КГС ВС: подвійна пеня за одне порушення при продажу майна банкрута є неприпустимою

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду роз'яснив порядок застосування відповідальності за несвоєчасне оформлення результатів аукціону з продажу майна боржника. Суд наголосив, що подвійне нарахування пені за одне триваюче порушення суперечить Конституції України

1

6

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


Фізична особа – підприємець звернувся з позовом до арбітражного керуючого про стягнення:


  1. пені за ст. 87 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ, за несвоєчасне відступлення права вимоги);
  2. пені за ст. 88 КУзПБ (за несвоєчасне підписання та надання акта про придбання майна на аукціоні);
  3. збитків у вигляді витрат на сплату судового збору, понесених під час оскарження дій ліквідатора в іншому судовому процесі.


Позов обґрунтовано тим, що після перемоги на аукціоні з продажу дебіторської заборгованості боржника та повної сплати вартості лота ліквідатор не підписав і не передав акт про придбання майна на аукціоні, не відступив право вимоги покупцеві та безпідставно склав акт про визнання аукціону таким, що не відбувся. Лише через значний проміжок часу право вимоги було фактично відступлено покупцю.


Господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, позов задовольнив частково, стягнув пеню за статтями 87 та 88 КУзПБ (зменшивши її розмір на 50%) та збитки у вигляді сплаченого судового збору.


Переглядаючи справу, Верховний Суд (далі ВС) у постанові від 28.05.2026 у справі №925/1240/21(925/268/25) зазначив, що законодавство про банкрутство розмежовує два самостійні обов’язки замовника аукціону:


  1. належне оформлення результатів аукціону шляхом складання та підписання акта про придбання майна;
  2. передачу покупцеві придбаного майна чи відступлення права вимоги.


ВС звернув увагу, що ці обов’язки мають різну правову природу та можуть бути порушені незалежно один від одного. Тому статті 87 та 88 КУзПБ формально встановлюють відповідальність за різні порушення.


Водночас ВС наголосив, що в кожній конкретній справі необхідно оцінювати фактичний характер порушення. Якщо невиконання обох обов’язків є наслідком єдиної бездіяльності боржника та охоплюється одним триваючим порушенням, одночасне нарахування двох пеней за той самий період прострочення може призводити до подвійного притягнення до відповідальності одного виду за одне правопорушення.

ВС встановив, що непідписання акта про придбання майна та невідступлення права вимоги були взаємопов’язаними наслідками однієї поведінки ліквідатора. За таких обставин стягнення пені одночасно за статтями 87 та 88 КУзПБ за той самий період прострочення не узгоджується з положеннями ст. 61 Конституції України.

Суд зазначив, що пеня, передбачена КУзПБ, є законною неустойкою приватноправового характеру, яка сплачується на користь контрагента, а не держави. Тому до неї застосовуються загальні положення ст. 551 Цивільного кодексу України щодо можливості зменшення її розміру судом.


ВС роз’яснив, що процесуальні витрати, понесені в судовому провадженні, не є збитками, що можуть бути стягнуті шляхом подання позову.


З огляду на викладене, ВС дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення пені за ст. 87 КУзПБ та збитків у вигляді судових витрат, залишивши без змін рішення судів попередніх інстанцій у частині стягнення пені за ст. 88 КУзПБ, зменшеної на 50%.


Джерело: ВС


Читайте більше:


Коли договір із ФОП не визнають трудовим: позиція Верховного Суду

Безоплатний вексель і прострочений імпорт: суд підтримав податкову

Верховний Суд роз'яснив правила оренди нерозподілених земельних ділянок

Верховний Суд: добровільно сплачений земельний податок не може стягуватися повторно

ВС проаналізував практику відмов у відкритті касаційного провадження за І півріччя 2026 року


Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
1

6

1

1

1

3

Перевірка військово-облікового документа при працевлаштуванні: чекліст для військового обліку

Приймаючи нового працівника, роботодавцю вже недостатньо просто отримати військово-обліковий документ – важливо переконатися, що він актуальний і чинний на момент працевлаштування. Особливу увагу слід звернути на дату формування е-ВОД, його QR-код та відповідність усіх зазначених у ньому відомостей даним Реєстру «Оберіг». Якщо документ не проходить перевірку або дані в ньому не збігаються з Реєстром, кадровику варто зупинитися та запропонувати кандидату спочатку актуалізувати інформацію. Не менш важливо правильно зафіксувати факт перевірки та зберегти наданий ВОД, щоб у разі перевірки ТЦК роботодавець міг підтвердити виконання своїх обов’язків. Тож головне правило для кадровика – перевірити не просто наявність ВОД, а його актуальність, чинність і відповідність даним Реєстру

основне зображення для Перевірка військово-облікового документа при працевлаштуванні: чекліст для військового обліку
3

11

1

4

1

7

1

4

4

147

1

8

1

8

1

10

1

8

3

6832

1

6

1

6

1

11

2

46

4

952

5

1423

6

191