Затримують зарплату: що робити працівнику та які наслідки для підприємства

1. Виплата зарплати – першочерговий пріоритет
2. Особливості воєнного стану
3. Алгоритм дій бухгалтера та роботодавця в разі затримки виплат
4. Висновки

Виплата зарплати – першочерговий пріоритет

Насамперед колегам варто згадати базову аксіому нашого законодавства: оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Стаття 15 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон №108) чітко визначає, що всі інші платежі підприємство має здійснювати виключно після виконання своїх зобов'язань перед персоналом. Більше того, своєчасність та обсяги виплати заробітної плати жодним чином не можуть залежати від здійснення інших платежів та їхньої черговості. Тобто оплата податків чи розрахунки з контрагентами не можуть бути виправданням для затримки зарплати.

За загальним правилом, виплачувати зарплату потрібно регулярно в робочі дні, не рідше двох разів на місяць. Проміжок часу між виплатами не повинен перевищувати 16 календарних днів, а сама виплата має відбутися не пізніше ніж через 7 днів після закінчення періоду, за який вона здійснена (ст. 24 Закону №108). Якщо день виплати припав на вихідний, гроші видаємо напередодні.

Особливості воєнного стану

Проте війна внесла суттєві корективи у ці правила. Спеціальний Закон України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон №2136) встановив особливі умови для відповідальності роботодавця.

Роботодавець зобов'язаний вживати всіх можливих заходів для забезпечення права працівників на своєчасне отримання заробітної плати (ч. 2 ст. 10 Закону №2136). Тобто сидіти склавши руки та списувати все на війну не вийде.

Якщо працівники взагалі не можуть виконувати роботу через бойові дії, а підприємство не може її надавати, найбільш безпечним виходом є призупинення дії трудового договору відповідно до ст. 13 Закону №2136. У такому разі роботодавець законно звільняється від обов'язку нараховувати та виплачувати заробітну плату на період призупинення. Борг за цей період фіксується і в майбутньому має бути стягнутий з держави-агресора.

У постанові Верховного Суду від 20.05.2026 у справі №334/4889/24 вказано:

Під час призупинення трудового договору у працедавця відсутній обов'язок забезпечувати працівника роботою та заробітною платою, якщо працедавець законно призупинив дію трудового договору, на підставі Закону №2136. Однак, зазначений закон не звільняє працедавця від обов'язків, в тому числі і щодо виплати заробітної плати.

Тобто невиплата зарплати може бути обґрунтованою у разі призупинення трудового договору відповідно до Закону №2136. Якщо ж таке рішення не було прийняте, то роботодавець повинен виплачувати зарплату у встановленому порядку. Тобто за роботодавцем зберігається обов'язок виплачувати працівникові належні суми навіть у період війни.

Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення строків оплати праці (штрафів, пені тощо), лише якщо він доведе, що це порушення сталося безпосередньо внаслідок ведення бойових дій або інших обставин непереборної сили (ч. 2 ст. 10 Закону №2136).

Але зверніть увагу: таке звільнення від штрафних санкцій не звільняє підприємство від обов'язку виплатити саму заборгованість із заробітної плати

У ч. 4 ст. 10 Закону №2136 вказано, що якщо своєчасна виплата фізично неможлива через бойові дії, строк виплати зарплати може бути відтермінований до моменту відновлення повноцінної діяльності підприємства. Але слід врахувати наступне.

Деякі роботодавці трактують норму про відтермінування виплат як дозвіл просто «заморозити» гроші. Це груба помилка. Якщо ваше підприємство працює в умовно безпечному регіоні, але через відсутність нових замовлень затримується виплата зарплати, то це звичайний комерційний ризик. У такому разі ч. 3 та ч. 4 ст. 10 Закону №2136 не діють, жодного звільнення від відповідальності не буде, і Держпраці оштрафує підприємство відповідно до абзацу 4 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП), яким передбачено штраф, за:

порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

Алгоритм дій бухгалтера та роботодавця в разі затримки виплат

Коли стає очевидним, що підприємство не вкладається у встановлені строки виплати зарплати, алгоритм дій менеджменту та бухгалтерії має бути чітким та послідовним.

Крок 1. Документування причин затримки (форс-мажору)

Якщо проблеми виникли через військові дії (знищення майна, окупація, блокування доступу до клієнт-банку), керівник має зафіксувати цей факт. Необхідно зібрати підтвердні документи: витяги з реєстрів, акти про руйнування, рішення місцевої влади або ТПП України. На основі цих документів видається наказ керівника про тимчасове відтермінування виплати заробітної плати до моменту відновлення діяльності або розблокування рахунків.

Для того, щоб тимчасово відтермінувати виплату заробітної плати працівникам у зв'язку з форс-мажорними обставинами та убезпечити підприємство від фінансових штрафів Держпраці, роботодавець має видати відповідний розпорядчий документ. Такий наказ базується на частинах 3 та 4 статті 10 Закону №2136.

Зверніть увагу! Автоматичного звільнення від відповідальності немає. У преамбулі наказу обов'язково вкажіть конкретні причини затримки (наприклад, руйнування офісу, відсутність світла та зв’язку з банком) – це ваш головний аргумент для Держпраці (якщо строк невиплати зарплати перевищить місяць), який доводить зв'язок між бойовими діями та неотриманням працівниками грошей

Крок 2. Письмове повідомлення працівників (або ознайомлення із копією наказу).

Працівників потрібно оперативно інформувати про проблеми із виплатою зарплати та причини, які це зумовили. Варто оприлюднити офіційне повідомлення із поясненням причин затримки та копією наказу про відтермінування.

Пам'ятайте, що при кожній виплаті (навіть затриманій) роботодавець зобов'язаний повідомити працівника про нараховані суми, утримання та суму до видачі на руки (ст. 30 Закону №108).

Крок 3. Нарахування компенсації (якщо затримка понад місяць)

Якщо фінансові труднощі затягнулися і затримка виплати заробітної плати перевищила один календарний місяць, бухгалтер зобов'язаний нарахувати та виплатити працівникам компенсацію за ст. 34 Закону №108 та ст. 117 КЗпП.

Докладно про це у статті «Компенсація за несвоєчасно виплачену зарплату: розрахунок, оподаткування та звітність»

Крок 4. Пріоритетне закриття боргів при звільненні

Якщо під час дії затримки працівник вирішує звільнитися, бухгалтер має докласти максимум зусиль для проведення повного розрахунку в день звільнення. Пам'ятайте, затримка розрахунку при звільненні є найнебезпечнішою точкою для роботодавця, оскільки стягнення середнього заробітку за час затримки практично гарантоване судом. Про можливі ризики докладно у статті «Дії працівника при затримці виплати заробітної плати».

Висновки

1. Оплата праці є першочерговим платежем підприємства, який не може бути відкладений через необхідність сплати податків чи розрахунків з постачальниками.
2. Якщо виплату затримано більше ніж на календарний місяць, роботодавець зобов'язаний нарахувати та виплатити працівникам грошову компенсацію за ст. 34 Закону №108.
3. Будь-яка затримка виплат у день звільнення загрожує стягненням через суд середнього заробітку за весь час прострочення.

Довідник на тему:

Коефіцієнти для компенсації за затримку виплати зарплати

Читайте більше:

Альтернативні виплати замість зарплати

Індексація зарплати 2025: спецвипуск від редакції 7eminar

Як грудневу зарплату виплатити наперед без ризику штрафів

Перевірки нарахування і виплати зарплати: які помилки шукає ДПС

Зарплата натурою чи продаж продукції в рахунок зарплати: що вибрати роботодавцеві