
В Держпраці пояснюють, що законодавство України передбачає особливий порядок працевлаштування неповнолітніх, зокрема, щодо отримання згоди батьків або осіб, які їх замінюють.
Обов’язково згода одного з батьків (або опікуна, піклувальника) потрібна у разі прийняття на роботу (ч. 3 ст. 188 Кодексу законів про працю України, далі – КЗпП):
- осіб віком від 15 до 16 років;
- учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул або у вільний від навчання час.
Особи, які досягли 16 років, мають право укладати трудовий договір самостійно, без згоди батьків (ч. 1 ст. 188 КЗпП).
Згоду надає:
- один із батьків;
- усиновлювач;
- опікун або піклувальник – у разі їх наявності.
У якій формі надається згода
Закон не встановлює уніфікованої форми, однак у заяві доцільно зазначити:
- ПІБ дитини та дату народження;
- згоду на працевлаштування;
- назву підприємства та (за можливості) характер роботи;
- дату та підпис.
На що звернути увагу роботодавцю
- з неповнолітнім обов’язково укладається письмовий трудовий договір (ст. 24 КЗпП);
- встановлюється скорочена тривалість робочого часу (ст. 51 КЗпП);
- заборонено залучати дітей до важких, шкідливих, небезпечних та підземних робіт (ст. 190 КЗпП).
Джерело: Держпраці
Читайте більше:
Договір ЦПД з неповнолітнім: чи можна укласти
Праця неповнолітніх на критичній інфраструктурі
Чи може неповнолітній працювати офіціантом з продажем алкоголю
Неповнолітні працівники: особливості працевлаштування та оплата праці
З якого віку працівників потрібно ознайомлювати з правилами військового обліку




















