НБУ готує радикальне посилення контролю за платежами: боротьба з «дропами», міскодингом та аномальними переказами

Національний банк України оприлюднив для громадського обговорення проєкт постанови, який передбачає запровадження єдиних підходів до моніторингу та реконсиляції платіжних операцій. Документ визначає вимоги до контролю платіжних операцій, заходів із запобігання міскодингу, а також перелік ознак нетипової поведінки користувачів

3

237


НБУ планує запровадити єдині стандартизовані підходи до порядку моніторингу та реконсиляції платіжних операцій як складової управління операційними ризиками надавачами платіжних послуг.


З цією метою НБУ оприлюднив для обговорення проєкт постанови про деякі питання здійснення надавачами платіжних послуг контролю за платіжними операціями (далі – Проєкт).


Проєкт, зокрема, визначає:


  1. засади здійснення заходів із контролю за платіжними операціями;
  2. можливість залучення третіх осіб до виконання окремих процесів / робіт у межах здійснення функції моніторингу платіжних операцій;
  3. здійснення Національним банком оцінки ефективності заходів із контролю за платіжними операціями;
  4. вимоги до організації надавачами платіжних послуг заходів із контролю за платіжними операціями;
  5. контрольні заходи в межах моніторингу платіжних операцій;
  6. можливість самостійного впровадження надавачами платіжних послуг правил моніторингу платіжних операцій;
  7. перелік заходів щодо запобігання міскодингу, що мають здійснюватися надавачами платіжних послуг;
  8. перелік ознак нетипової поведінки користувачів.


Нові правила поширюватимуться на всі банки, платіжні установи (крім малих), установи електронних грошей та операторів поштового зв'язку. Після офіційного опублікування документа фінустанови матимуть 90 днів на повне приведення своєї діяльності та автоматизованих систем у відповідність до нових вимог.


Постійний моніторинг та миттєве звітування перед НБУ


Фінансові установи зобов’язані здійснювати моніторинг платіжних операцій безперервно, у режимі часу, максимально наближеному до реального. Процеси контролю мають бути повністю інтегровані в загальну систему управління операційними ризиками компанії.


  1. Суворий регламент при збоях: Яякщо через технічні причини у банку або залученої процесингової установи зникне можливість моніторити операції, банк повинен або призупинити проведення платежів, або негайно повідомити НБУ про інцидент – не пізніше ніж протягом 1 години з моменту його настання.


Що потрапить під блок? Нові ознаки «підозрілої» поведінки


НБУ чітко кодифікував перелік маркерів нетипової поведінки клієнтів (Додаток 2 до Положення). Системи моніторингу автоматично реагуватимуть на такі аномалії:


  1. Надмірна частота транзакцій: інтенсивні вхідні або вихідні операції за короткий проміжок часу (наприклад, надходження понад 10 поповнень менш ніж за 60 хвилин).
  2. Транзитний характер: швидке перерахування або виведення коштів одразу після їхнього надходження, внаслідок чого на рахунку залишається мінімальний або нульовий баланс.
  3. Географічні та логічні аномалії: послідовне здійснення операцій з різних міст чи областей за такий короткий час, який фізично унеможливлює переміщення людини між цими локаціями.
  4. Спільні цифрові відбитки (Device ID): використання одного смартфона, комп'ютера чи додатка для дистанційного керування рахунками кількох різних, нічим не пов'язаних між собою клієнтів.
  5. «Азартні» аномалії: систематичне отримання коштів як «виграшів» за кодом діяльності 7995 (Азартні ігри) за повної відсутності транзакцій з поповнення рахунків у цих гральних закладах.
  6. Прихована комерція: регулярні перекази на картку фізичної особи, призначення яких чи повторювані суми свідчать про ведення незареєстрованої підприємницької діяльності.


«Чорні списки» для «дропів»


За результатами моніторингу кожен надавач послуг зобов'язаний вести внутрішній Перелік користувачів, платіжні операції яких потребують посиленого контролю. Дані про порушників зберігатимуться 1 рік. До цього списку вноситимуть:


  1. Фізичних осіб, які добровільно або за винагороду передали право розпоряджатися своїми рахунками і картками третім особам (так звані «дропи» або «мули»).
  2. Торговців, які порушують вимоги законодавства при прийомі безготівкових оплат.
  3. Отримувачів, чий реальний бізнес не відповідає зареєстрованому коду діяльності (міскодинг).


Тотальна війна з міскодингом (підміною MCC-кодів)


Банки-еквайри будуть зобов’язані детально перевіряти бізнес торговців як на етапі підключення терміналів, так і регулярно під час обслуговування. Регулятор дозволяє та стимулює впровадження систем штучного інтелекту (AI) та машинного навчання (ML) для автоматичного аналізу сайтів клієнтів (методи краулінгу). Крім того, банки матимуть право здійснювати контрольні закупівлі товарів та послуг у ручному режимі для перевірки відповідності чеків реальній діяльності.


Наслідки для клієнтів: У разі виявлення середнього або високого рівня ризику фінустанови отримують повне право блокувати платіжні інструменти, знижувати ліміти, вимагати додаткову жорстку автентифікацію та документи чи повністю розривати ділові відносини та закривати рахунки


Джерело: НБУ


Читайте більше:


З 14 серпня 2026 року нові ліміти на перекази для ФОП і компаній

Чому банк заблокував рахунки ФОП: НБУ закликає банки копати глибше

Чи відстежує податкова надходження коштів з закордонних платіжних систем

Банки перевірятимуть імпортерів ретельніше: НБУ оприлюднив нові рекомендації

Відеоверифікація та нові обмеження: покласти гроші через термінал стане складніше

✨ Новинка! Унікальний сервіс – АІ-Консультант для бухгалтера! Ознайомтесь із його можливостями вже зараз за посиланням
Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
3

237

2

35

Стаття
Відео
Податкова та фінзвітність
20.07.2026

Квартальна декларація по єдиному податку для ФОП 1-2 групи: коли подається та приклади заповнення

ФОП 1-2 групи зазвичай подають декларацію раз на рік, однак існують випадки, коли звітування здійснюється у квартальні строки. Важливо знати про такі ситуації, щоб уникнути помилок, штрафів і порушень податкової дисципліни. У цій статті розглянемо, коли виникає обов’язок квартального звітування та які нюанси слід врахувати під час заповнення декларації платника єдиного податку. Окремо проаналізуємо практичні кейси з обліку: наведемо приклади заповнення декларацій у разі перевищення ліміту доходу, порядок подання наступних декларацій після зміни групи, а також детально розглянемо складання останньої декларації з єдиного податку при відмові від спрощеної системи оподаткування

відео прев’ю для Квартальна декларація по єдиному податку для ФОП 1-2 групи: коли подається та приклади заповнення
5

32861

4

1011

2

46

2

224

3

973

3

207

2

19

4

870

4

114

2

444

2

45

2

72

2

86

2

33

4

905

4

79

2

31

4

1607

6

819