


Особливості: Дозволяє поєднувати роботу з офісу та дистанційну.


Оформлення: Здійснюється за заявою працівника та наказом роботодавця.


2. Робота з нефіксованим робочим часом (ст. 21-1 КЗпП)


Ідеальний варіант для:


  1. сфери послуг;
  2. кур'єрської доставки;
  3. погодинних нянь;
  4. підмінних працівників.


Особливість договору полягає в тому, що роботодавець не гарантує постійну наявність роботи, а залучає працівника за потреби.


Гарантії для працівника:


  1. письмово фіксуються часові інтервали, коли особу можуть викликати, та строки попередження.
  2. навіть якщо обсяг роботи був мінімальним, законом передбачена мінімальна оплата праці за певний період, водночас встановлюється і максимальна кількість годин роботи.


Кількість таких трудових договорів у одного роботодавця не може перевищувати 10% від загальної кількості договорів (якщо у штаті до 10 осіб – дозволено 1 працівника).


Оформлення: У мирний час укладається письмовий трудовий договір, а під час воєнного стану оформлюється заявою працівника та наказом роботодавця.


3. Надомна робота (ст. 60-1 КЗпП)


Форма організації праці, за якої працівник виконує роботу за місцем свого проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що мають стаціонарне робоче місце.


Особливості: Робоче місце чітко зафіксоване, і його не можна самовільно покидати в робочий час. На працівника поширюється загальний режим роботи підприємства (якщо інше не передбачено договором).


Оформлення: У мирний час вимагається укладення письмового договору за затвердженими типовими формами. У разі форс-мажору (пандемія, надзвичайна ситуація) чи воєнного стану достатньо видати наказ роботодавця.


4. Дистанційна робота (ст. 60-2 КЗпП)


Форма праці, за якої робота виконується поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, будь-де за вибором працівника, з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.


Особливості: Працівник самостійно розподіляє свій робочий час і самостійно відповідає за безпеку умов праці. Важливий нюанс: дистанційну роботу заборонено запроваджувати за наявності небезпечних або шкідливих виробничих факторів.


Особливі гарантії: Працівник, який зазнав дискримінації на робочому місці, має законне право вимагати переведення на дистанційну роботу строком до 2 місяців.


Оформлення: Аналогічно до надомної праці – письмовий договір у мирний час або наказ у періоди воєнного стану/форс-мажорів.


Джерело: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради


Читайте більше:


Нічні години на підприємстві: покроковий гід із оформлення та оплати

Графік роботи «доба через дві»: як встановити та на що варто звернути увагу

Штрафи за недотримання норми робочого часу та керування за Положенням №340

Скорочення робочого дня після масованих атак: відповідну пропозицію подали у петиції

Бланк підтвердження діяльності: правила заповнення та наслідки для обліку робочого часу водія

Катерина Чучаліна

Експерт

Катерина Чучаліна

Податковий експерт, адвокат, консультант у спорах з держорганами

Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
3

12

3

782

3

6

2

5

4

750

Оновлено
Топ-Новина
Політика, економіка
08.09.2026

Уряд змінив правила роботи під час повітряних тривог: що передбачено постановою №1092

Уряд 3 вересня 2026 року ухвалив рішення, спрямовані на адаптацію роботи бізнесу, транспорту та державної інфраструктури до нової тактики повітряних атак, які затвердив постановою від 04.09.2026 №1092. Запроваджено два рівні повітряної тривоги: жовтого – у разі атаки дронів, та червоного – за підвищеної загрози ракетного або комбінованого удару. За жовтого рівня бізнес зможе продовжувати роботу за умови належного забезпечення безпеки та доступу працівників і відвідувачів до укриттів, тоді як червоний передбачатиме зупинку роботи й перехід людей в укриття. Також уряд рекомендує забезпечити повноцінну роботу метро під час жовтого рівня, збільшувати наземні перевезення та скоригувати комендантську годину

основне зображення для Уряд змінив правила роботи під час повітряних тривог: що передбачено постановою №1092
4

784

5

395

9

1034

3

15

4

82

3

10

3

8

3

12

3

8

3

10

3

11

4

2631

5

1337

3

21

3

10