Як повідомляє «Судово-юридична газета», Верховний Суд (далі – ВС) підтвердив, що у разі встановлення факту незаконного звільнення працівника з органу місцевого самоврядування, який згодом був ліквідований, поновлення на роботі є неможливим, навіть якщо функції цього органу фактично здійснює інший орган або правонаступник.
У такій ситуації належним способом захисту є зміна формулювання причини звільнення на пункт 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) (ліквідація органу), а також стягнення середнього заробітку лише за період до дати ліквідації.
Такого висновку ВС дійшов у постанові від 02.04.2025 у справі №462/6558/22.
Обставини справи
Позивач з 2016 року працював юристом сільської ради.
У зв’язку з реорганізацією органів місцевого самоврядування та приєднанням Малехівської сільської ради до Львівської міської ради, його було попереджено про вивільнення, а згодом звільнено з посади на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП.
Позивач звернувся до суду, вказуючи, що:
- звільнення проведене з порушенням трудового законодавства;
- йому не пропонували вакантні посади, які відповідали його кваліфікації;
- Малехівську сільську раду не ліквідовано, а реорганізовано, тому він має бути поновлений або переведений до Львівської міської ради як правонаступника.
Він просив:
- скасувати розпорядження про звільнення;
- поновити його на посаді;
- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що:
- звільнення було незаконним, оскільки роботодавець не запропонував позивачеві всі наявні вакантні посади;
- разом з тим поновлення на посаді є неможливим, оскільки Малехівська сільська рада припинила діяльність як юридична особа.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій::
- змінили формулювання звільнення на звільнення у зв’язку з ліквідацією органу місцевого самоврядування;
- стягнули середній заробіток за період з дати звільнення до дати державної реєстрації припинення ради;
- відмовили у стягненні середнього заробітку за період після ліквідації.
Позиція ВС
Переглядаючи справу, ВС погодився з висновками судів попередніх інстанцій і зазначив, що:
Повноваження суду при вирішенні трудового спору про поновлення працівника на попередній роботі не слід ототожнювати з процедурою призначення на посаду, що належить до компетенції роботодавця.Так, повноваження щодо призначення працівника в порядку переведення на відповідну посаду, згідно із затвердженим штатним розписом у новоствореній юридичній особі, яка є правонаступником роботодавця, є винятковою компетенцією роботодавця і суд, як орган, що розглядає трудовий спір, не повинен і не може втручатися у здійснення дискреційних повноважень державного органу. Обов`язок по працевлаштуванню незаконно звільненого працівника покладений на роботодавця, яким у випадку реорганізації державної установи є її правонаступник, якому передані відповідні завдання і функції.
У разі незаконного звільнення працівника з органу, який згодом ліквідований, застосовується стаття 2401 КЗпП, що передбачає:
- зміну формулювання причини звільнення;
- виплату середнього заробітку лише за час до ліквідації.
Після дати ліквідації органу вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є безпідставними.
ВС також врахував, що, попри судове скасування урядових рішень щодо включення Малехівської громади до Львівської громади, Малехівська сільська рада фактично не відновила свою діяльність, а 18.08.2021 року була припинена як юридична особа.
Отже, ВС залишив касаційну скаргу без задоволення та залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Джерело: «Судово-юридична газета»
Читайте більше:
Особливості звільнення: практика ВС
Звільнення працівника: алгоритм від А до Я
Звільнення за угодою сторін: основні правила
Розрахунок при звільненні: чекліст для бухгалтера
Звільнення за власним бажанням: основні правила
