Плани перевірок ПФУ на IV квартал — уже в сервісі!
Плани областей ще оновлюються — перевіряйте сервіс регулярно!
ПДВ
27.03.2026
Як ФОПу використати накопичений податковий кредит з ПДВ після відновлення діяльності: обмеження та реєстраційний ліміт
З січня 2024 року ФОП на 3 групі ЄП, платник ПДВ не здійснював господарської діяльності, лише раз на рік проводив продаж для збереження статусу платника ПДВ. За цей час накопичувався податковий кредит за рахунок постачальників (електроенергія, охорона, опалення, експлуатаційні витрати), які були сплачені. Зараз ФОП відновив діяльність. Чи можливо використати накопичений податковий кредит за два роки в повному обсязі (включаючи реєстраційний ліміт)? Чи існують якісь обмеження на його використання?
👆 Таке питання надійшло до сервісу «Особистий Консультант», наші експерти ретельно працювали над ним та надали вичерпну відповідь 🕵️:
Так, ви можете використати накопичений податковий кредит.
Від'ємне значення ПДВ не має строку давності, тому воно має переноситися на наступні періоди, поки не буде погашене поточними податковими зобов’язаннями.
Відповідне роз'яснення ДПС надане в ЗІР, категорія 101.24:
Отже, залишок від’ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, з періоду виникнення якого минуло 1095 днів, відображається у податковій декларації з ПДВ до повного його погашення.
ПоказатиСховати
Чи відображається у податковій декларації з ПДВ залишок від’ємного значення податку, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, до повного його погашення, у разі якщо з дати його виникнення минуло 1095 днів?
Відповідь
Коротка:
Так, відображається до повного його погашення.
Повна:
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
У разі якщо за результатами звітного (податкового) періоду податковий кредит перевищує податкові зобов’язання, у платника податку формується від’ємне значення суми ПДВ.
Пунктом 200.4 ст. 200 ПКУ визначено, що при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу –
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з п. 200.4 прим. 1 ст. 200 ПКУ платники податку, щодо яких у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 № 1644-VІІ «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від’ємного значення.
Суми такого від’ємного значення зараховуються у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ), а в разі відсутності податкового боргу – до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 прим. 2 ст. 200 ПКУ визначено, що не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від’ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об’єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості.
Суми такого від’ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до їх повного погашення податковими зобов’язаннями.
Крім цього, відповідно до п.п. 69.29 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ суми ПДВ, включені до складу податкового кредиту при здійсненні операцій з придбання товарів, які у подальшому були знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного стану, не включаються до обрахунку суми бюджетного відшкодування та зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення.
Також не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від’ємного значення, визначеного за відповідний звітний (податковий) період згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, до розрахунку якої включено суми податкового зобов’язання за операціями, що оподатковувалися за ставкою, встановленою в абзаці першому п. 82 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ. Суми такого від’ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податковий) періоду (абзац другий п. 82 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).
Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21).
Сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, відображається у рядку 21 податкової декларації з ПДВ та деталізується у додатку 2 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від’ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» (далі – додаток 2 (Д2)).
У таблиці 1 додатка 2 (Д2) зазначається, зокрема, звітний (податковий) період, у якому виникла сума від’ємного значення ПДВ.
Водночас нормами ПКУ та Порядку № 21 не встановлено строку, протягом якого сума від’ємного значення з ПДВ може зараховуватись до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Отже, залишок від’ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, з періоду виникнення якого минуло 1095 днів, відображається у податковій декларації з ПДВ до повного його погашення.
Відповідь
Коротка:
Так, відображається до повного його погашення.
Повна:
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
У разі якщо за результатами звітного (податкового) періоду податковий кредит перевищує податкові зобов’язання, у платника податку формується від’ємне значення суми ПДВ.
Пунктом 200.4 ст. 200 ПКУ визначено, що при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу –
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з п. 200.4 прим. 1 ст. 200 ПКУ платники податку, щодо яких у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 № 1644-VІІ «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від’ємного значення.
Суми такого від’ємного значення зараховуються у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ), а в разі відсутності податкового боргу – до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 прим. 2 ст. 200 ПКУ визначено, що не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від’ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об’єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості.
Суми такого від’ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до їх повного погашення податковими зобов’язаннями.
Крім цього, відповідно до п.п. 69.29 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ суми ПДВ, включені до складу податкового кредиту при здійсненні операцій з придбання товарів, які у подальшому були знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного стану, не включаються до обрахунку суми бюджетного відшкодування та зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення.
Також не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від’ємного значення, визначеного за відповідний звітний (податковий) період згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, до розрахунку якої включено суми податкового зобов’язання за операціями, що оподатковувалися за ставкою, встановленою в абзаці першому п. 82 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ. Суми такого від’ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податковий) періоду (абзац другий п. 82 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).
Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21).
Сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, відображається у рядку 21 податкової декларації з ПДВ та деталізується у додатку 2 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від’ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» (далі – додаток 2 (Д2)).
У таблиці 1 додатка 2 (Д2) зазначається, зокрема, звітний (податковий) період, у якому виникла сума від’ємного значення ПДВ.
Водночас нормами ПКУ та Порядку № 21 не встановлено строку, протягом якого сума від’ємного значення з ПДВ може зараховуватись до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Отже, залишок від’ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, з періоду виникнення якого минуло 1095 днів, відображається у податковій декларації з ПДВ до повного його погашення.
Джерело: 7еminar
Читайте більше:
ПН понад рік: чи можна включити до податкового кредиту
Податковий кредит з ПДВ: чи критична різниця між первинкою та ПН у 0,01 грн
Митна декларація та СЕА ПДВ: в якому місяці відобразити податковий кредит
ПДВ та позики/кредити: рекомендації податківців
База оподаткування та податковий кредит при імпорті товарів, основних засобів
✨ Новинка! Унікальний сервіс – АІ-Консультант для бухгалтера! Ознайомтесь із його можливостями вже зараз за посиланням
Трудові книжки, ЕТК
26.09.2026
У трудовій книжці немає попереднього запису: чи можна внести запис про прийняття на роботу
Працівника прийняли на роботу, він надав трудову книжку. Запису про роботу на підприємстві, де він працював перед прийняттям до нашого підприємства, немає. Працівник просить зробити запис про прийняття. Чи можемо ми внести його без попереднього запису іншої фірми та продовжити нумерацію у трудовій книжці?
Перевірки, штрафи
26.09.2026
Планова перевірка починається у вересні 2026: чи правомірно перевіряти 2020–2022 роки
Планова перевірка підприємства розпочинається у вересні 2026 року. ДПС в запиті на перевірку зазначила, що буде перевірятись період з 01.01.2020 року по 30.06.2026 року. Чи законно зараз перевіряти 2020–2022 роки?
Будівництво
26.09.2026
6 відмов у видачі МУО визнано необґрунтованими: ДІАМ про перші результати оскарження
За перший місяць роботи механізму оскарження відмов у видачі містобудівних умов та обмежень до ДІАМ надійшло 22 скарги, 14 із них уже розглянуто. У 6 випадках відмови визнано необґрунтованими, зокрема через безпідставну вимогу рішення містобудівної ради та відсутність вже наданого документа
Працевлаштування, переведення
26.09.2026
10 поширених помилок під час пошуку роботи: поради Державної служби зайнятості
Державна служба зайнятості, узагальнивши 35 років роботи, назвала 10 найпоширеніших помилок, яких припускаються люди під час пошуку роботи. Серед них – перебільшення навичок у резюме, використання одного резюме для всіх вакансій, недооцінювання власних досягнень, ігнорування LinkedIn, пошук роботи лише у великих компаніях та нехтування змінами на ринку праці
Судова практика
26.09.2026
Як ділять майно подружжя: ВС зібрав актуальну судову практику в одному огляді
Верховний Суд опублікував другий випуск огляду практики КЦС щодо поділу спільного майна подружжя та захисту майнових прав. В огляді, зокрема, проаналізовано правові позиції щодо шлюбних договорів, фраудаторних правочинів, кредитних зобов’язань подружжя, звернення стягнення на спільне майно, визнання особистого майна спільним, позовної давності
Е-сервіс
26.09.2026
«Шлюб онлайн»: вдови та вдівці тепер можуть одружитися дистанційно
У «Дії» оновили послугу «Шлюб онлайн»: тепер подати заяву та одружитися дистанційно можуть також громадяни, попередній шлюб яких припинився у зв’язку зі смертю чоловіка або дружини. Система додатково перевіряє актовий запис про смерть другого з подружжя, тому для підтвердження припинення попереднього шлюбу не потрібні паперові довідки чи особистий візит до ДРАЦС
Освіта
26.09.2026
Як організувати харчування учнів у 2026–2027 навчальному році: документи, закупівлі та вимоги до їдалень
Для громад і закладів освіти підготували практичний довідник щодо організації безоплатного гарячого харчування учнів у 2026–2027 навчальному році. У ньому роз’яснено, які документи потрібні, як діяти за недостатньої місткості їдальні чи потужності харчоблоку, а також як організувати закупівлі, фінансування та дотримання вимог безпечності харчових продуктів
Пільги
25.09.2026
Продаж майбутнього об’єкта нерухомості: коли дохід можна зменшити на витрати
Фізична особа – резидент при продажу протягом звітного року неподільного об’єкта незавершеного будівництва або майбутнього об’єкта нерухомості може зменшити оподатковуваний дохід на документально підтверджені витрати на його придбання. До таких витрат належать, зокрема, кошти за майнові права, витрати на будівництво та придбання об’єкта, реєстраційні платежі, а в окремих випадках – вартість нерухомості, отриманої у власність іншим способом. Для застосування зменшення необхідно задекларувати всі відповідні операції за рік та подати разом із декларацією копії документів, що підтверджують понесені витрати
Особи з інвалідністю
25.09.2026
З 1 жовтня роботодавці подаватимуть новий Звіт про внесок: ДПС
З 1 жовтня 2026 року роботодавці подаватимуть новий Звіт про нарахування, обчислення та сплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю. Звіти за І – ІІІ квартали 2026 року необхідно подати не пізніше 9 листопада 2026 року. Якщо визначено суми внеску – сплатити до 19 листопада
Податкова та фінзвітність
25.09.2026
До 9 листопада подаємо оновлену декларацію з прибутку: звітуємо за новими змінами за ІІІ квартал 2026 року
У другому кварталі 2026 року Мінфін двічі оновив форму декларації з податку на прибуток. Попри набрання чинності відповідними наказами, застосовувати нову форму платники почнуть лише зі звітності за ІІІ квартал 2026 року. ДПС уже підтвердила, що декларацію згідно оновленої форми потрібно подавати саме за ІІІ квартал
ФОП
25.09.2026
Перехід ФОП на 2 групу з 1 жовтня: чому в ЕК вже у вересні стоїть нова група
ФОП з 1 жовтня 2026 року переходить з 3 групи 5% на 2 групу ЄП, заяву подали до 15.09.2026. Але вже зараз в ЕК в облікових даних стоїть група 2, ставка 20. Це помилка? Як будуть оподатковуватись доходи вересня?
РРО / ПРРО, фіскальні чеки
25.09.2026
Перереєстрація РРО у 2026 році: коли заяву подає платник, а коли ДПС проводить її автоматично
Якщо суб’єкт господарювання планує використовувати РРО в іншій господарській одиниці, його необхідно перереєструвати. Для цього подається заява за формою №1-РРО з позначкою «Перереєстрація» та реєстраційне посвідчення. Перереєстрація проводиться не пізніше двох робочих днів за відсутності підстав для відмови. Окремі зміни, зокрема перейменування вулиці або інших топонімів, також потребують перереєстрації, тоді як у разі зміни місцезнаходження платника чи контролюючого органу її проводить ДПС автоматично
Ліцензії та дозволи
25.09.2026
Як змінюється плата за ліцензію у 2026 році при збільшенні кількості РРО/ПРРО у точці продажу
У разі збільшення кількості РРО / ПРРО в місці торгівлі алкогольними напоями суб’єкт господарювання зобов’язаний здійснити доплату за ліцензію. Така доплата справляється щоквартально, рівними частинами, починаючи з кварталу, в якому було зареєстровано новий РРО/ПРРО. Плата за цей квартал нараховується у повному обсязі, незалежно від дати фактичного збільшення
Акцизний податок
25.09.2026
ФОП торгує алкоголем в іншій громаді: чи правомірний штраф, якщо акцизну декларацію подали «не туди»
ФОП зареєстровано за місцем проживання. Торгова точка знаходиться на території іншої громади. Має ліцензії на роздрібний продаж алкогольних напоїв та тютюну. Декларацію з акцизного податку подавав за місцем реєстрації ФОП, акцизний податок сплачував за місцем торгівлі. Чи правомірне застосування штрафних санкцій податковою службою за не подання декларації з акцизного податку?
Податок на майно
25.09.2026
Немає ставки для конкретного типу нерухомості: ДПС пояснила, як визначити податок
Якщо у рішенні органу місцевого самоврядування щодо податку на нерухоме майно не визначено ставку для конкретного типу або коду об’єкта, платнику не варто самостійно обирати ставку. Для уточнення застосовної ставки необхідно звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування. Якщо ставки визначені без кодів Класифікатора, застосовується ставка для об’єкта, який найбільше відповідає типу нерухомості у правовстановлюючих документах. При цьому під час розрахунку податкових зобов’язань слід використовувати ставку, зазначену у письмовій відповіді органу місцевого самоврядування, у тому числі ставку «0»
