Допомога по частковому безробіттю: як працює механізм підтримки бізнесу під час війни

Під час війни держава запропонувала бізнесу компроміс: не звільняти працівників навіть за відсутності роботи, а частково компенсувати втрачений дохід через механізм допомоги по частковому безробіттю. Саме такий підхід закладено в Постанову №702, яка дозволяє зберегти трудові відносини, зменшити соціальну напругу та підтримати підприємства у складних умовах. Водночас отримання цієї допомоги вимагає чіткої документальної дисципліни та реального підтвердження втрат

1

6


Допомога по частковому безробіттю під час війни: що реально дає постанова КМУ №702 і як її застосовувати роботодавцю


У 2022 році держава запустила один із найбільш практичних механізмів підтримки бізнесу та працівників під час війни – допомогу по частковому безробіттю. Саме це врегульовано постановою КМУ від 21.06.2022 №702, якою затверджено Порядок надання допомоги по частковому безробіттю (далі – Постанова №702).


Навіщо прийняли Постанову №702 і яка її логіка


Постанова №702 – це відповідь держави на типову ситуацію воєнного часу:


  1. підприємство існує;
  2. працівники готові працювати;
  3. але робота частково або повністю відсутня (через бойові дії, окупацію, руйнування логістики, втрату ринку тощо);
  4. звільнення означає втрату кадрів і соціальну кризу.


Тому держава фактично каже роботодавцю:

«Не звільняй – оформи скорочення робочого часу / зупинку, а ми частково компенсуємо людям втрату доходу».

Це компромісна модель між двома крайнощами: масові звільнення або утримання персоналу повністю за рахунок роботодавця.


Хто має право на допомогу: не всі і не завжди


Постанова №702 чітко закладає: допомога не є автоматичною, вона надається за наявності підстав.


Основна умова:


  1. має бути втрата частини заробітку через скорочення тривалості робочого часу або неможливість виконання роботи з причин, пов’язаних із воєнною агресією.
Це ключове: якщо підприємство працює нормально, але просто «хоче компенсацію» – допомога не надається

Допомога орієнтована саме на ситуацію, коли:


  1. діяльність не припинена повністю,
  2. але частково обмежена,
  3. і працівник реально втрачає частину доходу.


Чому цей механізм важливий для роботодавця


З точки зору трудового права, Постанова №702 стала «юридичним містком», який дозволяє:


  1. зберегти трудові відносини,
  2. не переходити одразу до скорочення штату,
  3. не створювати конфлікти через невиплату зарплати,
  4. не втрачати кваліфікованих працівників,
  5. перекласти частину соціального навантаження на державу.


Для бізнесу це критично, бо звільнення під час кризи – це легко, але повернути людей після відновлення роботи майже неможливо.


Хто виплачує кошти і як вони доходять до працівника

Важливий момент: гроші отримує роботодавець, а вже він зобов’язаний виплатити їх працівникам

Це не «виплата напряму працівнику», як у класичних соціальних програмах.

І тут виникає правовий нюанс – роботодавець стає фактично розпорядником державних коштів, а отже має:


  1. підтвердити підстави;
  2. вести облік;
  3. правильно оформити документи;
  4. уникнути подвійного фінансування;
  5. підтвердити, що працівник справді втратив частину зарплати

Порядок передбачає подання документів до відповідного органу служби зайнятості.


Допомога по частковому безробіттю ≠ простій

Часто роботодавці плутають цей механізм із простоєм (ст. 34 Кодексу законів про працю України).


Але простій – це внутрішній режим роботи підприємства, де оплата здійснюється за правилами трудового законодавства (наприклад, 2/3 тарифної ставки).


А допомога по частковому безробіттю – це державний механізм компенсації втрати доходу, який може застосовуватися паралельно із режимами:


  1. неповного робочого часу,
  2. скорочення змін,
  3. часткового зупинення виробництва.

Документальна дисципліна: ключ до отримання допомоги


Постанова №702 показує важливий сигнал бізнесу:

Хто не веде документи – той не отримає компенсацію.

Щоб отримати кошти, роботодавцю потрібно підтвердити:


  1. факт скорочення роботи;
  2. причини (війна як форс-мажорна обставина);
  3. перелік працівників;
  4. розрахунок втрати заробітку.


А також надати документи за формами, визначеними Постановою №702.


Найбільший ризик: відповідальність за неправильні дані


У цьому механізмі є небезпечна зона для роботодавця:


1) якщо подані дані не відповідають реальності,

2) якщо працівник не втратив заробіток фактично,

3) якщо підприємство не скоротило час роботи, але «намалювало» це документально,


– це може призвести до вимоги повернення коштів і юридичних наслідків.


Для працівника це можливість:


  1. не втратити роботу під час кризи;
  2. отримати хоча б частковий дохід;
  3. зберегти стаж і трудові гарантії.
І що важливо: працівник не має самостійно «бігати по інстанціях» – основна дія відбувається через роботодавця

Тобто працівник фактично залежить від того, наскільки відповідально підприємство підійде до оформлення.


Джерело: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради


Читайте більше:


П’ять найпоширеніших запитань про допомогу по частковому безробіттю

Уряд оновив правила у сфері зайнятості: що зміниться для громадян і роботодавців

✨ Новинка! Унікальний сервіс – АІ-Консультант для бухгалтера! Ознайомтесь із його можливостями вже зараз за посиланням
Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
1

6

8

447

8

10455

5

3377

2

7

2

10

4

3256

2

11

5

222

3

1081

2

19

5

824

4

2383

1

168

1

51

1

14

2

80

2

25

4

4055

6

657