Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) 16 жовтня постановив рішення у справі «Басюк та інші проти України» (заяви 55156/19, 55683/19, 57548/19) щодо відмови національних судів задовольнити вимоги про виплату заборгованості з трудових виплат працівникам державного підприємства, яке припинило свою діяльність в зв'язку з окупацією території. Про суть справи розповіла менеджерка проєкту Ради Європи «Підтримка судової влади України в умовах війни та післявоєнного періоду» Ірина Кушнір.
Так, заявники були працівниками державного підприємства «Донецька залізниця». У 2014 році уряд України втратив контроль над відповідними територіями. У 2014-2015 роках «Донецька залізниця» була об'єднана з «Укрзалізницею». У 2017 році «Укрзалізниця» більше не могла здійснювати свою діяльність у вищезазначених регіонах через військові дії, і заявники були звільнені.
Заявники порушили цивільні справи з метою стягнення невиплаченої заробітної плати за різні періоди та різних видів компенсацій, пов'язаних із затримкою виплати заробітної плати та звільненням як таким. У більшості випадків суди задовольнили, повністю або частково, позови заявників про стягнення заборгованості з заробітної плати та відхилили їхні позови про компенсацію, посилаючись на форс-мажорні обставини.
Під час судового розгляду заявники послідовно стверджували, що відповідно до національного законодавства єдиним документом, що підтверджує форс-мажорні обставини як підставу для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язань, є «сертифікат» від Української торгово-промислової палати (УТПП), а не «висновок». Однак національні суди дійшли висновку, що «науково-правовий висновок» УТПП підтвердив наявність форс-мажорних обставин щодо діяльності «Укрзалізниці» протягом відповідного періоду, а отже, вона не була винна і не могла бути притягнута до відповідальності за невиконання своїх зобов’язань перед працівниками.
ЄСПЛ не виявив явної необґрунтованості або довільності у висновку національних судів, що обставини форс-мажору можуть бути доведені різними доказами, окрім «сертифікатів» УТПП як єдиного документа, що їх підтверджує, а також іншими засобами доказування. Цей висновок мав особливе значення в ситуаціях, таких як дана справа, що передбачали активні військові дії та окупацію, які неминуче обмежували можливість доступу до доказів та їх збору. За таких обставин Суд визнав, що покладання національних судів на «висновок» УТПП не може розглядатися як порушення вимоги законності, передбаченої статтею 1 Протоколу №1. Також не було сумнівів, що втручання мало на меті захист суспільних інтересів.
Що стосується пропорційності, відхилення частини вимог заявників на підставі форс-мажорних обставин не стосувалося невиплаченої заробітної плати, а лише різних видів компенсацій, головним чином за затримку виплати заробітної плати при звільненні. Хоча суми цих компенсацій були досить високими, в умовах збройного конфлікту та драматичних наслідків для економіки країни влада мала широку свободу розсуду в питаннях адаптації до нових реалій, зокрема щодо наслідків, що впливають на трудові відносини.
ЄСПЛ визнав, що відмова задовольнити частину вимог заявників на підставі форс-мажорних обставин не була непропорційною за даних обставин.
Отже, ЄСПЛ вирішив, що у даному випадку не було порушення Конвенції.
Джерело: Судово-юридична газета
Читайте більше:
Знищено (пошкоджено) майно, техніку, автомобілі, документацію: оформлення та облік
Форс-мажор і пеня за валютні операції: чи звільняє сертифікат ТПП від відповідальності
Війна як форс-мажор: що змінює новий Закон №4340-IX у кредитних відносинах
Форс-мажор в Україні: останні зміни та судова практика
Форс-мажор і єдиний податок 4 групи: як зберегти статус платника