
Роботодавець зобов’язаний, зокрема, надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із законодавством:
- у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності;
- від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;
- медичне страхування.
Особливості нарахування ЄСВ
Платниками єдиного внеску є роботодавці (страхувальники) – підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують, зокрема, допомогу по тимчасовій непрацездатності особам, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності.
Єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлюється у розмірі 22% до визначеної бази нарахування єдиного внеску.
Базою нарахування єдиного внеску для вище зазначених платників є, зокрема, –
- сума оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця,
- сума допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Джерело: ДПС
Читайте більше:
Доплата ЄСВ з МЗП на лікарняні: обчислення ЄСВ та відображення в Додатку Д1
Чи повинен ФОП в декреті сплачувати ЄСВ за себе: що змінилось з 01.01.2026
ЄСВ у 2026 році: платники, ставки, порядок сплати та розрахунку
Мінімальний ЄСВ: ТОП-10 випадків донарахування
Невчасна плата податків та ЄСВ або ж не на той рахунок: наслідки




















