Формування податкового кредиту: придбані товари / послуги використовуються одночасно в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях

Формування податкового кредиту, якщо наявні придбані товари / послуги, що використовуються одночасно в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях містить низку нюансів та виключень, що врегульовані податковим законодавством. Розуміння цих відмінностей є критичним для правильного обліку та заповнення декларації

3

359

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


Порядок формування податкового кредиту, у разі якщо придбані товари / послуги використовуються одночасно в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях, встановлено ст. 199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).


Якщо придбані та / або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН, на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.


Частка використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках, як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.


Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів / послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.


Частка використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм п. 199.2 – 199.4 ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у п. 199.1 ПКУ. Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року.


Водночас, Кодекс містить низку положень, відповідно до яких правила ст. 199 ПКУ не застосовуються:


  1. проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 ПКУ;
  2. проведення операцій, передбачених п.п. 197.1.28, п. 197.11 та 197.24 ПКУ.


Також, окремими нормами Кодексу визначено інші операції, у разі здійснення яких положення ст. 199 ПКУ не застосовуються, зокрема, звільнені від оподаткування ПДВ операції, що визначені п.п. 4, 5 п. 32 підр. 2 р. XX «Перехідні положення» ПКУ.


Механізм звільнення від оподаткування ПДВ операцій, до яких правила ст. 199 ПКУ не застосовуються, є аналогічним тому порядку, який використовується при застосуванні нульової ставки ПДВ.


Тобто звільнені від оподаткування ПДВ операції здійснюються без нарахування податку на додану вартість з правом на податковий кредит, сформованим при придбанні товарів / послуг, які використовуються у таких звільнених від оподаткування ПДВ операціях, без подальшого нарахування податкових зобов’язань.


Отже, попри те, що за товарами / послугами, придбаними для використання частково в оподатковуваних операціях та частково в операціях, визначених, зокрема, п. 199.6 ПКУ та іншими нормами Кодексу (зокрема, п.п. 4, 5 п. 32 підр. 2 р. XX «Перехідні положення» ПКУ), податкові зобов’язання з ПДВ, передбачені ст. 199 ПКУ, не нараховуються, однак обсяги таких операцій враховуються при здійсненні розрахунку частки використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних / неоподатковуваних ПДВ операціях.


У разі якщо платник податку здійснює із пільгових операцій лише ті, до яких норми ст. 199 ПКУ не застосовуються (зокрема, але не виключно, які визначено у п.п. 4, 5 п. 32 підр. 2 р. XX «Перехідні положення» ПКУ), то такий платник може не визначати частку використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних / неоподатковуваних операціях, оскільки у нього відсутній обов’язок для нарахування податкових зобов’язань з ПДВ з урахування такої частки.


В іншому випадку, якщо платник податку здійснює пільгові операції, як ті, до яких положення ст. 199 ПКУ не застосовуються, так і ті, до яких такі положення застосовуються, то такий платник зобов’язаний визначити частку використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних / неоподатковуваних операціях в загальному порядку, та застосувати її виключно для нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за тими операціями, за якими положення ст. 199 ПКУ застосовуються.


Джерело: ДПС


Читайте більше:


Перереєстрація платника ПДВ: строки та підстави

Коли реєструємо податкові накладні та розрахунки коригування у лютому 2026 року

Збільшення ціни на товари з постоплатою: яка дата складання розрахунку коригування

ПДВ на компенсацію податків у складі орендної плати: позиція ДПС

ПДВ для ФОП буде! – МВФ не відмовився від вимоги щодо ПДВ для ФОПів


Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
3

359

6

14712

13

10423

3

161

3

84

2

194

1

16

2

17

1

18

1

17

1

15

Оновлено
Топ-Новина
Політика, економіка
05.09.2026

Уряд змінив правила роботи під час повітряних тривог: що передбачено постановою №1092

Уряд 3 вересня 2026 року ухвалив рішення, спрямовані на адаптацію роботи бізнесу, транспорту та державної інфраструктури до нової тактики повітряних атак, які затвердив постановою від 04.09.2026 №1092. Запроваджено два рівні повітряної тривоги: жовтого – у разі атаки дронів, та червоного – за підвищеної загрози ракетного або комбінованого удару. За жовтого рівня бізнес зможе продовжувати роботу за умови належного забезпечення безпеки та доступу працівників і відвідувачів до укриттів, тоді як червоний передбачатиме зупинку роботи й перехід людей в укриття. Також уряд рекомендує забезпечити повноцінну роботу метро під час жовтого рівня, збільшувати наземні перевезення та скоригувати комендантську годину

основне зображення для Уряд змінив правила роботи під час повітряних тривог: що передбачено постановою №1092
3

382

4

551

3

1525

1

456

3

16

2

10

2

19

3

18

2

17

2

43