Орган фінансового контролю може застосувати превентивні вимоги до суб’єкта перевірки

Суд дійшов висновку, що превентивні рекомендації органу фінансового контролю спрямовані на дотримання законодавства у майбутньому без імперативних зобов’язань. Перевіряюча сторона під час перевірки може висувати вимоги щодо усунення виявлених порушень, які є обов’язковими до виконання. Якщо ж порушення незначні, орган може рекомендувати заходи для запобігання подібним порушенням у майбутньому. Такі рекомендації мають превентивний характер і не створюють для суб’єкта перевірки прямих правових наслідків

Проведення перевірки органом державного фінансового контролю здійснюється з метою корегування роботи підконтрольного суб`єкта та приведення його діяльності відповідно до вимог законодавства. Наслідком такої перевірки є складання висновку, що містить інформацію про виявлені порушення.


Одночасно, з метою коригування діяльності об`єкта перевірки, у такому висновку може бути зазначено і вимогу усунути виявлені порушення та способи їхнього усунення, що є обов`язковим до виконання. Разом з тим, у разі несуттєвості виявлених порушень, вимога органу державного фінансового контролю щодо необхідності у майбутньому вжити певних заходів, спрямованих на уникнення таких порушень, є лише превентивним заходом.


Суд визнає, що зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, наслідком якого є визначення імперативного обов`язкового способу його усунення. Проте, у цьому випадку, імперативність оскарженого висновку полягає в тому, що його приписи зобов`язують суб’єкта перевірки утриматись від певних дій у майбутньому, а отже, в цій частині орган фінансового контролю чітко окреслив спосіб усунення порушень.

Застосований до суб’єкта перевірки захід впливу має лише спонукальний характер, направлений на забезпечення ним у майбутньому виконання вимог законодавства у сфері закупівель товарів та послуг, а тому не створює для позивача правових наслідків за цією закупівлею, що була предметом перевірки.

Висновки Касаційного адміністративного суду по справі №160/18391/22


Джерело: Правові позиції Верховного Суду