- Якими нормами права відтепер керуватися
- Нові нюанси договорів поставки
- «Господарські» штрафи: що зміниться
- Висновки
Якими нормами права відтепер керуватися
Ще за чинності ГКУ, господарські договори укладалися в порядку, встановленому Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ). Це було передбачено ст. 181 ГКУ, яка уточнювала, що були певні особливості, які встановлювалися ГКУ та які потрібно було враховувати.
Але з 28.08.2025 слід керуватися виключно нормами ЦКУ та, за потреби, спеціальних законів. Наприклад, нормами Закону України від 25.12.2015 №922-VIII «Про публічні закупівлі».
Подібні норми | |
ГКУ | ЦКУ |
Варто врахувати наступне:
Окремі подібні норми | |
ГКУ | ЦКУ |
*Зверніть увагу, що з 28.08.2025 діятиме нова редакція ст. 630 ЦКУ, яка частково перебрала на себе регулювання примірних та типових договорів: їх як і раніше можуть рекомендувати або затверджувати Кабінет Міністрів України та органи державної влади, уповноважені Урядом, або законом.
Законодавець залишив вимоги щодо такого:
- сторони не можуть відступати від змісту типових умов договорів (типових договорів), але мають право конкретизувати їх;
- сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст.
На перший погляд, ст. 635 ЦКУ фактично ідентична ст. 182 ГКУ, але ГКУ передбачав, що за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором. Відтепер сторони можуть не обмежуватися дедлайном в один рік.
Також варто звернути увагу на особливості визначення істотних умов договору:
Істотні умови договору | |
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2) | Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1) |
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3) | |
Отже, відтепер недостатньо керуватися трьома «китами» істотних умов:
- предмет;
- ціна;
- строк дії.
З 28.08.2025 потрібно перевіряти, які істотні умови є для кожного конкретного виду договору
Зверніть також увагу, що немає спеціальних перехідних положень щодо господарських договорів, які були укладені відповідно до норм ГКУ.
Тому слід керуватися ст. 58 Конституції України, відповідно до якої:
закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Тобто, договори, що були укладені до 28.08.2025 залишаються чинними аж до моменту коли вони припинять свою дію.
Нові нюанси договорів поставки
Найпоширенішим господарським договором для бізнесу є договір поставки.
Вимоги до договору поставки | |
ГКУ | ЦКУ |
Регулюється | |
Особливості використання ТМЦ покупцем | |
За договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. | За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з: особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. |
Специфікації | |
Не передбачено: на розсуд сторін | |
Як бачимо, за ГКУ, покупець з отриманими ТМЦ міг робити фактично все що захоче. А от за ЦКУ вже є певні обмеження. Враховуючи, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, це не має значення. Втім, знаючи бурхливу фантазію нашої податкової, все ж таки, якщо непевні, на які цілі використаєте ТМЦ врахуйте наступне:
- ТМЦ точно будуть використані у підприємницькій діяльності – укладаємо договір поставки;
- непевні, де саме будуть використані ТМЦ – безпечніше укладати договір купівлі-продажу.
У ч. 2 ст. 266 ГКУ було передбачено, що загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом. У ЦКУ схожої норми немає.
Втім, сторони можуть погодити укладання специфікацій саме у договорі, але потрібно вказати, що специфікація є невід’ємною частиною договору. Також, замість «специфікація» можна використати термін «заявка».
І тут варто згадати практику Верховного Суду (далі – ВС), зокрема постанову від 31.05.2021 у справі №917/265/18, в якій ВС вказав:
Необхідно розрізняти поняття «додаток до договору» та «додаткова угода до договору».
Так, додаток до договору – це документ, який містить доповнення, уточнення, додаткові роз`яснення, пояснення умов договору, перелік конкретних товарів, послуг тощо. Тобто додаток до договору – це документ, який уточнює або більш детально розкриває зміст договірних умов.
Водночас додаткова угода – є правочином, що вносить зміни до вже існуючого договору.
Тобто:
- додатком до договору робимо уточнення;
- додатковою угодою – вносимо зміни.
Але ці документи не є замінником специфікації.
«Господарські» штрафи: що зміниться
Якщо в договорі передбачено, що штрафні санкції застосовуються відповідно до вимог Глави 26 ГКУ (або якоїсь з її статей), то краще такі умови змінити, за домовленістю сторін. Зокрема, варто послатися на конкретні норми ЦКУ.
Так, все ще є чинним ЦКУ, зокрема Глава 51 та ст. 611. Так у ч. 1 ст. 611 ЦКУ передбачено, що:
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
- припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
- зміна умов зобов'язання;
- сплата неустойки;
- відшкодування збитків та моральної шкоди.
Тобто, якщо прописати санкції у договорі, то порушник штрафу не уникне.
Тому, варто передивитися договори та узгодити:
- який вид штрафу (або вид забезпечення виконання зобов’язання, що передбачено ст. 546 ЦКУ) та за яке порушення застосовуватиметься;
- у якому розмірі;
- в якому порядку застосовуватиметься.
Висновки
- Скасування ГКУ не призводить до правової прогалини: правовідносини (укладання договорів) регулюватимуться ЦКУ та спеціальними нормами.
- Кожен конкретний вид договору має свої істотні умови – треба їх ретельно вивчати.
- Вимоги до договору поставки зміняться: ще більше деталей доведеться фіксувати у договорі.
- Якщо використали у назві конкретний вид договору: перевірте, щоб і сутність відповідала назві.
- Штрафні санкції застосовуватимуться відповідно до норм ЦКУ (включаючи забезпечення виконання зобов'язання) – головне вказати їх у договорі.
- «Старий» договір буде чинним до моменту припинення його дії, що передбачено ст. 58 Конституції України.
Катерина ЧУЧАЛІНА, експерт, адвокатка зі спорів з органами контролю
Читайте більше:
Скасування Господарського кодексу з 28.08.2025: як діяти вже зараз
ФОП після скасування Господарського кодексу: перейменування чи реорганізація
Трудові договори: чи потрібно укладати після скасування Господарського кодексу
Перетворення приватного підприємства на ТОВ: порядок дій та перехідний період
Скасування Господарського кодексу: чи потрібно фермерським господарствам змінювати форму діяльності