
У ВРУ зареєстровано законопроєкт №14394 «Цивільний кодекс України (Кодекс права приватного)», який спрямований на формування сучасної нормативної основи для регулювання приватних відносин, що відповідає викликам XXI століття (цифровізація, розвиток нових економічних моделей, трансформація майнового обігу, ускладнення договірних та недоговірних конструкцій, транскордонність відносин) та забезпечує належний рівень юридичної визначеності, справедливості, ефективного захисту цивільних прав та інтересів.
Обсяг документа становить 832 сторінки та включає в себе 9 книг.
Детальніше:
Проте, під час обговорення проєкту у суспільстві виникли значні дискусії щодо окремих положень нового Цивільного кодексу, і тому у ВРУ було внесено альтернативний законопроєкт №14394-1.
У ньому враховані критичні зауваження громадськості щодо можливості зниження шлюбного віку в України, заборони розірвання шлюбу в період вагітності нареченої та до досягнення дитиною однорічного віку, визначення дефініції шлюбу, державної реєстрації договору, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, прав, що підлягають реєстрації, прав, правочинів або фактів, про які має бути внесено відмітку (Книга 1, Книга 6 та Книга 9 Проєкту).
Подання альтернативного законопроєкту спрямоване на те, щоб запропонувати більш збалансовану редакцію, яка враховує суспільний запит, забезпечує передбачуваність правозастосування і відповідає сучасним підходам розвитку приватного права.
А також внесено альтернативний законопроєкт №14394-2, головна ідея якого полягає у збереженні концептуального ядра рекодифікації, водночас – у точнішому налаштуванні загальних приписів і ключових інститутів таким чином, щоб:
- зменшити ризики неоднозначного тлумачення та непередбачуваності правозастосування;
- посилити стандарти добросовісності та належної поведінки учасників обороту, особливо у відносинах із інформаційною чи професійною асиметрією;
- забезпечити справедливий баланс свободи договору та необхідних захисних механізмів, зокрема для споживача та інших слабших сторін;
- уточнити правила щодо джерел приватного права (звичаїв, локальних актів тощо) та їх меж застосування;
- забезпечити узгодженість запропонованих новел із конституційними засадами, загальними принципами права, сучасною судовою практикою та вимогами правової визначеності.
Тобто пропонує системне доопрацювання низки положень з метою підвищення якості нормативного матеріалу, посилення правової визначеності та забезпечення збалансованості приватноправових механізмів.
Джерело: ВРУ




















