👆 Таке питання надійшло до сервісу «Особистий Консультант», наші експерти ретельно працювали над ним та надали вичерпну відповідь🕵️:
Без додаткового обґрунтування це зробити не можна. Далі пропонуємо розібратися, що можна було б зробити.
Для витрат у бухобліку чітко позначений момент виникнення. За бухобліковими правилами витрати треба визнавати у своєму періоді – у періоді, до якого вони належать (тобто разом з доходом або в періоді фактичного понесення, якщо безпосередньо їх пов’язати з доходом неможливо, п. 7 НП(С)БО 16 «Витрати»).
Інакше, якщо витрати відобразити не в тому періоді, це призведе до викривлення фінансової звітності. Тут є прямий ризик:
- коли ви все ж таки покажете витрати в наступному, вже «чужому» для них періоді, результат цього періоду буде занижений і контролери не погодяться із цим та донарахують податок на прибуток.
А той квартал, в якому ви не визнали витрати та завищили фінрезультат, залишиться, так би мовити, особистою справою підприємства, за це санкцій, звісно, не настане.
Варіантів декілька, кожен з них не є повністю ідеальним та може бути застосований за наявності певних обставин.
Відобразити в першому кварталі витрати майбутніх періодів на рахунку 39. Це варіант можливий, якщо в обліку цього періоду є витрати, які можна з певною натяжкою віднести до ВМП.
1. Витратами майбутніх періодів (ВМП) є витрати, здійснені в поточному періоді, але належні до наступних періодів. Прикладом ВМП є аванси за оренду, передплату на періодичні видання, сезонні витрати тощо. Можливо, для деяких витрат підприємства знайдеться обґрунтування того, що витрати споживатимуться протягом декількох періодів (тобто відповідають критеріям ВМП).
Якщо приналежність деяких витрат до ВМП виявиться сумнівною, доведеться виправляти помилку і повертати витрати у свій період поданням уточнення. Такий варіант так само небезпечний викривленням звітності і з позицій оподаткування:
- у відкладеному відображенні витрат «не в тому періоді» контролери можуть угледіти недоплату податку на прибуток з усіма можливими наслідками (знімуть витрати і донарахують податок із штрафними санкціями).
2. Ще один можливий варіант зменшити витрати – в 1 кварталі з якихось внутрішніх мотивів збільшити терміни амортизації всіх основних засобів, або метод амортизації, або переглянути ліквідаційну вартість – в результаті сума нарахованої амортизації буде меншою, потім термін амортизації можливо знову переглянути.
3. І нарешті найбільш «екологічний» спосіб – застосувати різниці (будь-які), а у наступних періодах подати уточнення та «виправити помилку».
Саме цей варіант найбільш безпечний, адже в такому разі платник податку не викривляє ані облік, ані фінрезультат, він просто навмисно «помиляється» у визнанні збільшуючих різниць (будь-яких на свій смак) в додатку РІ. Згодом цю помилку виправляє уточнюючим розрахунком.
Можна зробити висновок, що способи «перенести» витрати існують, вони всі не ідеальні, але вище надані по порядку, від гіршого до кращого. Можна сказати однозначно, що просто так перенести витрати на наступний квартал – не можна і це несе прямі ризики та буде мати прямі негативні наслідки.
👌 Сервіс «Особистий Консультант» – це письмові безлімітні швидкі відповіді (від 15 хвилин) на професійні питання. Отримайте доступ до сервісу, оформивши передплату у пакетах «Професіонал», «Преміум».
Джерело: 7еminar