Як ТОВ розрахуватись з учасником, що виходить

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ), має право покинути товариство у будь-який час. В статті розглянемо варіанти, за якими учасник може розлучитися з ТОВ та загальні правила розрахунків ТОВ з учасником за його частку

2

10


  1. Вихід учасника з ТОВ чи відступлення частки: як це вплине на ТОВ
  2. Правила розрахунків за частку між товариством та учасником
  3. Висновки


Вихід учасника з ТОВ чи відступлення частки: як це вплине на ТОВ


Відносини між учасниками та ТОВ регулює Закон України від 06.02.2018 №2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон №2275).


Зокрема, коли учасник покидає ТОВ, таке товариство:


  1. або має зменшити статутний капітал на частку такого учасника (ч. 3 ст. 25 Закону України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», далі – Закон №755);
  2. або обійтися без зменшення статутного капіталу, якщо учасник відступить свою частку товариству, а товариство, в свою чергу, виконає умови, прописані у ст. 25 Закону №2275.


В обох випадках ТОВ повинно виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки грошима чи майном, якщо інше не прописано в статуті товариства (ч. 7 – ч. 10, ч. 12 ст. 24 Закону №2275).


Якщо ж учасник відступає (продає) свою частку іншим учасникам чи третім особам, відповідно до ст. 21 Закону №2275, то товариство не зменшує статутний капітал на вартість частки учасника, що виходить і не бере участь в розрахунках учасника з іншими особами. Розрахунки за частку здійснюються безпосередньо між учасником, що виходить та іншими учасниками/третіми особами.


Правила розрахунків за частку між товариством та учасником


Загальні правила розрахунків між товариством та учасником, що виходить, прописані в ст. 24 Закону №2275.


Наведемо ці правила:


  1. Виплату вартості частки товариство повинно здійснити протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника.
  2. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом №755).
  3. Вартість частки визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника.
Чи потрібно для визначення ринкової вартості частки залучати професійного оцінювача?

Зазначимо, що закон вимагає таке залучення тільки у випадках, коли у товаристві є державна частка або частка комунального майна. Це випливає зі ст. 7 Закону від 12.07.2001 №2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».


Якщо ж учасниками товариства є фізичні особи та/або юридичні особи приватної форми власності, тоді товариство може визначити ринкову вартість частки самостійно. Нагадаємо, що:

Ринкова вартість – це вартість, за якою частка може бути передана іншому власнику за взаємною згодою сторін При цьому обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про таку частку, а також про ціни, які склалися на ринку на подібний товар у порівняних економічних (комерційних) умовах (згідно з пп. 14.1.219 Податкового кодексу України, далі – ПКУ).

Але зверніть увагу! Якщо йдеться про частку учасника-фізособи, то рекомендуємо такому учаснику звернутися саме до професійного оцінювача за оцінкою частки для цілей оподаткування інвестиційного прибутку. Адже податківці роз’яснюють, що при визначенні вартості майна, отриманого засновниками-фізособами у разі виходу з числа засновників емітента корпоративних прав, для розрахунку інвестиційного прибутку необхідно керуватися Національними стандартами оцінки майна (ЗІР, категорія 103.10). Нагадаємо, що вказані стандарти застосовуються суб’єктами оціночної діяльності. Тому залучення професійного оцінювача в цьому випадку послужить безперечним підтвердженням правильності визначення оцінки частки та допоможе запобігти ризику донарахування податків учаснику-фізособі

До того ж, як випливає з судової практики, за наявності спору між учасником товариства (юрособою чи фізособою) та самим товариством щодо визначення вартості майна останнього, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві. Як визначають юристи, взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна. Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами, зокрема, висновками експертів (див, наприклад, постанову Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №920/65/18).


  1. За погодженням учасника товариства, який вийшов, та товариства зобов’язання зі сплати грошових коштів може бути замінено зобов’язанням із передачі іншого майна.
  2. Товариство виплачує учаснику, який вийшов з товариства, вартість його частки або передає майно лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника.


Зазначимо, що якщо на момент виходу учасника з товариства чиїсь частки в ТОВ залишаються не повністю оплаченими, то пропорції часток всіх учасників доведеться перерахувати.

Приклад

Статутний капітал ТОВ – 100 000 грн. У ТОВ є два учасники А та Б, частки яких складають:


  1. учасник А – 30% (номінальна вартість внеску в статутний капітал – 30 000 грн);
  2. учасник Б – 70% (номінальна вартість внеску в статутний капітал – 70 000 грн).


Учасник А вирішив вийти з ТОВ.

Розрахуємо розмір його частки для 2-х варіантів.


Варіант 1. Учасник Б повністю оплатив свій внесок, а учасник А сплатив тільки 6 000 грн з 30 000 грн. Сума неоплаченого капіталу складає 24 000 грн (30 000 грн – 6 000 грн).


Звідти фактичний розмір частки учасника А складає 7,89% [6 000 грн : (100 000 грн – 24 000 грн) х 100%]. Відповідно частка учасника Б – 92,11%.


Варіант 2. Учасник А повністю оплатив свій внесок, а учасник Б сплатив тільки 20 000 грн з 70 000 грн. Сума неоплаченого капіталу складає 50 000 грн (70 000 грн – 20 000 грн).


Звідти фактичний розмір частки учасника А складає 60% [30 000 грн : (100 000 грн – 50 000 грн) х 100%]. Відповідно частка учасника Б – 40%.


Ми навели основні правила розрахунків товариства з учасником, які передбачені Законом №2275.

Але, зверніть увагу! Якщо статутом товариства передбачені інші строк, порядок, розмір та спосіб проведення розрахунків з учасником, ніж ті, що наведені в Законі №2275, застосовують положення статуту (ч. 7, ч. 12 ст. 24 Закону №2275)

Зокрема, товариство має право прописати в статуті свої правила розрахунків з учасником. Наприклад, товариство може виплатити учаснику, що виходить, номінальну вартість його внеску, незалежно від фінансового стану підприємства. Або розрахувати суму виплати виходячи з вартості частки такого учасника у балансової вартості чистих активів ТОВ станом на дату балансу, що передує виходу учасника тощо.


Висновки


Учасник може вийти з ТОВ, чи відступити ТОВ свою частку. В обох випадках ТОВ повинно розрахуватись з учасником в порядку і за правилами, встановленими законодавством або статутом підприємства і відобразити ці події в обліку. Якщо учасник відступає свою частку іншим особам, на облік ТОВ це не впливає.


Леся ГОНЧАРЕНКО, консультантка з бухгалтерського обліку та оподаткування


Читайте більше:


Як ТОВ розрахуватись з учасником, що виходить

Зміна засновників: чи потрібно повідомляти податкову і в які терміни

ТОВ чи ФОП: порівняння бізнес-моделей, обліку та оподаткування

Облік статутного, неоплаченого та вилученого капіталу: бухгалтерські проведення

Облік додаткового, резервного капіталу та нерозподілених прибутків: бухгалтерські проведення

Фізособа продала частку в статутному капіталі: чи подавати майнову декларацію

Як вийти з ТОВ: покрокова інструкція для учасників

Внесок основних засобів до статутного капіталу: що з доходом


Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
2

10

2

4

1

1

2

10

2

6

4

863

19

10097

19

44895

2

8

3

611

4

10

3

9

3

9

3

8

3

11

3

7

5

10474

Оновлено
Стаття
Бронювання, критичність
06.07.2026

Кількість військовозобов’язаних на критичному підприємстві: кого враховувати з 3 липня 2026 року

Правильне визначення кількості військовозобов’язаних працівників стало одним із ключових питань для підприємств, які отримують або підтверджують статус критично важливих. Від цього показника залежить не лише можливість бронювання працівників, а й дотримання встановлених державою лімітів. Додаткової актуальності тема набула після змін, внесених постановою КМУ №692, яка уточнила порядок врахування працівників із відстрочкою та сумісників. З 3 липня 2026 року такі працівники враховуються лише за одним місцем роботи, незалежно від кількості роботодавців. Розглянемо, кого включати до загальної кількості військовозобов’язаних, а кого – ні, та як нові правила вплинуть на квоти бронювання

основне зображення для Кількість військовозобов’язаних на критичному підприємстві: кого враховувати з 3 липня 2026 року
8

18111

2

10

3

14