Відпустка лише на вихідні дні та відпустка за графіком без згоди працівника

1. Графік відпусток обов’язковий для всіх
2. Чи можна йти у відпустку не за графіком?
3. Коли можна не відпустити працівника у відпустку?
4. Відкликання з відпустки
5. Алгоритм дій роботодавця, якщо працівник відмовляється йти у відпустку
6. Грошова компенсація: не завжди і не всім
7. Інша позиція експертів
8. Висновки

Дехто з працівників роками не ходить у відпустки, накопичуючи дні, щоб потім отримати компенсацію. Керівники, своєю чергою, не в захваті від ідеї виплачувати грошову компенсацію – тож намагаються відправити працівника у відпустку.

Буває, що причиною неможливості використати всі дні відпустки вчасно є велике навантаження або небажання випадати з робочого процесу.

У цій статті розберемо:

1. як роботодавець може відправити працівника у відпустку попри небажання працівника;
2. у яких випадках дозволена грошова компенсація невикористаних днів відпустки;
3. чи можна брати відпустку лише на вихідні дні з метою отримати кошти, але не випадати з робочого процесу.

Графік відпусток обов’язковий для всіх

Відповідно до ст. 10 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки), черговість надання щорічних відпусток визначають графіком, який:

1. затверджується роботодавцем;
2. доводиться до відома всіх працівників;
3. є обов’язковим як для роботодавця, так і для працівника.

При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку (ст. 10 Закону про відпустки).

Дуже часто в графіках визначають лише місяць, в якому планується відпустка без зазначення днів відпустки.

Вказана стаття Закону про відпустки встановлює, що конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше, як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Отже, роботодавець повинен письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше ніж за два тижні до неї. Якщо працівник відмовляється йти у відпустку, роботодавець має право видати наказ і відправити працівника у відпустку згідно з графіком.

Зразок Наказу про надання щорічної основної відпустки

Завантажуйте шаблон та зразок Наказ про надання щорічної основної відпустки

Чи можна йти у відпустку не за графіком

Працівник і роботодавець можуть домовитися про використання відпустки в інший період, ніж зазначено в графіку відпусток. Жодних порушень і проблем в цьому немає, якщо обидві сторони трудового договору на це згодні.

Проте, якщо одна сторона трудового договору проти, їй доведеться дотриматися затвердженого графіка відпусток.

Деякі роботодавці вважають, що можуть не відпустити працівника у відпустку у строки, визначені у графіку відпустки, або ж відкликати з відпустки, яка вже розпочалася.

Відповідно до ст. 12 Закону України від 15.03.2022 №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон №2136) у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік. Крім того, роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки.

Тобто, можна не надати частину відпустки, що перевищує 24 календарні дні, можна відмовити у надані невикористаних днів за минулі роки, але зазіхати на 24 дні поточного року роботодавець не може.

Коли можна не відпустити працівника у відпустку

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону №2136 у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення).

Інших причин для ненадання відпустки законодавство не передбачає.

Відкликання з відпустки

Відповідно до ст. 12 Закону про відпустки відкликання з щорічної відпустки допускається за згодою працівника лише:

1. для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків,
2. для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства з додержанням вимог ч. 1 ст. 12,
3. та в інших випадках, передбачених законодавством.

У разі відкликання працівника з відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.

Отже, без згоди працівника його взагалі не можна відкликати з відпустки.

Алгоритм дій роботодавця, якщо працівник відмовляється йти у відпустку

1. Повідомити письмово за два тижні.
2. Видати наказ про надання відпустки.
3. Виплатити відпускні до початку відпустки, якщо інше не передбачено договором (ст. 115 КЗпП).
4. Вважати працівника таким, що перебуває у відпустці.

Грошова компенсація: не завжди і не всім

Відповідно до ст. 24 Закону про відпустки, грошова компенсація за невикористані щорічні відпустки виплачується:

1. лише у разі звільнення;
2. або у разі мобілізації / призову / військової служби (на підставі заяви працівника);
3. або за бажанням працівника за частину відпустки, що перевищує 24 календарних дні.

При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні» (ст. 24 Закону про відпустки).

Проте, у роботодавців виникає питання:

Що ж робити, якщо працівник не може використати відпустку у робочі дні, а роботодавець не бажає накопичувати ці дні, щоб в подальшому не платити компенсацію при звільненні?

Вихід – відпустка у вихідні дні.

Таке використання днів відпустки не заборонено законом. Відповідно до ст. 5 Закону про відпустки:

...тривалість відпусток визначається в календарних днях незалежно від режимів та графіків роботи.

А ст. 12 Закону про відпустки дозволяє:

Щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості, за умови, що основна безперервна її частина становить не менш як 14 календарних днів.

Отже:

1. Відпустка може тривати 2 календарні дні – суботу та неділю.
2. Такий варіант дає змогу працівнику отримати відпускні.
3. Роботодавець частково «зменшує» суму, яку довелося б компенсувати при звільненні.

Приклад. Працівник має 28 днів щорічної основної відпустки. З них 14 днів уже використано. Решту 14 він не хоче брати одразу. За згодою з роботодавцем він бере по 2 дні відпустки на кожні вихідні – суботу й неділю. За 7 тижнів працівник поступово використає 14 днів, отримає відпускні, а роботодавець не буде накопичувати заборгованість.

Інша позиція експертів

Існує й інша позиція, що полягає у забороні надавати відпустки виключно на вихідні дні.

Обґрунтовується вона тим, що є конституційне право на відпочинок, тож відпочивати під час відпочинку немає сенсу і такі відпустки на вихідні дні можуть бути визнані прихованою компенсацію відпустки без звільнення.

На думку автора, тут доречно згадати принцип: «дозволено все, що прямо не заборонено законом».

Додатковим аргументом може бути той факт, що під час 14-денної відпустки в будь-якому разі відпустка приходиться на вихідні дні.

Висновки

1. Накопичення невикористаних днів відпустки – проблема для обох сторін.
2. Закон дозволяє роботодавцю контролювати цей процес через графік і повідомлення, а працівникам – поступово використовувати відпустку навіть у вихідні дні.
3. Використання вихідних як днів відпустки – це стала практика, яка допомагає уникнути конфліктів, штрафів та заборгованостей.

Тетяна ДОНЕЦЬ, адвокатка, шеф-редактор 7eminar

Статті на тему:

Графік відпусток – 2025: інструкція складання

Щорічна основна відпустка: оформлення та зразки документів

Відпустка за роботу за комп'ютером

Шаблони та зразки документів:

Наказ про надання щорічної основної відпустки