
Зміни у законодавстві
26.08.2025
Господарські договори після 28.08.2025: що зміниться після скасування ГКУ
Вже більше 20 років суб’єкти господарювання, укладаючи договори, керувалися вимогами Господарського кодексу України. Але з 28.08.2025 наступить нова ера – ГКУ більше не буде чинним. Тож, у даній статті розглянемо: що зміниться після втрати чинності ГКУ

- Якими нормами права відтепер керуватися
- Нові нюанси договорів поставки
- «Господарські» штрафи: що зміниться
- Висновки
Якими нормами права відтепер керуватися
Ще за чинності ГКУ, господарські договори укладалися в порядку, встановленому Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ). Це було передбачено ст. 181 ГКУ, яка уточнювала, що були певні особливості, які встановлювалися ГКУ та які потрібно було враховувати.
Але з 28.08.2025 слід керуватися виключно нормами ЦКУ та, за потреби, спеціальних законів. Наприклад, нормами Закону України від 25.12.2015 №922-VIII «Про публічні закупівлі».
Подібні норми | |
ГКУ | ЦКУ |
Варто врахувати наступне:
Окремі подібні норми | |
ГКУ | ЦКУ |
*Зверніть увагу, що з 28.08.2025 діятиме нова редакція ст. 630 ЦКУ, яка частково перебрала на себе регулювання примірних та типових договорів: їх як і раніше можуть рекомендувати або затверджувати Кабінет Міністрів України та органи державної влади, уповноважені Урядом, або законом.
Законодавець залишив вимоги щодо такого:
- сторони не можуть відступати від змісту типових умов договорів (типових договорів), але мають право конкретизувати їх;
- сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст.
На перший погляд, ст. 635 ЦКУ фактично ідентична ст. 182 ГКУ, але ГКУ передбачав, що за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором. Відтепер сторони можуть не обмежуватися дедлайном в один рік.
Також варто звернути увагу на особливості визначення істотних умов договору:
Істотні умови договору | |
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2) | Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1) |
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3) | |
Отже, відтепер недостатньо керуватися трьома «китами» істотних умов:
- предмет;
- ціна;
- строк дії.
З 28.08.2025 потрібно перевіряти, які істотні умови є для кожного конкретного виду договору
Зверніть також увагу, що немає спеціальних перехідних положень щодо господарських договорів, які були укладені відповідно до норм ГКУ.
Тому слід керуватися ст. 58 Конституції України, відповідно до якої:
закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Тобто, договори, що були укладені до 28.08.2025 залишаються чинними аж до моменту коли вони припинять свою дію.
Нові нюанси договорів поставки
Найпоширенішим господарським договором для бізнесу є договір поставки.
Вимоги до договору поставки | |
ГКУ | ЦКУ |
Регулюється | |
Особливості використання ТМЦ покупцем | |
За договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. | За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з: особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. |
Специфікації | |
Не передбачено: на розсуд сторін | |
Як бачимо, за ГКУ, покупець з отриманими ТМЦ міг робити фактично все що захоче. А от за ЦКУ вже є певні обмеження. Враховуючи, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, це не має значення. Втім, знаючи бурхливу фантазію нашої податкової, все ж таки, якщо непевні, на які цілі використаєте ТМЦ врахуйте наступне:
- ТМЦ точно будуть використані у підприємницькій діяльності – укладаємо договір поставки;
- непевні, де саме будуть використані ТМЦ – безпечніше укладати договір купівлі-продажу.
У ч. 2 ст. 266 ГКУ було передбачено, що загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом. У ЦКУ схожої норми немає.
Втім, сторони можуть погодити укладання специфікацій саме у договорі, але потрібно вказати, що специфікація є невід’ємною частиною договору. Також, замість «специфікація» можна використати термін «заявка».
І тут варто згадати практику Верховного Суду (далі – ВС), зокрема постанову від 31.05.2021 у справі №917/265/18, в якій ВС вказав:
Необхідно розрізняти поняття «додаток до договору» та «додаткова угода до договору».
Так, додаток до договору – це документ, який містить доповнення, уточнення, додаткові роз`яснення, пояснення умов договору, перелік конкретних товарів, послуг тощо. Тобто додаток до договору – це документ, який уточнює або більш детально розкриває зміст договірних умов.
Водночас додаткова угода – є правочином, що вносить зміни до вже існуючого договору.
Тобто:
- додатком до договору робимо уточнення;
- додатковою угодою – вносимо зміни.
Але ці документи не є замінником специфікації.
«Господарські» штрафи: що зміниться
Якщо в договорі передбачено, що штрафні санкції застосовуються відповідно до вимог Глави 26 ГКУ (або якоїсь з її статей), то краще такі умови змінити, за домовленістю сторін. Зокрема, варто послатися на конкретні норми ЦКУ.
Так, все ще є чинним ЦКУ, зокрема Глава 51 та ст. 611. Так у ч. 1 ст. 611 ЦКУ передбачено, що:
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
- припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
- зміна умов зобов'язання;
- сплата неустойки;
- відшкодування збитків та моральної шкоди.
Тобто, якщо прописати санкції у договорі, то порушник штрафу не уникне.
Тому, варто передивитися договори та узгодити:
- який вид штрафу (або вид забезпечення виконання зобов’язання, що передбачено ст. 546 ЦКУ) та за яке порушення застосовуватиметься;
- у якому розмірі;
- в якому порядку застосовуватиметься.
Висновки
- Скасування ГКУ не призводить до правової прогалини: правовідносини (укладання договорів) регулюватимуться ЦКУ та спеціальними нормами.
- Кожен конкретний вид договору має свої істотні умови – треба їх ретельно вивчати.
- Вимоги до договору поставки зміняться: ще більше деталей доведеться фіксувати у договорі.
- Якщо використали у назві конкретний вид договору: перевірте, щоб і сутність відповідала назві.
- Штрафні санкції застосовуватимуться відповідно до норм ЦКУ (включаючи забезпечення виконання зобов'язання) – головне вказати їх у договорі.
- «Старий» договір буде чинним до моменту припинення його дії, що передбачено ст. 58 Конституції України.
Читайте більше:
Скасування Господарського кодексу з 28.08.2025: як діяти вже зараз
ФОП після скасування Господарського кодексу: перейменування чи реорганізація
Трудові договори: чи потрібно укладати після скасування Господарського кодексу
Перетворення приватного підприємства на ТОВ: порядок дій та перехідний період
Скасування Господарського кодексу: чи потрібно фермерським господарствам змінювати форму діяльності
Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
Судова практика
12.10.2026
Невиплачена зарплата: Верховний Суд пояснив, коли строки звернення до суду мають значення
Верховний Суд у справі №373/1381/25 наголосив на важливості обставин, які апеляційний суд не дослідив належним чином: чи отримав працівник письмове повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні й коли саме. Суд скасував рішення апеляції та направив справу на новий розгляд. Розбираємо, чому документ про остаточний розрахунок може мати вирішальне значення для трудового спору

Військовий збір
12.10.2026
Міжнародні конвенції та військовий збір: чи діє звільнення у роз’ясненні від ДПС
ДПС роз’яснила, що дохід, який відповідно до міжнародної конвенції про уникнення подвійного оподаткування звільняється від ПДФО в Україні, не звільняється автоматично від військового збору. Податківці зазначили, що військовий збір не є ідентичним або подібним за своєю суттю до прибуткового податку з громадян чи ПДФО та не підпадає під дію таких конвенцій

Е-сервіс
12.10.2026
Бронювання в Дії недоступне: портал на технічних роботах з 10 жовтня
Увечері 10 жовтня 2026 року портал Дія став тимчасово недоступним через технічні роботи, тоді як мобільний застосунок продовжив працювати у звичайному режимі. Команда сервісу повідомила, що працює над відновленням порталу. Станом на 12 жовтня портал досі не працює

Військовий облік
12.10.2026
Військовий облік на підприємстві: кого потрібно обліковувати, а кого – ні
Військовий облік охоплює призовників, військовозобов’язаних і резервістів, які працюють за трудовим договором, зокрема сумісників. Водночас є винятки: наприклад, особи, виключені з військового обліку, та мобілізовані працівники. Розглянемо, кого включати до військового обліку підприємства та які нюанси врахувати

Цільове фінансування
12.10.2026
Зимова підтримка 2026 – 19 400 грн допомоги: подавайте заяви до 30 жовтня 2026 року
Українці, які проживають на територіях активних бойових дій або в межах 50 км від фронту чи держкордону, зможуть отримати 19 400 грн зимової допомоги. Виплата передбачена для вразливих категорій населення, зокрема пенсіонерів, людей з інвалідністю, ВПО, багатодітних та одиноких батьків, а цього року програму поширять і на мешканців багатоквартирних будинків. Прийом заявок з 1 вересня до 30 жовтня 2026 року, а подавати їх залежно від переліку громади потрібно через ПФУ, ЦНАП або орган місцевого самоврядування

Особи з інвалідністю
12.10.2026
Чи потрібно разом зі Звітом про внесок подавати документи, що підтверджують інвалідність
Звіт про внесок за осіб з інвалідністю: чи потрібно додатково отримувати якісь відомості з Пенсійного фонду, щоб підтвердити, що людина, яку вказуємо у звітності, має інвалідність? Чи є якісь узгодження між ДПС та ПФУ?

ФОП
12.10.2026
Тестовий переказ для перевірки рахунку Payoneer: чи потрібно включати суму до доходу ФОП-єдинника
ФОП на єдиному податку (3 група, 5%) відкрив рахунок в PAYONEER, вказав свій доларовий рахунок в українському банку. І на вказаний рахунок від PAYONEER надійшло 20 центів із коментарем «PAYONEER BANK VERIFICATION». Повернути цю суму не можливо. Дохід у ФОП поки відсутній. Як правильно врахувати ці 20 центів? Вважати доходом чи ні?

Судова практика
12.10.2026
ВС підтвердив право банків закривати рахунки ФОП через ризики фінмоніторингу: ключові висновки справи
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду поставив крапку у спірній справі за позовом фізичної особи-підприємця до банку щодо визнання протиправними дій з припинення ділових відносин, розірвання договору та закриття рахунків. Суд касаційної інстанції підтримав позицію банку та суду апеляційної інстанції, відмовивши у задоволенні позову ФОП

Бронювання, критичність
12.10.2026
Нові правила критичності ухвалять до 20 жовтня: що потрібно зробити роботодавцям
Уряд готує зміни до правил бронювання військовозобов’язаних: до 20 жовтня міністерства та ОДА мають переглянути й перезатвердити галузеві критерії критичності. Також пропонують створити Координаційний центр при КМУ, який зможе рекомендувати надання статусу критично важливого підприємства, збільшення ліміту бронювання понад 50% або позбавлення такого статусу. Роботодавцям варто вже зараз перевірити відповідність чинним критеріям, актуалізувати документи та підготуватися до можливого перегляду правил

Єдиний податок
12.10.2026
Послуги без КВЕД, оплата пізніше вже з КВЕД: чи втрачає ФОП право на єдиний податок
Ситуація, коли ФОП спочатку надає послуги, а вже потім додає відповідний КВЕД, є доволі поширеною на практиці. Проте з точки зору податкового законодавства ключове значення має не дата оплати, а момент внесення виду діяльності до Реєстру платників єдиного податку. Офіційна позиція ДПС, викладена у листі від 24.02.2026 №197, чітко вказує: надання послуг без зареєстрованого КВЕД є порушенням умов спрощеної системи та тягне за собою обов’язковий перехід на іншу систему сплати податків та зборів

Відпустка, відпускні
12.10.2026
Чорнобильські відпустки на 2027 рік: документи для ПФУ та нова форма графіка
Підприємствам, працівники яких мають право на чорнобильські компенсації та додаткові відпустки, необхідно завчасно пройти реєстрацію у відповідному органі Пенсійного фонду України. До 30 жовтня 2026 року страхувальники мають подати паспорт підприємства, списки працівників, графік відпусток та розрахунок витрат на наступний бюджетний рік. Окрему увагу варто звернути на форму такого паспорту, оскільки одночасно виникла колізія між двома наказами Мінсоцполітики. ПФУ рекомендує використовувати форму, затверджену наказом Мінсоцполітики від 29.03.2023 №110-Н

Перевірки, штрафи
12.10.2026
ТОВ не перевіряли з 2016 року: за які роки можна знищити бухгалтерські документи
ТОВ не проходило планову документальну перевірку з 2016 року – чи можна вже знищити документи за минулі звітні періоди? Не обов’язково: мінімальні строки зберігання становлять 1095, 1825 або 2555 днів залежно від виду документів, але їх потрібно продовжувати на періоди зупинення строків давності. ДПС пояснює, як карантин COVID-19 і воєнний стан вплинули на строки зберігання документів та чому дата 1 серпня 2023 року не є універсальною точкою відліку. Розглянемо, що врахувати перед знищенням бухгалтерських і податкових документів

Акцизний податок
12.10.2026
еАкциз з 1 липня 2027 року: Комітет рекомендує, а ВРУ не включила в порядок денний
Електронну простежуваність обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет можуть запровадити пізніше. Відповідний законопроєкт передбачає перенесення дати повноцінного запуску Електронної системи з 1 листопада 2026 року на 1 липня 2027 року. 10.09.2026 Комітет рекомендував ВРУ перенести терміни запровадження еАкцизу на 1 липня 2027 року і прийняти цей законопроєкт одразу і в цілому. Таким чином, якщо депутати проголосують «за», то документ одразу направиться на підпис Президенту

Податкова та фінзвітність
12.10.2026
Винагорода за ЦПД нарахована в серпні, а виплачена у вересні: коли заповнювати рядок 05 додатка 4ДФ
Винагороду за цивільно-правовим договором нарахували в серпні 2026 року, а виплатили у вересні? Рядок 05 додатка 4ДФ заповнюють за звітний період, у якому нараховано дохід з ознакою «102». Тож у цій ситуації кількість осіб, які працювали за ЦПД, зазначають у серпні – місяці нарахування винагороди, а не повторно у вересні, коли відбулася виплата

Особи з інвалідністю
12.10.2026
Медзаклади, перевірте норматив 2%! Офіційна позиція Мінсоцполітики!
Для закладів охорони здоров'я Закон №875 передбачає спеціальний норматив працевлаштування осіб з інвалідністю – 2%. Але чи означає це, що медзаклад із середньообліковою кількістю штатних працівників від 8 до 25 осіб за квартал може мати нульовий норматив?

Податок на прибуток
12.10.2026
Прощення 50% боргу за знищений товар: які податкові наслідки для постачальника, – в роз'ясненні від ДПС
Якщо постачальник погоджується пробачити покупцю 50% вартості знищеного нереалізованого товару, це матиме податкові наслідки для ТОВ. Для податку на прибуток прощена заборгованість може розглядатися як безоплатно наданий товар, а необхідність коригування фінансового результату залежатиме від умов, визначених ПКУ. Водночас раніше нараховані податкові зобов’язання з ПДВ залишаються, адже прощення боргу не є поверненням товару

Бронювання, критичність
12.10.2026
Чи перестануть враховувати працівників з відстрочками при бронюванні: що робити роботодавцям
Правила бронювання військовозобов'язаних продовжують змінюватися, і найближчим часом можливі нові корективи. Експертка з кадрових питань Галина Казначей припускала раніше, що уряд може виключити з розрахунку квоти бронювання працівників, які вже мають відстрочку від призову за іншими підставами і 12 жовтня нардеп Ярослав Железняк оприлюднив інформацію про проєкт постанови, що містить таке положення





