👆 Таке питання надійшло до сервісу «Особистий Консультант», наші експерти ретельно працювали над ним та надали вичерпну відповідь🕵️:
Може, якщо це прямо передбачено установчими документами юрособи.
Варто звернути увагу, що після скасування Господарського кодексу України (з 28.08.2025) питання управління підприємством регулюється виключно Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ).
Зокрема, відносно управління юрособою у ЦКУ, після внесення в нього змін Законом №4196, є стаття 97 наступного змісту:
1. Управління товариством здійснюють його органи або безпосередньо його єдиний учасник - фізична особа у разі прийняття таким учасником рішення про це та після внесення відповідних відомостей до єдиного державного реєстру. 2. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом або установчими документами товариства. |
Як бачимо, і зараз в законодавстві є норма, яка дозволяє учаснику управляти товариством безпосередньо. Тобто без укладення трудового договору (ч. 1 ст. 97 ЦКУ).
Але ця норма стосується тільки випадку, коли в товаристві є тільки один учасник. В інших випадках (якщо власників декілька), відповідно цієї норми управління здійснюють органи товариства.
Водночас у ч. 2 ст. 97 ЦКУ зазначено, що органами управління товариством можуть бути не тільки загальні збори і виконавчий орган, а й інші, якщо це передбачено установчими документами товариства.
Крім того, у ст. 88 ЦКУ зазначено, що у статуті товариства вказуються, зокрема, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень:
1. У статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом. |
З цих норм можна зробити висновок, що й зараз юрособи можуть застосовувати такий варіант управління, як покладення цих обов’язків безпосередньо на одноособового власника (або на одного з власників, якщо їх декілька), без укладення з ним трудового договору, якщо це прямо передбачено установчими документами юрособи.
Перегляньте статут, щоб не було посилань на норми ГКУ, які втратили чинність. Якщо такі посилання є, внесіть відповідні зміни та зробіть посилання на ст. 97 ЦКУ.
Якщо ж в установчих документах відсутні положення про можливість управління безпосередньо власником (одним з власників) без укладення трудового договору, необхідно внести такі зміни та зареєструвати нову редакцію установчих документів.
Має бути винесене рішення власниками підприємства. Таке рішення приймають відповідно до правил, встановлених законодавством для певної організаційно-правової форми юрособи, а також, з урахуванням вимог, встановлених установчими документами.
Наприклад, в ТОВ таке рішення повинно бути прийнято загальними зборами учасників товариства (п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону України від 06.02.2018 №2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», далі – Закон №2275) та оформлюється протоколом загальних зборів учасників (ч. 4 ст. 33 Закону №2275).
В протоколі зборів слід, крім інших обов’язкових реквізитів, зазначте, що обов’язки з управління товариством покладаються на одного з учасників без укладення з ним трудового договору. Також бажано в такому рішенні детально прописати, які саме функції по керівництву підприємством покладаються на засновника.
Якщо ж власник у товариства один, він виносить одноособове рішення про покладення безпосередньо на себе обов’язків з управління товариством без укладення трудового договору (ст. 37 Закону №2275).
👌 Сервіс «Особистий Консультант» – це письмові безлімітні швидкі відповіді (від 15 хвилин) на професійні питання. Отримайте доступ до сервісу, оформивши передплату у пакетах «Професіонал», «Преміум».
Джерело: 7еminar
Читайте більше:
Управління підприємством власником після 28.08.2025: чи можливе
Господарський кодекс скасований з 28.08.2025: підбірка від редакції 7eminar
Скасування Господарського кодексу з 28.08.2025: що робити у перехідний період
ФОП після скасування Господарського кодексу: перейменування чи реорганізація