Експерт
Наталія КухтаКерівниця STUDIO7, консультантка у сфері бухгалтерського обліку та оподаткування
03.09.2025 Закон №4536, який передбачає низку важливих податкових змін для бізнесу та громадян, було опубліковано в «Голос України». У першу чергу на ці зміни повинні звернути увагу приватні підприємці, нотаріуси та продавці окремих підакцизних товарів. Докладніше – у матеріалі від редакції 7eminar
02 вересня 2025 року Закон України від 16.07.2025 №4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» і вже 3 вересня Закон опубліковано в «Голос України», який передбачає низку важливих податкових змін для бізнесу та громадян, було підписано Президентом
Насамперед – нові правила для ФОП. Вони стосуються порядку подання Податкового розрахунку про суми доходів, виплачених на користь фізичним осіб.
Як відомо, сьогодні Податковий розрахунок подається податковими агентами та страхувальниками щомісячно, протягом 20 календарних днів після закінчення місяця. Але з 1 січня 2026 року для ФОПів запроваджуються нові строки подання такої звітності. Якщо приватний підприємець виплачуватиме заробітну плату чи інші види доходів своїм працівникам або іншим фізособам (наприклад, орендодавцю), то він буде зобов’язаний подавати до податкових органів податковий розрахунок не щомісячно, а щоквартально, але з розбивкою по місяцях звітного кварталу.
Тобто з наступного року для ФОП повертаються строки подання звітності, які діяли до 1 січня 2025 року, – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Податковий розрахунок ФОП буде подавати до податкового органу за основним місцем обліку, тобто так як і зараз. Також залишається умова подання податкового розрахунку – лише у разі нарахування приватним підприємцем доходів фізичній особі протягом звітного періоду. Якщо доходи не нараховувалися, то податковий розрахунок не подається.
Зрозуміло, що Мінфін ще має оновити діючу форму податкового розрахунку, і сподіваємося, що він це зробить завчасно, а не в останні дні грудня цього року.
Такі ж строки подання податкового розрахунку будуть визначені і для інших самозайнятих осіб, зокрема для нотаріусів.
Також приватні нотаріуси з 1 січня 2026 року будуть подавати щоквартальну, а не щомісячну, звітність у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу квартири, будинку, транспортного засобу чи інших об’єктів рухомого або нерухомого майна, які укладаються між фізичними особами. Така звітність подається за формою податкового розрахунку до податкових органів за місцем діяльності нотаріуса. У розрахунку як і зараз, слід буде вказувати дані про посвідчені договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, включаючи ціну договорів і суму сплаченого податку.
Також щоквартально (з помісячною деталізацією) буде подаватися приватними нотаріусами інформація про видані свідоцтва на право на спадщину та посвідчені договори дарування.
Для приватних підприємців, нотаріусів та інших самозайнятих осіб, які одночасно працюють як наймані особи, варто звернути увагу на зміни щодо сплати ЄСВ. Наразі такі особи користуються пільгою з ЄСВ, якщо мають основне місце роботи. Вони звільняються від сплати єдиного внеску за себе за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено ЄСВ у розмірі не менше від мінімального страхового внеску та таку особу, як за найманого працівника. У цьому році – не менше 1760 гривень на місяць.
Важливий акцент – наявність основного місця роботи. Тобто формально ФОП чи інша самозайнята особа не звільняються від сплати ЄСВ, якщо у неї немає основного місця роботи, а лише сумісництво. Однак з дати набрання чинності Законом України від 16.07.2025 №4536-ІХ «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» (а дата набрання чинності 1 жовтня 2025 року) умова щодо наявності саме основного місяця роботи скасовується.
Пільга діятиме, якщо будь-яким роботодавцем (за основним місцем роботи чи за сумісництвом) за таку особу буде сплачено ЄСВ у розмірі, не менше мінімального страхового внеску (тобто 1760 гривень). Якщо ж сума ЄСВ буде менша, то ФОП чи інша самозайнята особа має сплатити ЄСВ за себе самостійно. При цьому не доплачувати різницю до мінімального ЄСВ, а сплатити повну суму мінімального внеску 1760 грн.
Таку позицію висловили і податківці у листі на запит від 7eminar, а потім і в ЗІР.
А тепер про зміни, які стосуються суб’єктів господарювання, які отримують ліцензії на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами – пальним, алкогольними напоями, сидром та перрі (без додавання спирту), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах. Для таких продавців запроваджується нова вимога – вони зобов’язані забезпечити середню щомісячну заробітну плату на рівні не менше двох мінімальних зарплат, встановлених законом на 1 січня звітного (податкового) року. Тобто у цьому році щомісячна середня зарплата їхніх найманих працівників має бути не менше 16 тисяч гривень. Така вимога стосується як юридичних осіб, так і приватних підприємців. Вона вже має виконуватися з 1 жовтня цього року, оскільки Закон №4536 опубліковано у вересні.
Якщо всі місця роздрібної торгівлі або всі торгівельні точки ФОПа – це торгівельні зали площею до 500 кв. м, розташованих поза межами адміністративних центрів областей чи Києва, та не ближче ніж за 50 км від них, середня щомісячна зарплата працівників має становити не менше 1,5 мінімальної зарплати. Тобто не менше 12 тисяч гривень.
При розрахунку середньої щомісячної зарплати враховуються показники податкового розрахунку і зараховуються такі виплати найманим працівникам – нараховану зарплату, оплату перших 5 днів лікарняних (за рахунок роботодавця), допомогу по тимчасовій непрацездатності (за рахунок ПФУ). Загальну суму таких виплат ділять на кількість працівників, яким у звітному періоді нараховано зарплату.
Про нові ліцензійні умови детальніше розповідаємо у матеріалі Ліцензія під загрозою: мінімальні вимоги по доходах і зарплаті
Якщо у ФОП немає найманих працівників, то його розмір загального місячного оподатковуваного доходу суб'єкта господарювання, який здійснює роздрібну торгівлю алкогольними чи тютюновими виробами, пальним чи іншими товарами, на які отримано ліцензію, має становити не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто 16 тисяч гривень. А якщо всі його місця роздрібної торгівлі мають торгівельні зали площею до 500 метрів квадратних і розташовані за межами Києва чи адміністративних центрів областей на відстані від 50 кілометрів, то розмір його загального місячного оподатковуваного доходу має становити не менше 1,5 мінімальної зарплати. Тобто не менше 12 тисяч гривень.
Якщо такі вимоги не виконуються протягом трьох повних календарних місяців поспіль у період дії ліцензії, то це є підставою для припинення дії відповідної ліцензії.
Ці зміни набирають чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем опублікування Закону №4536. Тобто з 1 жовтня 2025 року.
Довідник на тему:
Зміни за Законом №4536 для бізнесу та самозайнятих
Читайте більше:
Мінімальний ЄСВ: ТОП-10 випадків донарахування
ЄСВ-2025: доплата до мінімального та розміри штрафів
Оновлена Декларація з акцизного податку: подаємо вже за липень
Квартальна/піврічна/за 9 місяців фінзвітність: хто складає і на що звернути увагу
Місячний Податковий розрахунок з ПДФО, ЄСВ та військового збору: як заповнити
Верховний Суд пояснив, як розраховувати штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних з урахуванням карантинного мораторію та перехідного періоду воєнного стану. Для накладних, складених до 31 січня 2022 року, прострочення для цілей штрафу потрібно рахувати з 16 липня 2022 року. У розглянутій справі це дозволило зменшити штраф за трьома податковими накладними на 2,8 млн грн. Розповідаємо, які правила застосував суд і на що звернути увагу платникам ПДВ

Товар, придбаний із ПДВ для оподатковуваних операцій, знищено внаслідок бойових дій, а покупець ще не встиг за нього розрахуватися. Чи потрібно нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання з ПДВ? Якщо товар втрачено через форс-мажор під час воєнного або надзвичайного стану, за умови належного документального підтвердження діє спеціальне правило ПКУ. Пояснюємо, чи впливає на звільнення від ПДВ факт оплати товару та які документи підтверджують форс-мажор

Сільгоспвиробники – платники єдиного податку 4-ї групи можуть не сплачувати податок за земельні ділянки, розташовані на територіях активних бойових дій або тимчасової окупації, за визначені законодавством періоди. Річну суму податку розраховують пропорційно кількості місяців, протягом яких земля підлягала оподаткуванню. Також підприємства можуть уточнити раніше задекларовані зобов’язання за минулі періоди та скоригувати нарахування

Бізнес, який втратив або пошкодив майно через російські обстріли, може повідомити про це ДПС. Для цього податкова розробила спеціальну форму Повідомлення – перший практичний крок до створення Реєстру пошкодженого бізнесу. Подання добровільне, але ці дані допоможуть податківцям враховувати наслідки війни під час адміністрування податків. Розповідаємо, які відомості потрібно зазначити та як подати Повідомлення

Працівник подав заяву на щорічну відпустку за 2–3 дні до її початку й просить виплатити відпускні пізніше? Це можливо, але лише за певних умов. Якщо відпустка надається за графіком, зарплату за цей період виплачують до її початку або в строки, передбачені трудовим чи колективним договором. Якщо ж відпустку погодили поза графіком у стислі строки, працівник і роботодавець можуть узгодити іншу дату виплати. Пояснюємо, як оформити таку домовленість і чи потрібно зазначати її в наказі

З 1 січня 2026 року в Україні діють нові правила підтримки працевлаштування осіб з інвалідністю. Для роботодавців із середньообліковою кількістю працівників від 8 осіб запроваджено внесок, який сплачується у разі невиконання встановленого нормативу робочих місць. Водночас роботодавці, які виконали норматив, а також суб’єкти з меншою кількістю працівників від сплати внеску звільняються. Закон також передбачає спеціальні правила на період воєнного стану – внесок становить 50% від базового розміру. Розглянемо, хто має сплачувати внесок, як визначається норматив та за яких умов виникає обов’язок зі сплати

30 жовтня 2026 року є граничним строком сплати низки податкових зобов’язань за вересень 2026 року для платників податків та зборів. Зокрема, цього дня завершується строк сплати ПДВ, ПДФО та військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу, а також земельного податку, орендної плати за землю, акцизного податку та рентної плати для окремих категорій платників. Для зручності платників кожен податок супроводжується окремою статтею-інструкцією із роз’ясненнями щодо бази оподаткування, ставок, строків сплати та відповідальності за порушення

Військовий збір потрібно сплачувати за основним місцем податкового обліку платника, навіть якщо він працює в кількох регіонах або має об’єкти за межами регіону реєстрації. Водночас із 1 липня 2026 року ДПС змінила реквізити рахунків для сплати збору. Розповідаємо, куди перераховувати кошти та чому перед платежем важливо перевірити актуальні реквізити

13 жовтня Уряд схвалив із доопрацюванням постанову про нові правила бронювання військовозобов’язаних. У фінальній редакції прибрали норму, яка передбачала виключення працівників із відстрочкою з бази для розрахунку 50% бронювання. Водночас ідею створення Координаційного центру при Кабміні, який впливатиме на надання та скасування статусу критично важливого підприємства, залишили. Повний текст постанови з доопрацюваннями очікується 18 жовтня

Державна податкова служба України надала роз’яснення щодо порядку оподаткування, документального оформлення та звітування у разі надання юридичною особою грошової благодійної допомоги військовослужбовцю ЗСУ, який не перебуває з підприємством у трудових відносинах

Наближаються граничні строки звітної кампанії за 9 місяців 2026 року. Таким чином, фінансову звітність подаємо до Держстату до 30 жовтня 2026 року, а до ДПС до 9 листопада. А щоб не загубитися в рядках та формах, ми зібрали все в одному місці

Чи доведеться ФОП сплачувати ЄСВ за себе у 2027 році та якою буде сума внеску? Законопроєкт про Державний бюджет України на 2027 рік №16000 передбачає продовження призупинення пільги, яка дозволяла підприємцям не сплачувати ЄСВ за себе під час воєнного стану. Якщо цю норму ухвалять без змін, мінімальний щомісячний внесок із 1 січня 2027 року становитиме 2 100,12 грн

Як правильно вести списки персонального військового обліку на підприємстві та що робити, якщо працівника мобілізували, звільнили або виключили з військового обліку? Розбираємо правила заповнення списків за додатком 5 до Порядку №1487: як відображати жінок, заброньованих працівників, осіб із відстрочкою, призупиненими трудовими договорами та статусом «у розшуку». Пояснюємо, які відомості вносити, у які строки оновлювати дані та коли записи можна вилучати

Нараховано зарплата інваліду за вересень 2026 року 8643,70 грн за 16 роб. днів. Решта 3603,15 грн – лікарняні. Підприємство має право зарахувати такого працівника з інвалідністю до нормативу?

ФОП у Харкові, який належить до території можливих бойових дій, може мати право не сплачувати єдиний податок і військовий збір. Однак звільнення залежить від групи платника та дати реєстрації бізнесу. А от із 1 січня 2025 року ФОП має сплачувати ЄСВ на загальних підставах. Пояснюємо, які правила діють для підприємців у Харківській міській територіальній громаді

Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування мають право здійснювати бартерні (товарообмінні) операції без обмежень. Оподатковуваним доходом у такому разі вважається виручка, отримана як у грошовій, так і в негрошовій формі, з вирахуванням документально підтверджених витрат
