Законодавством не встановлено додаткових вимог до роботодавця щодо порядку звільнення працівника у разі, якщо останній скористався правом звільнення шляхом подання заяви про звільнення до служби зайнятості. Тому роботодавець має забезпечити виконання вимог встановлених Кодексом законів про працю України (далі – КЗпП).
Роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові:
- копію наказу (розпорядження) про звільнення,
- письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (ст. 116 КЗпП),
- провести з ним розрахунок у строки, визначені ст. 116 КЗпП,
- на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Можливий наступний алгоритм дій:
1. Уточнення дати та підстави звільнення
Датою припинення трудового договору є день, що настає за днем подання заяви про звільнення до центру зайнятості.
Згіднз вимогами законодавства після подання заяви центр зайнятості:
- Повідомляє колишнього роботодавця (будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними).
- Інформує територіальні органи Пенсійного фонду та Державної податкової служби.
Це відбувається у день припинення трудового договору.
Якщо роботодавець не отримав необхідну інформацію від центра зайнятості про дату і підстави звільнення він має право звернутися до центру зайнятості із запитом про надання додаткових даних про дату і підстави звільнення.
2. Внесення запису до трудової книжки працівника, якщо трудова книжка зберігається у роботодавця.
3. Проведення нарахування належних працівникові сум заробітної плати на дату звільнення.
4. Повідомлення працівника у погоджений сторонами трудового договору у будь-який доступний спосіб з використанням засобів електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником, про:
- видачу наказу про звільнення;
- направлення йому копії наказу (розпорядження) про звільнення; нараховані йому суми при звільненні;
- можливість отримання трудової книжки (у разі якщо така зберігається у роботодавця), або за якою адресою звернутися у разі, коли працівник бажає, щоб запис про звільнення був внесений до трудової книжки, що зберігається у працівника.
5. Після отримання зворотньої інформації від працівника та отримання необхідних даних узгодженим з працівником способом провести виплати належних йому сум заробітної плати при звільненні, надіслати копію наказу про звільнення, інформацію про нараховані виплачені суми заробітної плати, за письмовою згодою надіслана поштою оформлену трудову книжку, що зберігається у роботодавця.
Джерело: Держпраці
Читайте більше:
Як звільнитись з роботи онлайн: алгоритм дій працівника і роботодавця
Розрахунок при звільненні: чекліст для бухгалтера
Звільнення працівника: алгоритм від А до Я
Звільнення за власним бажанням чи угодою сторін: плюси та мінуси + зразки
Як звільнити відсутнього працівника
