Верховний Суд висловився щодо забезпечення позову у спорах із Держпраці

Верховний Суд у справі №160/24879/25 зазначив, що відкриття виконавчого провадження та арешт рахунків самі по собі не є достатніми підставами для забезпечення позову у спорі щодо штрафу Держпраці. Роботодавець повинен надати конкретні докази істотних та непропорційних наслідків для своєї діяльності у разі примусового стягнення

4

15


Верховний Суд (далі – ВС) у постанові від 29.04.2026 у справі №160/24879/25 ухвалив важливе рішення для всіх роботодавців, які оскаржують штрафи Держпраці та намагаються зупинити їх примусове стягнення через суд.


Суд чітко дав зрозуміти:

самого факту відкриття виконавчого провадження та арешту рахунків недостатньо для забезпечення позову.

У чому суть спору?


Товариство отримало штраф у розмірі 128 000 грн за недопущення до проведення перевірки з питань додержання трудового законодавства.


Після того як штраф не був сплачений добровільно, Держпраці передала постанову на примусове виконання. Державний виконавець відкрив виконавче провадження та наклав арешт на рахунки підприємства.


Компанія звернулася до суду не лише з позовом про скасування штрафу, а й попросила тимчасово зупинити його стягнення до завершення розгляду справи.


Суди першої та апеляційної інстанцій підтримали підприємство.


Проте ВС зайняв іншу позицію.


Чому ВС став на бік Держпраці?


Головний аргумент підприємства полягав у тому, що арешт рахунків може ускладнити надання житлово-комунальних послуг мешканцям багатоквартирних будинків, а також завдати істотної шкоди господарській діяльності.


Однак Верховний Суд зазначив:

такі твердження повинні підтверджуватися конкретними доказами.

Суди попередніх інстанцій не перевірили:


  1. фінансовий стан підприємства;
  2. обсяг його оборотних коштів;
  3. залишки на рахунках;
  4. наявність інших активів;
  5. співвідношення штрафу до фінансових можливостей компанії.

Фактично позивач обмежився загальними твердженнями про можливі негативні наслідки, але не довів, що штраф у 128 000 грн реально поставить під загрозу його діяльність

Важливий висновок:


  1. ризики бізнесу потрібно доводити.


ВС наголосив, що підприємницька діяльність завжди пов'язана з ризиками.

Сам по собі факт того, що виконання рішення державного органу створює для бізнесу фінансові труднощі, не означає автоматичного права на забезпечення позову

Для отримання судового захисту необхідно надати докази того, що:


  1. невжиття заходів забезпечення дійсно унеможливить ефективний захист прав;
  2. негативні наслідки будуть істотними та непропорційними;
  3. подальше відновлення прав вимагатиме значних витрат або окремих судових процесів.


Що означає ця постанова для роботодавців?


Рішення фактично формує практичний стандарт доказування у спорах щодо штрафів Держпраці.


Якщо роботодавець просить суд зупинити стягнення штрафу, йому варто підготувати:


  1. фінансову звітність;
  2. банківські виписки;
  3. інформацію про рух коштів;
  4. розрахунки впливу штрафу на господарську діяльність;
  5. докази можливого порушення прав працівників, контрагентів або споживачів послуг.

Без таких документів шанси на забезпечення позову суттєво зменшуються

Джерело: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради


Читайте більше:


Верховний Суд нагадав ДПС: припущень для штрафів недостатньо

КГС ВС оприлюднив огляд актуальної судової практики за квітень 2026 року

Анулювання ЄП можна тимчасово зупинити через суд: позиція Верховного Суду

ВС: позов до міського голови за незаконне звільнення – не адміністративний спір

Застосування процесуальних строків: Верховний Суд систематизував правові позиції за 2018–2026 роки

✨ Новинка! Унікальний сервіс – АІ-Консультант для бухгалтера! Ознайомтесь із його можливостями вже зараз за посиланням
Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
4

15

1

3

6

1769

6

3442

8

7421

1

10258

4

189

5

898

5

23

4

13

4

34

5

87

3

18

3

13

7

413

3

11

16

77569

Оновлено
Стаття
Бронювання, критичність
03.06.2026

Кількість військовозобов’язаних на критичному підприємстві: кого враховувати

Правильне визначення кількості військовозобов’язаних працівників стало одним із ключових питань для підприємств, які отримують або підтверджують статус критично важливих. Від цього показника залежить не лише можливість бронювання працівників, а й дотримання встановлених державою лімітів. Додаткової актуальності тема набула після змін, внесених постановою КМУ №692, яка уточнила порядок врахування працівників із відстрочкою та сумісників. З 1 вересня 2026 року такі працівники враховуватимуться лише за одним місцем роботи, незалежно від кількості роботодавців. Розглянемо, кого включати до загальної кількості військовозобов’язаних, а кого – ні, та як нові правила вплинуть на квоти бронювання

основне зображення для Кількість військовозобов’язаних на критичному підприємстві: кого враховувати
6

15871

1

24

3

13