Реорганізація через перетворення: чи переходить ліміт ПДВ

Податковим кодексом передбачений автоматичний перерахунок ПДВ-ліміту при перетворенні юридичної особи за умови дотримання правил перереєстрації платника ПДВ

4

138


Вимогами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість», встановлено, що у разі реорганізації юридичної особи до обрахунку суми ∑Накл правонаступника включається сума ∑Накл реорганізованого платника, сформована:

у разі перетворення – на дату державної реєстрації припинення юридичної особи, яка реорганізується шляхом перетворення.

Подання у складі декларації додатка 3 (Д3) не потрібно.


Перерахунок суми ліміту ƩНакл платника, що реорганізується шляхом перетворення, та збільшення суми ліміту ƩНакл платника-правонаступника відбувається автоматично за умови дотримання ними вимог порядку перереєстрації платника ПДВ, визначеного:


  1. п. 183.15 ПКУ;
  2. розділом IV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.2024 №1130.


Джерело: ДПС


Читайте більше:


Обов’язкова реєстрація платником ПДВ

Податкова декларація з ПДВ із додатками: інструкція заповнення

ПДВ стає обов’язковим для єдинників: проєкт Закону від Мінфіну

Декларація з ПДВ: як відобразити зміну від'ємного значення після перевірки

Реорганізація шляхом перетворення: як передається від’ємне значення ПДВ


Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
4

138

1

6

2

639

1

24

2

120

1

16

1

20

3

3079

2

14

4

5821

Верховний Суд змінив підхід: торговельне місце – не оренда комунального майна

Верховний Суд у постанові від 09.04.2026 у справі №914/746/25 кардинально змінив підхід до спорів щодо торговельних місць на комунальних ринках. Суд дійшов висновку, що договір на користування торговельним місцем не є класичною орендою комунального майна, а тому до таких відносин не застосовується Закон №157 про оренду державного та комунального майна. Фактично Верховний Суд відступив від власної позиції, висловленої у 2025 році, і сформував нову правову модель для ринкових договорів. Це рішення матиме значний вплив як на комунальні ринки та органи місцевого самоврядування, так і на підприємців, які працюють на ринках. Особливо важливим став висновок про автоматичне поновлення договору, якщо адміністрація ринку вчасно не заявила заперечення

основне зображення для Верховний Суд змінив підхід: торговельне місце – не оренда комунального майна
2

22

4

79

2

20

4

74

2

12

3

196

6

6129

4

604

4

51

4

71

4

59