👆 Таке питання надійшло до сервісу «Особистий Консультант», наші експерти ретельно працювали над ним та надали вичерпну відповідь 🕵️:
Аптечки для службових авто та офісу можуть обліковуватися у складі активів підприємства, а прострочені ліки підлягають списанню як запаси на підставі акта списання. Забезпечення працівників аптечками належить до заходів з охорони праці. Роботодавець зобов’язаний створити безпечні та здорові умови праці та організувати на підприємстві заходи з надання першої допомоги (ст. 13 Закону України «Про охорону праці»). Тому придбання аптечок для офісу або службових автомобілів вважається витратами, пов’язаними з господарською діяльністю підприємства.
У бухгалтерському обліку порядок відображення залежить від способу придбання аптечки. Якщо аптечку придбано готовим комплектом, її можна обліковувати як малоцінний необоротний матеріальний актив на субрахунку 112 або як інший необоротний матеріальний актив залежно від облікової політики підприємства (Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.1999 №291).
Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів може нараховуватися у першому місяці використання або за методом 50%/50% відповідно до НП(С)БО 7 «Основні засоби».
Якщо аптечка формується самостійно, то футляр може обліковуватися як малоцінний необоротний матеріальний актив, а лікарські засоби у складі аптечки – як запаси. У такому випадку медикаменти обліковують на субрахунку 209 «Інші матеріали».
Списання медикаментів здійснюється у момент їх використання або у разі закінчення строку придатності. Якщо строк придатності лікарських засобів закінчився, вони втрачають здатність приносити економічні вигоди та повинні бути списані як запаси. Списання оформлюється актом списання із зазначенням причини (закінчення строку придатності) відповідно до правил документування господарських операцій, установлених Законом України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Зміст господарської операції | Дт | Кт |
Списання прострочених медикаментів | 92 (або 91, 93, 949 залежно від напряму діяльності) | 209 |
Вибір рахунку витрат залежить від місця використання аптечки:
- для адміністративних потреб – рахунок 92,
- для виробничих підрозділів – рахунок 91,
- для витрат на збут – рахунок 93, або рахунок 949 для інших операційних витрат.
Визнання таких витрат відповідає правилам формування витрат діяльності згідно з НП(С)БО 16 «Витрати».
Щодо ПДВ, то при придбанні медикаментів підприємство має право на податковий кредит на підставі зареєстрованої податкової накладної відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Якщо медикаменти списуються через закінчення строку придатності та фактично не використані у господарській діяльності, контролюючі органи можуть вимагати нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ПКУ.
Вартість аптечок і медикаментів не є доходом працівників, оскільки їх придбання здійснюється для виконання обов’язків роботодавця щодо забезпечення безпечних умов праці. Тому об’єкта оподаткування ПДФО не виникає.
Для контролю доцільно внутрішнім наказом призначити відповідальну особу за аптечки, яка буде перевіряти їх укомплектованість та строки придатності медикаментів і складати акти на списання або заміну препаратів. Це дозволить своєчасно документувати списання та уникнути претензій контролюючих органів.
Для списання прострочених ліків бажано передавати їх підприємству, яке має ліцензію на поводження з небезпечними відходами; внутрішнього акта достатньо лише для бухгалтерського списання, але не для їх фактичної утилізації.
Лікарські засоби після закінчення строку придатності вважаються відходами, від яких власник повинен позбутися у встановленому законодавством порядку. Відходами визнаються будь-які речовини або предмети, яких власник позбувається або повинен позбутися (ст. 1 Закон України від 20.06.2022 №2320-IX «Про управління відходами», далі – Закон №2320). Суб’єкти господарювання, у яких утворюються такі відходи, повинні забезпечити їх передачу суб’єктам господарювання, що мають відповідні дозволи або ліцензії на операції з відходами.
Тому внутрішній акт списання використовується лише для бухгалтерського обліку і підтверджує втрату активом економічної вигоди (НП(С)БО 9 «Запаси»). Але сам по собі акт не підтверджує законність подальшого поводження з простроченими медикаментами. Для юридичної особи правильним варіантом є передача таких відходів спеціалізованій організації, яка має ліцензію на поводження з небезпечними відходами.
Водночас закон дозволяє тимчасово зберігати відходи на підприємстві до моменту передачі їх ліцензованому утилізатору. Зберігання відходів визначається як утримання їх на об’єктах збирання до оброблення протягом не більше одного року з моменту утворення (ст. 1 Закону №2320). Тому на практиці підприємства можуть накопичувати невеликі обсяги прострочених медикаментів і передавати їх разом з іншими небезпечними відходами (наприклад, лампами або батарейками) за договором зі спеціалізованою компанією.
Отже, порядок дій виглядає так:
- спочатку оформлюється внутрішній акт списання медикаментів як запасів у бухгалтерському обліку,
- після чого прострочені лікарські засоби передаються за актом приймання-передачі підприємству, яке має ліцензію на поводження з небезпечними відходами.
Якщо ж у складі аптечки є медичні вироби (бинти, пластирі, вата тощо), які не містять лікарських речовин, їх після списання зазвичай можна утилізувати як звичайні відходи підприємства.
Також, на практиці можна просто вважати використаними ті препарати, в яких закінчується термін – адже якщо аптечка знаходиться у вільному доступі для працівників, підприємство не зобов'язане вести поштучний облік.
Отже, за оглядом аптечки чергові препарати списується як використані, та пусті блістери можуть бути викинуті разом із побутовим сміттям у контейнер. Це спростить облік, якщо обсяги невеликі.
Джерело: 7еminar
Читайте більше:
Спецодяг для працівників: облік витрат і податкові наслідки
Перелік категорій працівників, які підлягають обов'язковим медоглядам у 2026 році до 1 грудня
