Велика Палата Верховного Суду (далі – ВС) у постанові від 19.02.2026 у зразковій справі №240/7215/24 дійшла наступного висновку:
Нарахування та виплата державним службовцям надбавки за вислугу років у 2024 році має відбуватися з урахуванням вимог п. 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України від 09.11.2023 №3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (далі – Закон №3460-IX), тобто на рівні 2% посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30% посадового окладу.
ВС зауважив:
Саме лише зменшення законодавцем розміру надбавки за вислугу років на державній службі не призвело до звуження соціальних гарантій і зменшення загального розміру грошової винагороди, а є складовим елементом послідовного та виваженого підходу держави до поступового підвищення конкурентоспроможності заробітних плат працівників на посадах державної служби.
У цій справі позивачка, яка обіймає посаду державного службовця в суді першої інстанції, оскаржила виплату їй з 1 січня 2024 року надбавки за вислугу років на рівні 30% від посадового окладу замість 50% від посадового окладу. Позов обґрунтовано тим, що відсотковий розмір надбавки, обчислений з огляду на вимоги п. 12 розд. «Прикінцеві положення» Закону №3460-IX, суперечить змісту ч. 1 ст. 52 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі – Закон №889-VIII), який є спеціальним законом, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Касаційний адміністративний суд у складі ВС позов задовольнив частково, вказавши на незастосовність приписів п. 12 розд. «Прикінцеві положення» Закону №3460-IX з міркувань подолання змістової колізії норм права на користь положень Закону №889-VIII.
Вирішуючи цей спір, Велика Палата ВС передусім зазначила про відсутність колізії у спірних правовідносинах, а отже й про те, що немає потреби у віднайденні механізму її подолання, оскільки є пряма норма Закону №3460-ІХ, яка зупинила дію норми Закону № 889-VIII та чітко врегулювала особливості оплати праці певних категорій державних службовців.
У зв’язку з наведеним Велика Палата ВС звернула увагу, що відповідні приписи абз. 2 п. 12 розд. «Прикінцеві положення» Закону №3460-IX не визнані неконституційними, та вказала на те, що немає підстав для висновку за ч. 4 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, адже у спірних правовідносинах зменшення законодавцем розміру надбавки за вислугу років на державній службі не призвело до звуження соціальних прав і гарантій державного службовця, зокрема і його права на належний рівень оплати праці.
Таку дію законодавця не можна розглядати відокремлено від інших дій, які здійснені ним одночасно з метою змінити структуру оплати праці державних службовців певної категорії. Отже, Велика Палата ВС визначила, що введені Законом №3460-IX із січня 2024 року особливості обчислення надбавки за вислугу років є частиною реформи оплати праці державних службовців, обумовленої реалізацією євроінтеграційних вимог щодо вступу України до ЄС.
З урахуванням наведеного, Велика Палата ВС скасувала рішення Касаційного адміністративного суду у складі ВС та ухвалила нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Джерело: ВС
Читайте більше:
ВС оприлюднив огляд судової практики щодо військової служби
Доступ до правосуддя без додаткових платежів: нове рішення КСУ
Як уникнути помилок при сплаті судового збору за апеляційну скаргу
Використання ШІ у судочинстві: Мінцифра готує законодавство, а судді сперечаються
