
Ліквідація госпсуб'єкта
27.04.2026
Банкрутство юридичних осіб: особливості ініціювання
Кожна юридична особа може зіткнутися з неплатоспроможністю (своєю або контрагента) та стати учасником процедури банкрутства. У цій статті розглянемо особливості відкриття провадження у справі про банкрутство, зокрема за ініціативою кредитора

- Що таке неплатоспроможність та банкрутство
- Хто може ініціювати процедуру банкрутства
- Яка мінімальна сума вимог кредитора потрібна для ініціювання банкрутства
- Як кредитору підтвердити свої вимоги до боржника
- Що перевіряє суд під час відкриття провадження у справі про банкрутство
- Які підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство
- Яка мінімальна сума витрат кредитора потрібна для відкриття провадження
- Наслідки відкриття провадження
- Висновок
Що таке неплатоспроможність та банкрутство
Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі – КУзПБ), неплатоспроможність – неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов’язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом […].
Тоді як банкрутство – це визнана господарським судом нездатність боржника […] відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації та погасити […] грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури […].
Іншими словами, спочатку настає неплатоспроможність боржника, що є підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство. Якщо надалі боржник не зможе погасити грошові вимоги кредиторів, суд визнає його банкрутом та відкриває ліквідаційну процедуру.
Хто може ініціювати процедуру банкрутства
Заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство може подати кредитор(-и) або боржник (згідно з ч. 1 ст. 34 КУзПБ). І якщо для кредитора подання такої заяви є правом, то для боржника (його органів управління) – обов’язком.
Боржник зобов’язаний у місячний строк звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі виникнення його неплатоспроможності (ч. 6 ст. 34 КУзПБ). Порушення зазначеного обов’язку є підставою для притягнення органів управління боржника (зокрема, директора) до солідарної відповідальності.
Яка мінімальна сума вимог кредитора потрібна для ініціювання банкрутства
Чинне законодавство не встановлює мінімальної суми грошових вимог до боржника як умови (підстави) звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про його банкрутство. Тобто навіть за наявності непогашених грошових вимог у мінімальному розмірі (умовно, «1 грн») кредитор може звернутися до суду із відповідною заявою.
Як кредитору підтвердити свої вимоги до боржника
Згідно з усталеними висновками Верховного Суду (КГС ВС), викладеними, зокрема, в постанові від 28.08.2025 у справі №910/18376/20:
«50. Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору […].
51. Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. […]».
Таким чином, грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися не лише рішенням суду, що набрало законної сили, а й первинними документами. Відповідно, за наявності боргу, підтвердженого лише первинними документами, кредитор може одразу звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.
Наведене узгоджується, зокрема, з такою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 28.07.2022 у справі №902/560/20:
«… звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов’язання боржником».
Що перевіряє суд під час відкриття провадження у справі про банкрутство
Відповідно до ст.ст. 34, 39 КУзПБ та висновків Верховного Суду, наведених, наприклад, у згаданій вище постанові від 28.07.2022 у справі №902/560/20, підставами для відкриття провадження є:
- наявність грошового зобов’язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду;
- відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог;
- до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.
При цьому завданням суду під час розгляду заяви про відкриття провадження є:
- перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю «грошового зобов’язання» боржника перед ініціюючим кредитором;
- встановлення наявності спору про право;
- встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
Важливим елементом судового контролю при відкритті провадження у справі про банкрутство є встановлення обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі (п. 57 постанови Верховного Суду від 28.08.2025 у справі №910/18376/20).
Водночас положення КУзПБ (ч. 3 ст. 39) не встановлюють обов’язку для кредитора доводити, що боржник не має можливості виконати грошові зобов’язання, строк яких настав. Тоді як доведення обставин можливості виконати грошові зобов’язання, строк яких настав, покладено саме на боржника […] (див. постанову Верховного Суду від 03.06.2020 у справі №905/2030/19).
Які підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство
Підстави для відмови у відкритті провадження наведені в ч. 6 ст. 39 КУзПБ і полягають, зокрема, у такому:
- вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження;
- вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.
Інакше кажучи, встановлення судом, на підставі заперечень боржника, «спірності» грошових вимог кредитора, тобто наявності «спору про право», є підставою для відмови у відкритті відповідного провадження.
При цьому суд не може формально підходити до визначення наявності «спору про право», який зводиться лише до заперечень боржником існування тих чи інших правовідносин. У кожному конкретному випадку судом досліджуються заперечення боржника, зокрема, чи ґрунтуються вони на обставинах справи та підтверджуються відповідними доказами (п. 75 постанови Верховного Суду від 16.05.2024 у справі №918/713/23).
Натомість відсутність «спору про право», у розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності щодо:
- сторін зобов’язання;
- суті (предмета) зобов’язання;
- підстави виникнення зобов’язання;
- суми зобов’язання та структури заборгованості; а також
- строку виконання зобов’язання (див. постанову Верховного Суду від 10.02.2021 у справі №910/1678/20).
Таким чином, якщо боржник заперечує проти відкриття провадження у справі про банкрутство, він може:
- подати до суду достатні докази «спірного характеру» грошових вимог кредитора; або
- погасити всі грошові вимоги кредитора(-ів) до підготовчого засідання суду.
Яка мінімальна сума витрат кредитора потрібна для відкриття провадження
Зважаючи на положення пп. 2 п. 21 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір», а також абз. 4 ч. 2 ст. 34 КУзПБ, на момент звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство кредитор повинен подати докази оплати:
- судового збору в розмірі 33 280,00 грн;
- авансування винагороди арбітражному керуючому в розмірі 77 823,00 грн (розмір судового збору та винагороди визначено станом на 01.01.2026 з урахуванням прожиткового мінімуму на одну працездатну особу на місяць і мінімальної заробітної плати, встановлених Законом України від 03.12.2025 №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік»).
Наслідки відкриття провадження
У разі встановлення достатніх підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство суд, згідно з ч. 8 ст. 39 КУзПБ, постановляє ухвалу, в якій, зокрема:
- визнає вимоги кредитора та їх розмір;
- вводить мораторій на задоволення вимог кредиторів;
- вводить процедуру розпорядження майном боржника та призначає розпорядника майна (арбітражного керуючого).
Розпорядження майном – це система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника, що вводиться строком до 170 к.д., і має на меті ефективне використання активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури: санації чи ліквідації (ч.ч. 1, 2 ст. 44 КУзПБ).
Окрім того, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження кредитори зобов’язані подати до суду письмові заяви з вимогами до боржника, що визнаються або відхиляються судом за результатами їхнього розгляду (ст.ст. 45, 47 КУзПБ).
Висновок
Кредитор може ініціювати відкриття провадження у справі про банкрутство боржника як дієву альтернативу класичному позовному провадженню. У цілому для цього потрібно підтвердити грошові вимоги до боржника (зокрема, первинними документами) та сплатити процесуальні витрати.
Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
Звільнення, скорочення
11.09.2026
Звільнення вагітної через скорочення або невідповідність посаді: які наслідки для роботодавця у 2026 році
Вагітність працівниці не може бути підставою для її звільнення з ініціативи роботодавця. Законодавство забороняє звільняти вагітних жінок, зокрема через скорочення штату або невідповідність посаді, а припинення строкового трудового договору також має відбуватися з урахуванням спеціальних гарантій. Виняток становить ліквідація підприємства, проте й у такому випадку роботодавець зобов’язаний забезпечити працевлаштування працівниці. Незаконне звільнення може призвести до поновлення на роботі, виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди та відповідальності роботодавця

Інше
11.09.2026
Сертифікат ТПП про форс-мажор: у яких випадках потрібен та як його отримати
Сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (далі – сертифікат ТПП) підтверджує, що невиконання або несвоєчасне виконання договірних або податкових зобов’язань стало наслідком обставин, які сторона не могла передбачити чи запобігти. Такий документ може бути необхідним для обґрунтування звільнення від відповідальності за порушення зобов’язань та врегулювання спору з контрагентом. Як отримати сертифікат ТТП розглянемо у даній статті

Трудові книжки, ЕТК
11.09.2026
Оцифрування трудових книжок після 10 червня 2026 року: чи потрібно повторно подавати сканкопії після внесення нових записів
Оцифрувати трудову книжку можна дистанційно через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду або особисто звернувшись до сервісного центру ПФУ. Сканкопії документів про трудову діяльність може подати як сам працівник, так і роботодавець. Після опрацювання звернення оцифровані відомості доступні в розділі «Електронна трудова книжка», а працівник може сформувати витяг із Реєстру застрахованих осіб. Водночас роботодавцям важливо врахувати, що сканкопія трудової книжки подається для оцифрування одноразово, а повторне звернення можна подати лише після завершення опрацювання попереднього

ПДФО
11.09.2026
Чи оподатковується ПДФО страхове відшкодування за пошкоджене авто у 2026 році
Сума страхового відшкодування, яку фізична особа отримує за пошкоджене застраховане рухоме майно, за певних умов не підлягає оподаткуванню ПДФО. ПКУ передбачає виключення таких виплат із загального оподатковуваного доходу, якщо дотримано вимоги до джерела виплати та розміру відшкодування

Готівкові кошти, розрахунки
11.09.2026
Перевищення ліміту каси та порушення строків здавання готівкової виручки: яка відповідальність у 2026 році
Ліміт каси залишається одним із ключових елементів касової дисципліни підприємства. Саме він визначає максимальну суму готівки, яку можна залишати в касі після завершення робочого дня. Водночас далеко не кожне перевищення ліміту означає застосування штрафних санкцій. Законодавство чітко визначає випадки, коли відповідальність настає, а коли – ні. Розбираємося, як правильно встановити ліміт каси та за які порушення можуть оштрафувати

Судова практика
11.09.2026
Помилкова адреса у відправленні ДПС акту перевірки: чи можна скасувати ППР – позиція ВС
Верховний Суд підтвердив, що істотні процедурні порушення під час податкової перевірки можуть стати підставою для скасування податкових повідомлень-рішень. У справі суд звернув увагу на невідповідність періодів перевірки, зазначених у наказі та фактично досліджених в акті, а також на неналежне вручення акта платнику. Такі порушення позбавили підприємство можливості належно реалізувати право на заперечення та подати додаткові документи до прийняття ППР

Форма №20-ОПП
11.09.2026
Взяття на облік за неосновним місцем: коли та як подавати заяву за формою № 17-ОПП до ДПС
Платники податків зобов’язані ставати на облік не лише за основним місцем діяльності, а й за місцями розташування об’єктів оподаткування, майна чи підрозділів. Для цього подається заява за формою №17-ОПП, яку можна подавати як в паперовій, так і в електронній формі

Витрати діяльності
11.09.2026
Витрати приватного виконавця: що можна врахувати при розрахунку доходу
До сукупного доходу приватного виконавця включається різниця між отриманою винагородою та документально підтвердженими витратами, пов’язаними з організацією виконавчої діяльності відповідно до законів та наказів Мін’юсту

Відпустка, відпускні
11.09.2026
До 30 жовтня – подаємо до ПФУ документи на компенсацію «чорнобильських» відпусток
Із 1 липня 2025 року ПФУ офіційно здійснює виплату 39 видів державних соціальних допомог, серед яких – фінансування відпускних для працівників, постраждалих від аварії на ЧАЕС. Щоб отримати кошти з бюджету на такі виплати у 2027 році, підприємствам потрібно вчасно поновити реєстрацію в ПФУ та подати комплект документів до 30 жовтня

Охорона праці
11.09.2026
Перелік категорій працівників, які підлягають обов'язковим медоглядам у 2027 році до 1 грудня
Як роботодавцю організувати обов’язкові медичні огляди працівників за новим Порядком №1393? Розповідаємо, хто підлягає періодичним медоглядам, які працівники додалися до переліку, коли та куди подавати Перелік категорій працівників, які мають пройти ОМО, і як діяти після його погодження. Окремо пояснюємо, що потрібно зробити роботодавцю до 1 грудня 2026 року, щоб організувати медогляди працівників у 2027 році

ПДВ
11.09.2026
Заблоковану ПН помилково включили до ПК: ДПС пояснила, як виправити помилку
Якщо на момент подання декларації податкова накладна була заблокована і не зареєстрована в ЄРПН, а покупець помилково включив її до податкового кредиту, він має подати уточнюючий розрахунок та виключити відповідні суми. Після реєстрації ПН право на податковий кредит визначається залежно від своєчасності її реєстрації та може бути реалізоване в межах 365 календарних днів із дати складання

Перевірки, штрафи
11.09.2026
Відшкодування збитків і штраф замість кримінального переслідування: БЕБ пропонує досудове врегулювання
БЕБ пропонує запровадити механізм досудового врегулювання податкових правопорушень без повідомлення особі про підозру та притягнення її до кримінальної відповідальності. Передбачається укладення угоди, відшкодування підприємством завданих державі збитків і сплата штрафу

ПДВ
11.09.2026
Перша подія: коли платник ПДВ має право на податковий кредит – роз’яснення податківців
За загальним правилом, визначеним п. 198.2 ПКУ, датою віднесення ПДВ до податкового кредиту є дата події, що відбулася раніше: списання коштів або отримання товарів/послуг. Для імпорту, послуг від нерезидента, фінансового лізингу та довгострокових договорів діють окремі правила

Податкова та фінзвітність
11.09.2026
Страхове відшкодування пішло не власнику майна, а ФОП: як показати його в 4ДФ
Якщо страхове відшкодування, нараховане фізособі-страхувальнику за пошкоджене рухоме майно, за її заявою перераховується на рахунок ФОП, який здійснюватиме відновлення майна, страховик відображає таку виплату в 4ДФ за ознакою доходу «157». ДПС вважає ці кошти доходом ФОП за виконані роботи (надані послуги)








