Нафтобаза знищена обстрілом: дії бухгалтера, 20-ОПП, Довідка №1 та списання пального

Підприємство нафтобаза, акцизний склад, має ліцензію на зберігання, основний вид діяльності складське господарство. Частково знищено внаслідок обстрілу – згоріли саме резервуари з рівнемірами і витратомірами. Послуги не будуть надаватися. Які першочергові дії для бухгалтера з інформування ДПС? Чи потрібно в довідці про розпорядника акцизного складу якісь зміни вносити чи це вже після демонтажу і наявності актів виконаних робіт? Яких документів достатньо для списання реєстраційного ліміту по паливу?

1

14

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


👆 Таке питання надійшло до сервісу «Особистий Консультант», наші експерти ретельно працювали над ним та надали вичерпну відповідь 🕵️:


Першочергово необхідно отримати індивідуальний сертифікат ТПП, акти ДСНС, витяг з ЄРДР, подати повідомлення за формою №20-ОПП зі зміною стану об'єкта або закритя об'єкта (код ознаки подання 3 або 6, код стану «3» або «5») та коригуючу Довідку 1 із заповненням Таблиці 3 для припинення обов'язку подання щоденної Довідки 2. Відомості про знищені резервуари, рівнеміри та витратоміри вносяться до Довідки 1 після оформлення внутрішніх документів про їх виведення з експлуатації, не очікуючи демонтажу.


Для підтвердження наслідків обстрілу необхідно отримати:


  1. індивідуальний сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини,
  2. акт ДСНС про пожежу із зазначенням причин виникнення займання,
  3. витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від органів Національної поліції.


Відповідно до пп. 216.3 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) наявність сертифіката ТПП є обов'язковою підставою для підтвердження форс-мажору та ненарахування акцизного податку при списанні втраченого пального.


Повідомлення за формою №20-ОПП подається до ДПС за основним місцем обліку протягом 10 робочих днів відповідно до п. 63.3 ПКУ та Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 №1588.


Якщо непридатність є постійною (об'єкт повністю ліквідується і закривається):


  1. графа 2 («Код ознаки надання інформації») – «6» (закриття об'єкта оподаткування);
  2. графа 14 («Стан об'єкта оподаткування») – «5» (непридатний до експлуатації);
  3. графа 16 («Прошу взяти на облік...») – не заповнюється.


Якщо непридатність є тимчасовою (або на час оформлення документів та проведення ліквідаційних процедур):


  1. графа 2 – «3» (зміна відомостей про об'єкт оподаткування);
  2. графа 14 – «3» (тимчасово не експлуатується)


Якщо внаслідок обстрілу або пожежі було знищено первинні документи, про це необхідно письмово повідомити контролюючий орган у п'ятиденний строк відповідно до п. 44.5 ПКУ.


Порядок внесення змін до Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників визначено наказом Мінфіну від 27.11.2020 №729.


Насамперед необхідно подати коригуючу Довідку 1 із заповненням Таблиці 3, зазначивши календарні дні або період, протягом якого акцизний склад не працює. Це припиняє обов'язок щодо щоденного подання Довідки 2 та унеможливлює застосування штрафів, передбачених п. 128-1.3 та пп. 230.1.3 ПКУ.


Відомості про виведення з експлуатації знищених резервуарів, рівнемірів та витратомірів у Таблицях 1, 2 і 4 Довідки 1 подаються після оформлення внутрішніх первинних документів підприємства. Підставою є протокол інвентаризаційної комісії, акт обстеження та наказ керівника про визнання об'єктів непридатними до подальшої експлуатації, їх списання та ліквідацію.


Очікувати завершення демонтажу або оформлення актів виконаних робіт не потрібно. Коригуюча Довідка 1 подається протягом 3 календарних днів із дати затвердження відповідного наказу чи акта.


Відповідно до п. 216.3 ПКУ податкові зобов'язання з акцизного податку не виникають у разі втрати пального внаслідок форс-мажорних обставин за умови належного документального підтвердження.


Для списання реєстраційного ліміту необхідно мати:


  1. індивідуальний сертифікат Торгово-промислової палати України,
  2. акт ДСНС про пожежу або руйнування,
  3. витяг з ЄРДР,
  4. наказ про проведення позапланової інвентаризації відповідно до Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 №879,
  5. інвентаризаційний опис,
  6. звіряльну відомість,
  7. протокол інвентаризаційної комісії із зазначенням фактичної кількості втраченого пального у літрах, приведених до температури 15 °C, за кожним кодом УКТ ЗЕД,
  8. акт на списання пального відповідно до ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

На підставі акта списання складається акцизна накладна форми «П» в одному примірнику відповідно до ст. 231 ПКУ та Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою КМУ від 24.04.2019 №408. В акцизній накладній зазначаються ознака складання в одному примірнику «1», код операції «2» та власні реквізити розпорядника акцизного складу як отримувача. Після реєстрації такої акцизної накладної в ЄРАН обсяг пального та відповідний реєстраційний ліміт у СЕАРП та СЕ списуються.

Заяву про анулювання реєстрації акцизного складу та заяву про припинення дії ліцензії на зберігання пального доцільно подавати лише після того, як зареєстровано акцизну накладну з кодом операції «2», показники залишків пального у СЕА РП та СЕ дорівнюють нулю, а Довідкою 1 знято з обліку всі рівнеміри та витратоміри.


Читайте більше:


Акцизний податок: платники, ставки та строки сплати

Акцизний податок на пальне (паливний акциз)

Акцизний податок із роздрібного продажу підакцизних товарів (роздрібний акциз)

Декларація з акцизного податку: інструкція із заповнення

1

14

2

10

4

871

2

15

1

24

5

748

6

1797

4

1393

2

8

4

94

6

126

2

64

4

75

2

117

4

19

2

18

5

146

5

76

3

1259

4

23