Особливості поповнення статутного капіталу КП

Джерелом наповнення статутного капіталу комунального підприємства є спеціальний фонд (бюджет розвитку) місцевого бюджету згідно п.2 ч. 3 ст. 71 Бюджетного кодексу України (далі - БКУ). В свою чергу, капітальні видатки бюджету розвитку спрямовуються на: 

1. соціально-економічний розвиток регіонів;
2. виконання інвестиційних проектів;
3. будівництво, капітальний ремонт та реконструкцію об'єктів соціально-культурної сфери і житлово-комунального господарства;
4. та інше.

Підставою для здійснення подібного внеску за кошти місцевого бюджету є рішення місцевої ради про збільшення розміру статутного капіталу КП.

Отже, поповнення статутного капіталу є свого роду фінансовою інвестицією органу місцевого самоврядування як засновника в своє КП.

Поповнення статутного капіталу комунального підприємства його засновником (органом місцевого самоврядування) є законодавчо регламентованим процесом, який може здійснюватися через:

1. Грошові внески. Поповнення статутного капіталу комунального підприємства шляхом грошових внесків є найпоширенішим способом. Орган місцевого самоврядування може збільшити статутний капітал комунального підприємства, виділяючи додаткові кошти з місцевого бюджету. Пунктом 4 ст. 78 Господарського кодексу України  визначено, що орган місцевого самоврядування формує та визначає розмір статутного капіталу унітарного комунального підприємства, до сфери управління якого воно входить.
2. Негрошові внески. Орган місцевого самоврядування також може поповнювати статутний капітал комунального підприємства шляхом передачі йому у власність майна. Це можуть бути рухоме чи нерухоме майно, для використання комунальним підприємством для виконання його статутних завдань. Це регулюється ст. 60 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон №280), де зазначено,що територіальні громади можуть на свій розсуд передавати майно комунальним підприємствам через уповноважені органи.

Таким чином, поповнення статутного капіталу комунальних підприємств може здійснюватися зазначеними способами, залежно від потреб комунального підприємства та можливостей місцевого бюджету.

При поповненні статутного капіталу через грошові внески, комунальному підприємству важливо приділити увагу правовому обґрунтуванню підстав для цього.

Перш за все, КП необхідно звернутись до засновника листом, в котрому зазначити нагальні потреби та необхідність придбання/оновленні, наприклад, основних засобів, а також конкретні цілі зі статутної діяльності, на котрі будуть використовуватись кошти, й очікуваний економічний ефект. Ключові моменти, які важливо зазначити в такому листі:

1. обґрунтування потреби на основі конкретних показників – розрахунків);
2. мета поповнення статутного капіталу та конкретні цілі;
3. очікуваний результат (наприклад, покращання послуг для громади, енергоефективність, тощо);
4. інші питання, про які доцільно проінформувати засновника щодо предмету звернення.

Зазначене звернення має бути розглянутий відповідно до діючих положень та регламенту ради (як правило, до ухвалення рішення таке питання розглядається фінансовим органом, підрозділом, на котрий покладені обов’язки координації роботи комунального підприємства, виконавчим комітетом та профільними постійними комісіями). За результатами розгляду звернення комунального підприємства у разі позитивного рішення розробляють відповідні рішення про поповнення статутного капіталу та внесення змін до бюджету, які відповідно до регламенту ради, виносять на розгляд сесії.

Відповідно до ст. 70 БКУ видатки та кредитування місцевих бюджетів включають бюджетні призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі, пов'язані з реалізацією програм та заходів згідно із статтями 89-91 цього Кодексу.

Метою поповнення статутного капіталу комунального підприємства є забезпечення належного функціонування, розвитку та виконання покладених на нього завдань. Основною метою зазвичай є покращання матеріальної бази підприємства, фінансового стану та підвищення ефективності діяльності, надання якісних послуг населенню, підтримки інфраструктури та реалізації соціально значущих проектів.

Часто мета поповнення статутного капіталу полягає в модернізації матеріально-технічної бази підприємства для виконання статутних завдань. Це може включати оновлення обладнання, впровадження нових технологій, розширення виробничої потужності або впровадження нових послуг, що дозволить підприємству підвищити ефективність діяльності, наприклад, дозволить надавати більш якісні послуги мешканцям громади або, наприклад, заощаджувати при використанні і діяльності енергоефективних технологій. Поповнення статутного капіталу комунального підприємства зі спрямуванням коштів на оновлення матеріально-технічної бази сприяє покращанню його фінансового становища та підтримує його безперебійну діяльність. Наголосимо, що в цьому процесі необхідно забезпечувати дотримання  п.4 ст. 78 ГКУ, де передбачено, що статутний капітал комунального підприємства формується для виконання його статутних завдань - цілі поповнення статутного капіталу не можуть бути іншими, ніж передбачено у статуті.

Процес поповнення статутного капіталу комунального підприємства є багатоступеневим та будується на узгодженні з органом місцевого самоврядування обсягу, способу та мети поповнення статутного капіталу, розробку необхідної документації та внесення відповідних змін у статут підприємства.

Процес поповнення статутного капіталу умовно можна розподілити на такі етапи:

1. Звернення від комунального підприємства до органу місцевого самоврядування та його розгляд. Щодо інформації, яку має містити таке звернення зазначено вище.

2. Розроблення та ухвалення цільової програми, де передбачені відповідні напрями спрямування коштів КП за рахунок поповнення статутного капіталу. На основі звернення комунальне підприємство спільно з головним розпорядником бюджетних коштів розробляють проєкт рішення сесії – ухвалення цільової програми, в якій визначатимуться напрями спрямування коштів, які планується надати КП, наприклад, програма розвитку ЖКГ. Комунальне підприємство для цього має подати необхідні розрахунки, які обґрунтовують обсяги фінансування, планові витрати, та конкретні цілі, на які будуть спрямовані кошти.

3. Розроблення та ухвалення рішення про внесення змін до показників місцевого бюджету (у випадку якщо це не передбачено в бюджеті). Для здійснення фінансової операції поповнення статутного капіталу необхідно внести відповідні зміни до показників місцевого бюджету. Це передбачає, що орган місцевого самоврядування готує проєкт рішення, який включає збільшення витратної частини бюджету для поповнення статутного капіталу комунального підприємства на визначену суму.

4. Розроблення та ухвалення проєкту рішення про поповнення статутного капіталу. Окремим проєктом є рішення про поповнення статутного капіталу, яке готується у передбаченому регламентом порядку. До проекту рішення додається пояснювальна записка, яка включає фінансове обґрунтування та опис мети, на яку будуть спрямовані кошти.

5. Ухвалення рішень місцевою радою. Для того, щоб провести операцію з поповнення статутного капіталу комунального підприємства мають бути ухвалені у передбаченому регламентом відповідної ради такі рішення:

1. 1 – цільова програма, де визначено цілі, напрями спрямування коштів;
2. 2 – рішення про поповнення статутного капіталу;
3. 3 – рішення про внесення змін до показників бюджету (у випадку якщо це не передбачено в бюджеті).

6. Проведення видатків. Після ухвалення рішення, відповідні кошти передаються комунальному підприємству для використання за призначенням. Цей етап передбачає фінансові операції, пов’язані з перерахуванням коштів з місцевого бюджету на рахунок підприємства.

7. Внесення змін до статуту КП. Після отримання коштів на поповнення статутного капіталу, необхідно внести відповідні зміни до статуту комунального підприємства, оскільки статутний капітал підприємства збільшився. Це передбачає підготовку нової редакції статуту або окремих змін до нього.

8. Реєстрація змін у статуті. Після внесення змін до статуту, їх необхідно зареєструвати в державних органах відповідно до чинного законодавства. Цей етап включає подачу документів до державного реєстратора .

9. Бухгалтерський облік. Поповнення статутного капіталу має бути відображене в бухгалтерському обліку комунального підприємства. Бухгалтерія підприємства здійснює відповідні записи в облікових реєстрах, що дозволяє коректно відобразити зміни в структурі капіталу підприємства. Відповідно до пункту 3 розділу I НП(С)БОДС 102 «Консолідована фінансова звітність» у бухгалтерському обліку та у фінансовій звітності контролюючого суб'єкта державного сектору внески до статутного капіталу підприємств комунального секторів економіки відображаються як фінансові інвестиції. Для обліку та узагальнення інформації про внески до статутних капіталів комунальних підприємств, що належать до сфери управління суб’єкта державного сектору, Планом рахунків, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2013 №1203, передбачено субрахунок 2513 «Довгострокові фінансові інвестиції у капітал підприємств» та рахунок 52 «Капітал у підприємствах».

У Балансі інформація про внески до статутних капіталів відображаються в статтях «Довгострокові фінансові інвестиції» розділу II Активу та «Капітал у підприємства» розділу I Пасиву.

10. Звітування перед головним розпорядником бюджетних коштів.

Після завершення всіх операцій, комунальне підприємство зобов’язане подати звіт головному розпоряднику бюджетних коштів щодо використання коштів, отриманих на поповнення статутного капіталу. Це звітування включає документальне підтвердження цільового використання коштів, надання фінансових документів тощо.

Існують певні обмеження щодо використання коштів передбачених на поповнення статутного капіталу комунальних підприємств, які визначені як ГКУ, так і нормативними актами, що регламентують видатки бюджету. Зокрема, КП має дотримуватись та звернути увагу на:

1. Цільове використання коштів:

відповідно до п.8 ст. 7 БКУ, принцип цільового використання бюджетних коштів – бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями. Тобто кошти, отримані на поповнення статутного капіталу, мають використовуватися виключно на цілі, передбачені програмою, затвердженою рішенням ради. Це забезпечує цільове використання ресурсів, що спрямовуються на розвиток підприємства та виключає їх нецільове використання.

1. Класифікація видатків бюджету:

згідно з наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 №333 «Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету», внески до статутного капіталу підприємств класифікуються за кодом економічної класифікації 3210. Відповідно до листів Мінфіну, зокрема листа від 09.11.2020 №05210-14-2/34221, внески у статутні капітали суб'єктів господарювання мають бути здійснені відповідно до законодавства і передбачаються місцевими бюджетами в рамках капітальних видатків.

1. Капітальні видатки та їх склад:

Капітальні видатки – це витрати, що спрямовуються на придбання або модернізацію основного капіталу (обладнання, предмети довгострокового користування), необоротних активів, капітальні інвестиції та ремонти. Вони включають такі напрямки, як створення державних резервів, придбання нематеріальних активів, або компенсацію втрат, пов'язаних із пошкодженням основних засобів. Чинне законодавство визначає вартісні та часові критерії, які використовуються для класифікації видатків як капітальні.

1. Типова програмна класифікація видатків місцевих бюджетів:

Відповідно до Типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів, затвердженої наказом Мінфіну від 20.09.2017 №793, видатки на внески до статутного капіталу підприємств плануються за кодом ТПКВК МБ 7670. Це дозволяє місцевим радам чітко передбачати кошти для поповнення статутних капіталів суб'єктів господарювання в межах місцевих бюджетів, що сприяє фінансовій підтримці комунальних підприємств.

Отже, кошти, які виділяються на поповнення статутного капіталу комунальних підприємств, підлягають суворому контролю та мають використовуватися виключно на цілі, передбачені установчими документами та рішеннями органів місцевого самоврядування. Це забезпечується через законодавчо визначені механізми, такі як економічна та програмна класифікація видатків, а також встановлені правила для капітальних інвестицій та видатків.

Джерело: Децентралізація