
Експерт
Консалтингова компанія White ConsultingWhite Consulting Group – команда податкових менеджерів і бухгалтерів-практиків
У матеріалі розглядається питання коректності використання рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів» для обліку відпускних, наданих працівникам «авансом» (за невідпрацьовані дні). Обґрунтовано, що такі суми за своєю економічною сутністю є дебіторською заборгованістю працівника, а не витратами підприємства, тому їх обліковувати слід на субрахунку 377. Проаналізовано ризики у разі звільнення працівника без проведення відрахувань (потенційне визнання суми прощеного боргу додатковим благом із нарахуванням ПДФО та військового збору), а також наведено відповідну судову практику

Чи вірно, коли на рахунок 39 проводиться віднесення сум за відпустки, які співробітники ще не заробили (тобто відпускні, надані «авансом») та пропорційне їх віднесення на витрати у наступних періода?
Відповідь:
Ні, відносити авансові відпускні на рахунок 39 невірно. По перше, це не відповідає економічній сутності операції. Адже відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну України від 30.11.1999 №291 (далі – Інструкція №291) рахунок 39 призначений для витрат підприємства, які вже понесені, але належать до майбутніх періодів (наприклад, сплачена наперед оренда). Проте відпускні, надані авансом – це не витрати майбутніх періодів підприємства, а заборгованість працівника перед підприємством за ще не відпрацьовані дні.
По друге, застосування рахунку 39 може створити певний практичний ризик для Підприємства. Зокрема, якщо працівник звільниться, не відпрацювавши аванс, рахунок 39 не дає змоги коректно ідентифікувати та утримати борг.
Законодавство не встановлює обмежень для роботодавця щодо прийняття рішення про надання працівнику щорічної відпустки за невідпрацьований період (відпустки «авансом»).
Водночас у разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який йому вже була надана відпустка повної тривалості, застосовуються норми ч. 2 ст. 127 Кодексу законів про працю та ч. 1 ст. 22 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки»:
У разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.
Тобто, у разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який йому вже була надана відпустка «авансом», у працівника виникає заборгованість перед Підприємством у сумі нарахованих відпускних за невідпрацьовану частину такого року. І роботодавець має право здійснити відрахування із заробітної плати працівника сум, нарахованих за дні відпустки, надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.
У разі якщо Підприємство не утримає виплачені авансом відпускні, такі суми можуть бути розцінені податковим органом як прощена (анульована) заборгованість працівника. Відповідно до пп. 164.2.17 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума прощеного боргу включається до оподатковуваного доходу фізособи як додаткове благо з відповідним нарахуванням та утриманням ПДФО і військового збору.
На ризик визнання додаткового блага вказують, зокрема, наступні судові рішення.
Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2026 у справі №380/9971/24:
Згідно з договорами про надання безпроцентної позики № 9 від 23.04.2021 та № 21/11 від 21.11.2017 цим працівникам підприємства надано позики шляхом подальшого часткового погашення із заробітної плати даних працівників. Однак під час звільнення цих працівників (ОСОБА_2 згідно з наказом від 05.12.2022 та ОСОБА_1 від 23.04.2018) та проведення остаточного розрахунку заборгованість працівників перед ТОВ не була погашена. Договорів про прощення боргу з цими особами підприємство не укладало та не повідомило їх про прощення такої дебіторської заборгованості, позовна робота з боржниками не велася, а також суму прощеного боргу не було включено до податкового розрахунку (форма 4-ДФ) за підсумками звітного періоду у якому такий борг було прощено за ознакою доходу «126» – додаткове благо.
Постанова ВС від 31.08.2023 у справі №380/5135/20:
Сума анульованого (прощеного) боргу вважається додатковим благом та включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу позивача згідно з підпунктом «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПКУ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), оскільки договорів з фізичними особами про прощення боргу платник не укладав та не повідомляв їх про прощення боргу, а також не включив суму прощеного боргу до податкового розрахунку (форма 1-ДФ) за підсумками звітного періоду, в якому такий борг був прощений. Відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 819347,00 грн за основним платежем та 204836,75 грн за штрафним (фінансовими) санкціями у зв`язку з анулюванням безнадійної заборгованості фізичним особам прийнято відповідачем з дотриманням вимог чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства України та в межах наданих йому повноважень.
Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 у справі №1.380.2019.002172:
Як вбачається з акта перевірки, станом на 30.06.2018 у оборотно сальдовій відомості ТОВ «Мізол» по рахунку 361 рахується безнадійна дебіторська заборгованість по фізичних особах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .. Станом на початок перевірки 01.07.2016 заборгованість по рахунку 361 по таких особах становить 97321,54 грн та платником не вжито заходів щодо стягнення такої заборгованості. Оскільки станом на 30.06.2018 заборгованість по фізичних особам визначено товариством безнадійною, то відповідач вважав, що така сума є доходом фізичних осіб відповідно до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПКУ.
Однак колегія суддів з такими висновками податкового органу не погоджується, оскільки в акті перевірки не наведено договорів, на підставі яких виникла така заборгованість, суть договірних відносин (купівля продаж, трудові відносини тощо), не наведено дати виникнення такої заборгованості, не наведено рішень позивача про прощення боргу та чи такі приймались та ознаки, за якими такі суми визнано безнадійною дебіторською заборгованістю.
Тому з метою мінімізації податкових ризиків, заборгованість працівників в сумі нарахованих «авансом» відпускних у разі звільнення погашається шляхом проведення відрахувань із заробітної плати.
Відповідно до Інструкції №291 заборгованість працівників відображається на субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами». Операція з утримання сум відпускних при звільненні відображається проведенням Дт 661 Кт 377 на суму надміру використаних (перевикористаних) відпускних.
З огляду на це, застосування рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів» для обліку сум відпускних, виплачених авансом, вважаємо не коректним, оскільки в цьому разі не відображається в обліку відповідна заборгованість працівника. Також застосування рахунку 39 є неефективним з точки зору подальшого утримання заборгованості працівника у разі звільнення. Зокрема, на відміну від обліку через субрахунок 377 відповідно до Інструкції №291, використання рахунку 39 не дозволяє коректно ідентифікувати дебіторську заборгованість працівника та здійснити її погашення шляхом утримань із заробітної плати.
Джерело: Консалтингова компанія White Consulting
Читайте більше:
Відпустка наперед: чи дозволяє закон брати щорічну відпустку за майбутній рік
Чи можна утримати зарплату за відпустку «наперед» при скороченні штату працівників
Щорічна відпустка «авансом»: умови надання та можливі наслідки
Як правильно заповнювати реквізити «Фактичний платник» при сплаті податків і зборів, щоб кошти надійшли до бюджету без помилок? ДПС на прикладах пояснила, як оплачувати податки через мобільний застосунок банку та через касу банку, які реквізити обов’язкові, та як перевірити зарахування коштів у Електронному кабінеті

Повідомлення за формою №20-ОПП подається до контролюючого органу протягом 10 робочих днів після реєстрації або створення об’єкта оподаткування. У разі змін типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта податківці зобов’язані подати оновлену інформацію в тій самій формі з кодом «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування». При зміні призначення чи перепрофілюванні об’єкта подання здійснюється у два рядки: перший – закриття старого об’єкта (код «6»), другий – створення нового об’єкта (код «1»). Ідентифікатор об’єкта оподаткування при цьому змінюється

Компанії, чиє майно було пошкоджене або знищене внаслідок ворожих обстрілів, можуть зменшити об’єкт оподаткування податком на прибуток. Правила списання залежать від типу майна та обсягу річного доходу підприємства

Засудженим, які планують вступити на військову службу за контрактом, дозволили передавати медичні дані ТЦК та військовій частині. Кабмін постановою від 13.08.2026 №1013 вніс зміни до Порядку взяття засуджених на військовий облік призовників, військовозобов’язаних, проходження ними військово-лікарської комісії та професійно-психологічного відбору

Кабмін постановою від 13.08.2026 №1019 вніс зміни до додатка 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Постанова набрала чинності 15.08.2026. Змінами уточнено перелік осіб, які мають право на відстрочку відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

Останній день роботи припадає на суботу, неділю чи інший неробочий день? У Держпраці пояснили, коли дату звільнення можна не переносити, як обчислювати строк припинення трудового договору та коли проводити остаточний розрахунок

У ДПС пояснили, чи може фізособа – засновник юридичної особи застосувати пільгу зі сплати податку на нерухоме майно, до об’єкта житлової нерухомості, за адресою якого зареєстрована така юридична особа

Зміна прізвища ФОП потребує оновлення інформації в усіх державних реєстрах і системах обліку. Це важливо, адже від коректності даних залежить робота електронних сервісів, подання звітності, реєстрація ПРРО/РРО, отримання витягів і навіть чинність електронного підпису. У цьому матеріалі ми розглянемо повний алгоритм дій для ФОП після зміни прізвища – від оновлення даних у ЄДР до синхронізації ПРРО та податкових реєстрів

Резидент Дія Сіті, який відповідає встановленим вимогам, сплачує ЄСВ за працівників та гіг-спеціалістів у розмірі мінімального страхового внеску. У ДПС роз’яснили, як нарахувати ЄСВ, якщо працівника протягом одного місяця звільнили з основного місця роботи та прийняли за сумісництвом

Зареєстровано законопроєкт №15511, яким пропонують запровадити податкові пільги для підприємств та платників єдиного податку, які отримують державну компенсацію за товари, пошкоджені або знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів чи диверсій через збройну агресію РФ. Пропозиція передбачає зміни до Податкового кодексу України та стосується як платників податку на прибуток, так і платників єдиного податку

ДПС пояснила, кого саме враховувати при заповненні рядка 092 Податкового розрахунку. Дізнайтеся, кого враховувати в кількості застрахованих осіб, яким нараховано зарплату, та чи включати працівників, які весь звітний період перебували у відпустці, на лікарняному або без збереження зарплати

Із 13 серпня 2026 року роботодавці отримали технічну можливість передавати через портал Дія окремі відомості з персонального військового обліку. Чи можна через електронний сервіс подавати також повідомлення про призначення або звільнення керівника чи особи, відповідальної за ведення військового обліку за Додатком 1?

Спілка українських підприємців закликає Кабмін продовжити до 1 листопада 2026 року строк чинності рішень про визначення підприємств критично важливими. У СУП пояснюють це ризиком втрати статусу через затримки з розглядом документів, пізнє оновлення критеріїв, реорганізацію органів влади та часті зміни правил бронювання

Підприємство орендує офіс в іншій області. Ні філії, ні іншого відокремленого підрозділу не організовувало. В тому офісі працюють частина найманих працівників. Куди сплачувати податки, утримані з цих працівників та відповідно здавати Додаток 4ДФ?

ДПС роз’яснила, що реквізити «Одержав», «Дата» та «Сума прописом» у видатковому касовому ордері можна заповнювати друкованим методом. Водночас касові документи мають бути оформлені належним чином та в день проведення відповідної касової операції

ФОП 2 група зареєстрований в липні 2026 року в м.Київ в одному районі та планує орендувати магазин та відкривати торгову точку (ТТ) в іншому районі м.Києва. 20-ОПП потрібно подавати за місцем реєстрації, чи тільки за місцем ТТ? При подачі 20-ОПП потрібно ставити відмітку в графі 16 «взяття на облік за неосновним місцем обліку»?
