
Ліквідація госпсуб'єкта
27.04.2026
Банкрутство юридичних осіб: особливості ініціювання
Кожна юридична особа може зіткнутися з неплатоспроможністю (своєю або контрагента) та стати учасником процедури банкрутства. У цій статті розглянемо особливості відкриття провадження у справі про банкрутство, зокрема за ініціативою кредитора

- Що таке неплатоспроможність та банкрутство
- Хто може ініціювати процедуру банкрутства
- Яка мінімальна сума вимог кредитора потрібна для ініціювання банкрутства
- Як кредитору підтвердити свої вимоги до боржника
- Що перевіряє суд під час відкриття провадження у справі про банкрутство
- Які підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство
- Яка мінімальна сума витрат кредитора потрібна для відкриття провадження
- Наслідки відкриття провадження
- Висновок
Що таке неплатоспроможність та банкрутство
Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі – КУзПБ), неплатоспроможність – неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов’язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом […].
Тоді як банкрутство – це визнана господарським судом нездатність боржника […] відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації та погасити […] грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури […].
Іншими словами, спочатку настає неплатоспроможність боржника, що є підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство. Якщо надалі боржник не зможе погасити грошові вимоги кредиторів, суд визнає його банкрутом та відкриває ліквідаційну процедуру.
Хто може ініціювати процедуру банкрутства
Заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство може подати кредитор(-и) або боржник (згідно з ч. 1 ст. 34 КУзПБ). І якщо для кредитора подання такої заяви є правом, то для боржника (його органів управління) – обов’язком.
Боржник зобов’язаний у місячний строк звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі виникнення його неплатоспроможності (ч. 6 ст. 34 КУзПБ). Порушення зазначеного обов’язку є підставою для притягнення органів управління боржника (зокрема, директора) до солідарної відповідальності.
Яка мінімальна сума вимог кредитора потрібна для ініціювання банкрутства
Чинне законодавство не встановлює мінімальної суми грошових вимог до боржника як умови (підстави) звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про його банкрутство. Тобто навіть за наявності непогашених грошових вимог у мінімальному розмірі (умовно, «1 грн») кредитор може звернутися до суду із відповідною заявою.
Як кредитору підтвердити свої вимоги до боржника
Згідно з усталеними висновками Верховного Суду (КГС ВС), викладеними, зокрема, в постанові від 28.08.2025 у справі №910/18376/20:
«50. Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору […].
51. Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. […]».
Таким чином, грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися не лише рішенням суду, що набрало законної сили, а й первинними документами. Відповідно, за наявності боргу, підтвердженого лише первинними документами, кредитор може одразу звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.
Наведене узгоджується, зокрема, з такою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 28.07.2022 у справі №902/560/20:
«… звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов’язання боржником».
Що перевіряє суд під час відкриття провадження у справі про банкрутство
Відповідно до ст.ст. 34, 39 КУзПБ та висновків Верховного Суду, наведених, наприклад, у згаданій вище постанові від 28.07.2022 у справі №902/560/20, підставами для відкриття провадження є:
- наявність грошового зобов’язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду;
- відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог;
- до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.
При цьому завданням суду під час розгляду заяви про відкриття провадження є:
- перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю «грошового зобов’язання» боржника перед ініціюючим кредитором;
- встановлення наявності спору про право;
- встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
Важливим елементом судового контролю при відкритті провадження у справі про банкрутство є встановлення обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі (п. 57 постанови Верховного Суду від 28.08.2025 у справі №910/18376/20).
Водночас положення КУзПБ (ч. 3 ст. 39) не встановлюють обов’язку для кредитора доводити, що боржник не має можливості виконати грошові зобов’язання, строк яких настав. Тоді як доведення обставин можливості виконати грошові зобов’язання, строк яких настав, покладено саме на боржника […] (див. постанову Верховного Суду від 03.06.2020 у справі №905/2030/19).
Які підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство
Підстави для відмови у відкритті провадження наведені в ч. 6 ст. 39 КУзПБ і полягають, зокрема, у такому:
- вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження;
- вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.
Інакше кажучи, встановлення судом, на підставі заперечень боржника, «спірності» грошових вимог кредитора, тобто наявності «спору про право», є підставою для відмови у відкритті відповідного провадження.
При цьому суд не може формально підходити до визначення наявності «спору про право», який зводиться лише до заперечень боржником існування тих чи інших правовідносин. У кожному конкретному випадку судом досліджуються заперечення боржника, зокрема, чи ґрунтуються вони на обставинах справи та підтверджуються відповідними доказами (п. 75 постанови Верховного Суду від 16.05.2024 у справі №918/713/23).
Натомість відсутність «спору про право», у розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності щодо:
- сторін зобов’язання;
- суті (предмета) зобов’язання;
- підстави виникнення зобов’язання;
- суми зобов’язання та структури заборгованості; а також
- строку виконання зобов’язання (див. постанову Верховного Суду від 10.02.2021 у справі №910/1678/20).
Таким чином, якщо боржник заперечує проти відкриття провадження у справі про банкрутство, він може:
- подати до суду достатні докази «спірного характеру» грошових вимог кредитора; або
- погасити всі грошові вимоги кредитора(-ів) до підготовчого засідання суду.
Яка мінімальна сума витрат кредитора потрібна для відкриття провадження
Зважаючи на положення пп. 2 п. 21 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір», а також абз. 4 ч. 2 ст. 34 КУзПБ, на момент звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство кредитор повинен подати докази оплати:
- судового збору в розмірі 33 280,00 грн;
- авансування винагороди арбітражному керуючому в розмірі 77 823,00 грн (розмір судового збору та винагороди визначено станом на 01.01.2026 з урахуванням прожиткового мінімуму на одну працездатну особу на місяць і мінімальної заробітної плати, встановлених Законом України від 03.12.2025 №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік»).
Наслідки відкриття провадження
У разі встановлення достатніх підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство суд, згідно з ч. 8 ст. 39 КУзПБ, постановляє ухвалу, в якій, зокрема:
- визнає вимоги кредитора та їх розмір;
- вводить мораторій на задоволення вимог кредиторів;
- вводить процедуру розпорядження майном боржника та призначає розпорядника майна (арбітражного керуючого).
Розпорядження майном – це система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника, що вводиться строком до 170 к.д., і має на меті ефективне використання активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури: санації чи ліквідації (ч.ч. 1, 2 ст. 44 КУзПБ).
Окрім того, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження кредитори зобов’язані подати до суду письмові заяви з вимогами до боржника, що визнаються або відхиляються судом за результатами їхнього розгляду (ст.ст. 45, 47 КУзПБ).
Висновок
Кредитор може ініціювати відкриття провадження у справі про банкрутство боржника як дієву альтернативу класичному позовному провадженню. У цілому для цього потрібно підтвердити грошові вимоги до боржника (зокрема, первинними документами) та сплатити процесуальні витрати.
Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
Медицина
28.10.2026
Заміна працівників у договорі ДМС: як оподатковувати страхові внески
Державна податкова служба надала важливі роз'яснення щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військовим збором страхових платежів за договорами добровільного медичного страхування (ДМС) у разі звільнення та прийняття на роботу нових працівників

Інше
28.10.2026
Великі платники податків – 2027: ДПС затвердила новий реєстр
ДПСУ затвердила Реєстр великих платників податків на 2027 рік наказом від 21.10.2026 №708. До 4 січня 2027 року податкові органи мають забезпечити взяття платників на облік або зняття з нього у відповідних територіальних органах ДПС та повідомити про це платників. Водночас оновлений реєстр на вебпорталі ДПС поки не оприлюднено

Е-сервіс
28.10.2026
Борг до 86 470 грн: у Дії буде автоматичне зняття арешту з рахунків
З 23 жовтня 2026 року запроваджено новий механізм автоматичного погашення боргів у виконавчих провадженнях і зняття арешту з рахунків. Після повної сплати боргу через інтегрований із системою виконавчого провадження платіжний сервіс дані боржника автоматично вилучатимуть з Єдиного реєстру боржників, а банк отримуватиме повідомлення для зняття арешту. Механізм поширюється на провадження із загальною сумою боргу до 86 470 грн, включно зі штрафами, виконавчим збором і витратами. Як працюватиме процедура та скільки часу знадобиться для розблокування рахунків?

Податкова та фінзвітність
28.10.2026
Декларація з податку на прибуток із додатками за три квартали 2026-го: інструкція зі складання
Розглянемо кому, в які строки та спосіб звітувати з податку на прибуток. Також підкажемо, як заповнити декларацію з податку на прибуток підприємств та кожного її додатку. Зорієнтуємо, що буде за неподання чи несвоєчасне подання прибуткової звітності

Відпустка, відпускні
28.10.2026
Робота зі шкідливими умовами: чи може роботодавець скасувати додаткову відпустку та доплати
Чи може роботодавець скасувати додаткову відпустку за шкідливі умови праці та припинити відповідні доплати через оновлення обладнання або брак коштів? Держпраці пояснила, за яких умов можна змінювати пільги й компенсації, чому вирішальне значення мають результати атестації робочих місць і яка відповідальність загрожує роботодавцю за самовільне скасування гарантій

Бронювання, критичність
28.10.2026
Критичність, квоти та військовий облік: 7 вимог СУП до уряду після Постанови №1328
Постанова КМУ №1328 змінила правила бронювання військовозобов’язаних і викликала занепокоєння Спілки українських підприємців (СУП). Найбільші ризики для бізнесу – можливе скасування чинного статусу критично важливого підприємства через зміну критеріїв, триваліша процедура його отримання та додаткові підстави для відмови у збільшенні квоти бронювання. СУП закликає уряд передбачити перехідний період, прозорі правила та гарантії для підприємств, які добросовісно виконують вимоги

Перевірки, штрафи
28.10.2026
ТЦК штрафуватимуть на 170 тис. грн за незаконну постановку на військовий облік: правка до Держбюджету
Верховна Рада підтримала поправку, яка передбачає штраф у розмірі 170 тис. грн для представників ТЦК за незаконну постановку на військовий облік осіб, які не підлягають такому обліку. За словами народного депутата Дмитра Разумкова, поправку підтримали 249 парламентарів. Водночас він наголошує, що це лише один із кроків для захисту прав громадян, і закликає розглянути інші законопроєкти щодо відповідальності працівників ТЦК та порушень під час мобілізаційних заходів

Бронювання, критичність
28.10.2026
100% бронювання в обмін на направлення працівників до війська: які ризики для працівника
Ідея 100% бронювання працівників в обмін на направлення частини персоналу до війська викликала занепокоєння профспілок. У Конфедерації вільних профспілок України застерігають: без чітких критеріїв та гарантій захисту новий механізм може стати інструментом тиску на працівників, які відстоюють свої трудові права. Профспілки вимагають прозорих правил бронювання, недопущення дискримінації та залучення представників працівників до обговорення змін

ФОП
28.10.2026
Скільки платитимуть ФОП у 2027 році: нові розміри єдиного податку, військового збору, ЄСВ та ліміти
28 жовтня 2026 року ВРУ ухвалила у І читанні законопроєкт №16000 «Про Державний бюджет України на 2027 рік», де розміри мінімальної зарплати, прожиткового мінімуму та базових соціальних стандартів повністю співпадають із раніше затвердженою Бюджетною декларацією. Відповідно передбачено підвищення мінімальної заробітної плати до 9546 грн та прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 3691 грн уже з 1 січня 2027 року. Ці показники безпосередньо вплинуть на розмір єдиного податку, військового збору, ЄСВ та граничних лімітів доходу для ФОП. Розрахували, скільки сплачуватимуть підприємці різних груп у 2027 році та наскільки зросте податкове навантаження порівняно з 2026 роком

Військовий облік
28.10.2026
Звіряння з ТЦК до 1 грудня: добірка матеріалів від редакції
У 2026 році змінилися правила звіряння з ТЦК та СП. З 27 червня підприємствам потрібно узгоджувати дату звіряння, а звіряння з ТЦК, де перебувають на військовому обліку працівники, завершити до 1 грудня. Розбираємо, як провести звіряння військового обліку у 2026 році: від пошуку графіка та внутрішньої перевірки до звіряння з ТЦК і документального оформлення результатів

Заробітна плата
28.10.2026
Доплата до мінзарплати: як розраховувати в 2027 році
28 жовтня 2026 року ВРУ ухвалила у І читанні законопроєкт №16000 «Про Державний бюджет України на 2027 рік», де розміри мінімальної зарплати, прожиткового мінімуму та базових соціальних стандартів повністю співпадають із раніше затвердженою Бюджетною декларацією. Зокрема цим документом пропонується збільшити розміри мінзарплати та прожиткового мінімума. Проте ці показники, особливо мінімальна зарплата впливає на нараховану заплату працівникам і виконання вимоги зарплати не менше мінімальної. На які показники 2027 року можемо орієнтуватися вже зараз? Про це у статті нижче

Відрядження, підзвітні кошти
28.10.2026
Добові на відрядження 2027
Добові витрати є однією з ключових складових витрат на відрядження, що не потребують документального підтвердження та виплачуються працівнику за кожен день перебування у відрядженні. Їх розмір для цілей оподаткування прив’язаний до мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Згідно з показниками із законопроєкту №16000 про Держбюджет-2027, очікується зростання мінімальної зарплати до 9 546 грн. Отже, у 2027 році прогнозований розмір добових зросте до 954,60 грн

ФОП
28.10.2026
ЄСВ для ФОП у 2027 році: хто (не)сплачує, строки сплати, розмір
У 2027 році сплата ЄСВ для фізичних осіб-підприємців залишається обов'язковою, проте суми внесків суттєво зміняться через зростання мінімальної заробітної плати. У статті розглянемо, якими будуть нові розміри єдиного внеску, хто має право на пільги та в які терміни потрібно сплачувати ЄСВ у 2027 році

Політика, економіка
28.10.2026
Дроп-рахунки та шахрайство з банківськими картками: Рада посилила кримінальну відповідальність
28 жовтня 2026 року Верховна Рада прийняла у ІІ читанні законопроєкт №16013, спрямований на посилення захисту громадян від шахрайства з платіжними інструментами та банківськими рахунками. Документ передбачає кримінальну відповідальність за незаконне отримання доступу до рахунків, використання чужих платіжних даних, а також передачу рахунків та платіжних інструментів для вчинення злочинів. Зміни покликані протидіяти поширенню так званих дроп-рахунків, які використовують у шахрайських та інших злочинних схемах

Ліцензії та дозволи
28.10.2026
Ліцензії на алкоголь, тютюн і пальне у 2027 році: скільки доведеться платити
Бюджетна декларація на 2027–2029 роки та законопроєкт про Держбюджет-2027 містять ключові соціальні показники, які впливатимуть на розрахунок низки платежів і виплат. Зокрема, з 1 січня 2027 року мінімальну зарплату планують встановити на рівні 9 546 грн. Від цього показника залежатимуть, зокрема, окремі платежі у сфері виробництва та обігу алкоголю, тютюну, рідин для е-сигарет і пального

Особи з інвалідністю
28.10.2026
Методика обчислення внеску за непрацевлаштування осіб з інвалідністю та дотримання квот роботодавцями: ДПС
З 1 січня 2026 року діють нові правила підтримки працевлаштування осіб з інвалідністю. Роботодавці, у яких середньооблікова кількість працівників становить 8 і більше осіб, мають виконувати норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю або сплачувати відповідний внесок. Його розмір залежить від середньомісячної зарплати та кількості невиконаних нормативних місць. Водночас закон передбачає винятки для окремих роботодавців і зменшення внеску на період воєнного стану. Розглянемо, хто має сплачувати внесок, як його розрахувати та хто звільняється від сплати

Заробітна плата
28.10.2026
Прожитковий мінімум у 2027 році
28 жовтня 2026 року ВРУ ухвалила у І читанні законопроєкт №16000 «Про Державний бюджет України на 2027 рік», де розміри мінімальної зарплати, прожиткового мінімуму та базових соціальних стандартів повністю співпадають із раніше затвердженою Бюджетною декларацією. Серед ключових показників – нові розміри прожиткового мінімуму для різних соціальних і демографічних груп населення. Від цього показника залежить не лише розмір окремих соціальних виплат, а й податкова соціальна пільга, граничний дохід для її застосування та неоподатковувана благодійна допомога

Заробітна плата
28.10.2026
Мінімальна заробітна плата у 2027 році
28 жовтня 2026 року ВРУ ухвалила у І читанні законопроєкт про Держбюджет на 2027 рік, де розміри мінімальної зарплати, прожиткового мінімуму та базових соціальних стандартів повністю співпадають із раніше затвердженою Бюджетною декларацією. Документ передбачає підвищення мінімальної заробітної плати вже з 1 січня 2027 року до 9 546 грн, що автоматично вплине на десятки важливих фінансових показників. Зміняться розміри ЄСВ, трудових штрафів, лімітів доходу для ФОП-єдинників, ставок єдиного податку та військового збору, а також порядок індексації зарплати. Водночас працівники зможуть побачити, скільки фактично отримають «на руки» після сплати податків, а роботодавці – як зростуть їхні витрати на оплату праці. Розглянемо, які ключові зміни можуть чекати бізнес і працівників у 2027 році





