Доплата ЄСВ з МЗП на лікарняні: обчислення ЄСВ та відображення в Додатку Д1

Доволі часто лікарняні нараховують в наступному місяці після початку тимчасової непрацездатності. На лікарняні нараховують ЄСВ, а також у певних випадках виконують вимогу ЄСВ з мінзарплати. В цій публікації розглянемо про особливості нарахування ЄСВ з МЗП при нарахуванні лікарняного за минулий місяць та як це правильно відобразити в додатку 1 податкового розрахунку

11

5474


  1. Загальні норми доплати ЄСВ до МЗП
  2. Донарахування ЄСВ до МЗП з лікарняних
  3. Доплата ЄСВ з МЗП при перехідному лікарняного в Додатку Д1
  4. Висновки


Загальні норми доплати ЄСВ до МЗП


Законом про ЄСВ встановлено обов’язок нараховувати ЄСВ виходячи із мінімальної зарплати, у разі коли база нарахування ЄСВ виявилась менше мінзарплати.


Так, частиною 5 статті 8 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон про ЄСВ) передбачено, що

у разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Причому вимога щодо нарахування ЄСВ, виходячи з розміру мінімальної зарплати, діє за умови перебування у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця (пп. 6 п. 2 розд. ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.2015 №449), і не застосовується для зовнішніх сумісників, працівників до доходів яких застосовується пільгова ставка ЄСВ, а також до працівників із нефіксованим робочим часом.

У 2026 році розмір мінімальної зарплати 8647 грн. Відповідно мінімальний ЄСВ виходячи із мінзарплати складає 8647 грн х 22% = 1902,34 грн

Таким чином, роботодавця зобов’язані при нарахуванні доходів працівникам за основним місцем роботи, до яких застосовується звичайна ставка ЄСВ 22% контролювати базу нарахування ЄСВ. Якщо така база буде менше розміру МЗП, то потрібно буде донарахувати ЄСВ до мінімального внеску.


На практиці визначають додаткову базу як різницю між МЗП та загальним нарахованим доходом за місяць, на який нараховують ЄСВ. При чому таку додаткову базу відображають в Додатку Д1 окремим рядком із типом нарахування «13» в графі 9.


Цю вимогу слід застосовувати і при нарахуванні лікарняних. Адже вони відносяться до бази нарахування ЄСВ. Так, ст. 7 Закону про ЄСВ до бази нарахування ЄСВ включають:


  1. зарплату
  2. лікарняні (оплату перших 5 днів за рахунок роботодавця та допомогу по тимчасовій непрацездатності за рахунок ПФУ)
  3. допомогу по вагітності та пологах
  4. винагороду за ЦПД.


Проте при нарахуванні лікарняних слід бути дуже уважним, оскільки є певні особливості донарахування ЄСВ до МЗП.



Донарахування ЄСВ до МЗП з лікарняних


Лікарняні є базою нарахування ЄСВ. Крім того, сума лікарняних включається до загальної бази нарахування ЄСВ з метою порівняння з МЗП. Але дуже часто лікарняні нараховують в наступному місяці після дати його відкриття.

! Проте, лікарняні для цілей мінімального ЄСВ потрібно відносити до місяців, ЗА ЯКІ вони нараховані

При чому в місяці відкриття листка непрацездатності вимогу ЄСВ з МЗП виконувати не потрібно. Як роз'яснювали податківці в ЗІР:

Для працівника (за основним місцем роботи), у якого початок та закінчення лікарняного припадають на різні місяці, єдиний внесок, у місяці початку лікарняного, нараховується за фактично відпрацьований час, оскільки загальна сума доходу ще не є відомою (сума допомоги по тимчасовій непрацездатності буде визначена після надання листка непрацездатності). Якщо після розподілу суми допомоги по тимчасовій непрацездатності (суми допомоги по тимчасовій непрацездатності відносяться до того місяця, за який вони нараховані) загальний дохід за місяць становить менше мінімального розміру, виникає потреба за минулий місяць (місяці) донарахувати єдиний внесок виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Тобто у місяці початку хвороби працівника ЄСВ нараховуємо на фактичну базу нарахування ЄСВ, навіть якщо вона менша за МЗП. Адже ще невідомий загальний дохід за цей місяць. Далі в місяці нарахування лікарняних для цілей порівняння фактичної бази нарахування внеску з мінзарплатою, лікарняні відносимо до місяців, за які вони нараховані. Якщо після розподілу загальний дохід у місяцях, на які припала хвороба, менше МЗП, то потрібно виконати вимогу щодо ЄСВ з мінімалки.

Приклад

Працівник (основне місце роботи, без інвалідності, неповний робочий час) захворів у квітні 2026 року. Тимчасова непрацездатність тривала з 27.04.2026 по 08.05.2026. У квітні була нарахована зарплата за фактично відпрацьовані дні в сумі 4500 грн. Лікарняні були нараховані у травні в сумі 3600 грн, в тому числі за 4 дні непрацездатності у квітні 1200 грн, за 8 днів непрацездатності у травні – 2400 грн. Крім того, нарахована зарплата за відпрацьовані дні в травні склала 4400 грн.


У квітні ЄСВ нараховуємо тільки на фактично нараховану суму зарплати: 4500 грн х 22% = 990 грн.


Вимогу ЄСВ з МЗП в квітні не виконуємо, оскільки лікарняний буде нарахований в наступному місяці, коли і буде відома загальна база нарахування ЄСВ за квітень.


В травні ЄСВ буде нарахований на зарплату за фактично відпрацьовані дні: 4400 грн х 22% = 968 грн.


Також ЄСВ буде нарахований і на лікарняні:


  1. за квітень 1200 х 22% = 264 грн,
  2. за травень 2400 х 22% = 528 грн.


Крім того, у травні потрібно лікарняні віднести до місяців, за які вони нараховані, визначити загальний нарахований дохід за такі місяці, порівняти його із МЗП 8647 грн, і при необхідності донарахувати ЄСВ до мінзарплати.


Визначимо базу нарахування за квітень: 4500 зарплата + 1200 лікарняні = 5700 грн


Це менше мінзарплати (5700 грн < 8647 грн). Тому потрібно донарахувати ЄСВ до МЗП.


Визначимо додаткову базу за квітень: 8647 – 5700 = 2947 грн.


ЄСВ нарахований на додаткову базу за квітень складає: 2947 х 22% = 648,34 грн.


Такі ж розрахунки проведемо і для травня.


Визначимо базу нарахування за травень: 4400 зарплата + 2400 лікарняні = 6800 грн.


Це менше мінзарплати (6800 грн < 8647 грн). Тому потрібно донарахувати ЄСВ до МЗП.


Визначимо додаткову базу за травень: 8647 – 6800 = 1847 грн.


ЄСВ нарахований на додаткову базу за травень складає: 1847 х 22% = 406,34 грн.


Отже, саме в травні (місяці нарахування перехідного лікарняного) визначили доплату ЄСВ до МЗП як за поточний місяць, так і минулий.


Але далі бухгалтер має відобразити все це у Додатку Д1 Податкового розрахунку.

Доплата ЄСВ з МЗП при перехідному лікарняного в Додатку Д1


Додаткову базу нарахування ЄСВ (сума різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованою заробітною платою (доходом) за звітний період) відображають в додатку 1 в окремому рядку із типом нарахування «13» в графі 9.


Порядком заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затверджений наказом Мінфіну від 13.01.2015 №4 визначено, що код типу нарахування «13» застосовують місяць в місяць. Єдине виключення, коли цей тип нарахування можна відобразити в Додатку Д1 у звітному періоді за минулі періоди – це нарахування лікарняних та декретних за минулі (попередні) місяці.


Тож якщо ви нараховуєте лікарняні за поточний місяць і за такий місяць є нарахована зарплата, то додаткову базу показуйте з типом нарахування «13», і в графі 8 зазначайте звичайний зарплатний код застрахованої особи «1».


Якщо ж в Додатку Д1 у звітному періоді ви відображаєте додаткову базу за попередній місяць, то показуйте її з типом нарахування «13», але в графі 8 зазначайте код застрахованої особи для лікарняних – «29».


Далі покажемо, як має бути заповнений Додаток Д1:


  1. за квітень 2026:

  1. за травень 2026:

Висновки


  1. Лікарняні для цілей мінімального ЄСВ відносять до місяців, за які вони нараховані
  2. Якщо лікарняний листок буде оплачений в наступному місяці, в місяці відкриття лікарняного ЄСВ сплачується з фактичної бази, навіть якщо вона нижча за МЗП.
  3. У місяці нарахування лікарняних, для цілей порівняння фактичної бази нарахування внеску з мінзарплатою, лікарняні відносимо до місяців, за які вони нараховані. Якщо після розподілу загальний дохід у місяцях, на які припала хвороба, менше МЗП, то потрібно виконати вимогу щодо ЄСВ з мінімалки.
  4. В Додатку Д1 додаткову базу нарахування внеску, визначену за минулий місяць у зв’язку з нарахуванням лікарняних у поточному місяці, показуємо в окремому рядку типом нарахування «13» та зазначаємо категорію застрахованої особи в графі 8 «29».


Тетяна ГУЛЬ, консультант з питань оплати праці та трудового права, редактор 7еminar


Читайте більше:


Заповнюємо Додаток Д1: приклади

Виправлення сумової помилки у додатку Д1

Виправлення помилок у Додатку 1 з ЄСВ Об’єднаної звітності

✨ Новинка! Унікальний сервіс – АІ-Консультант для бухгалтера! Ознайомтесь із його можливостями вже зараз за посиланням
11

5474

1

24

5

6431

3

87

1

16

2

22

3

173

2

18

6

626

2

89

2

23

3

481

2

33

4

1866

2

63

2

130

3

689

3

42

3

46

Звільнення військовозобов'язаного: дії відповідального за військовий облік

Звільнення військовозобов’язаного працівника у 2026 році – одна з найризикованіших кадрових процедур для роботодавця, адже помилки у військовому обліку можуть коштувати підприємству десятки тисяч гривень штрафів. Бухгалтерам і кадровикам важливо знати, як правильно подати додаток 4 до ТЦК, внести зміни до списків військового обліку та не порушити строки повідомлення. Особливу увагу слід приділити звільненню заброньованих працівників і працівників критично важливих підприємств, оскільки тут діють додаткові вимоги щодо ПФУ та бронювання. У матеріалі розглянемо покроковий алгоритм дій роботодавця, типові помилки кадровиків та актуальні вимоги Порядку №1487 і Постанови №76. Ця інформація допоможе правильно організувати військовий облік на підприємстві, уникнути штрафів ТЦК та зберегти статус критично важливого підприємства

основне зображення для Звільнення військовозобов'язаного: дії відповідального за військовий облік
6

197

3

32