Проміжна фінзвітність (квартальна/піврічна/за 9 місяців): хто складає і на що звернути увагу

1. Кому подається проміжна фінзвітність
2. Коли подається проміжна фінзвітність
3. Хто подає проміжну фінзвітність
4. Форми квартальної фінансової звітності
5. На що звернути увагу під час складання проміжної (квартальної / піврічної / за 9 місяців) звітності
6. Чи буде штраф за неподання проміжної фінзвітності під час воєнного стану
7. Висновки

Кому подається проміжна фінзвітність

Проміжну фінансову звітність, зрештою як і річну, треба подавати тим адресатам, яких перелічено в ч. 1 ст. 14 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон про бухоблік) та п. 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабміну від 28.02.2000 №419 (далі – Порядок №419). Там згадано про:

1. органи, до сфери управління яких належать підприємство;
2. трудові колективи (це роблять на їхню вимогу);
3. власників (засновників) відповідно до установчих документів.

Додатково є ще один важливий «споживач» фінзвітності в особі держорганів. Так, переважна більшість компаній мають подавати проміжну (квартальну/піврічну/за 9 місяців) фінансову звітність до органів державної статистики, а платники податку на прибуток ще й до податкової служби (п. 2 Порядку №419, абз. 3 п. 46.2 Податкового кодексу України, далі – ПКУ).

Звертаємо увагу на те, що платники єдиного податку фінансову звітність в податкову взагалі не подають

Також відмітимо, що МСФЗ-зобов’язані підприємства свої фінзвіти, які складено на основі таксономії фінансової звітності за МСФЗ, мають направляти до центру збору фінансової звітності, операційне управління яким здійснюється НКЦПФР (п. 2 та п. 5 Порядку №419).

Коли подається проміжна фінзвітність

Першій категорії адресатів (а саме власникам, трудовому колективу) проміжна фінзвітність подається у ті терміни, які обумовлені такими «споживачами». А от держорганам проміжну фінзвітність необхідно доправляти у чітко регламентовані строки.

Так, до органів статистики проміжна фінзвітність надається не пізніше 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом (п. 5 Порядку №419).

В податкову фінзвітність подають лише платники податку на прибуток. І робити це вони повинні у терміни, встановлені для подання декларації з податку на прибуток. Тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (з урахуванням перенесення граничного терміну подання звітності, якщо він припадає на вихідний або святковий день) – абз. 3 п. 46.2, п. 137.4, пп. 49.18.2, п. 49.20 ПКУ.

Зверніть увагу, що в ЗІР, категорія 102.202.02 вказано:

при формуванні фінзвітності, яка подається одночасно і до податкової, і до статистики, слід використовувати формати з першою літерою «S». І тільки за результатами обробки такої звітності в органах Держстату платникові надсилається квитанція №2. Звітність, яка подається тільки до податкової, створюється за форматами з першою літерою «J».

І нарешті МСФЗшники свою проміжну фінзвітність до центру збору фінансової звітності, зважаючи на п. 5 Порядку №419, мають подати теж не пізніше 30.10.2026.

Не попустіть більше жодної важливої дати із зручним помічником для кожного бухгалтера «Календар бухгалтера». Всі важливі дати завжди під рукою!

Хто подає проміжну фінзвітність

Вододілом того, хто може не подавати проміжну (квартальну/піврічну/за 9 місяців) фінансову звітність виступає «розмір» підприємства. Так, відповідно до п. 2 Порядку №419 взагалі не складають проміжну фінзвітність, а подають виключно річну:

1. підприємства, які відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік належать до мікропідприємств;
2. непідприємницькі товариства (окрім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).

Всі решта суб’єктів господарювання (тобто ті, які належить до малих, середніх та великих підприємств) мають обов’язково оформляти проміжну фінзвітність та подавати її відповідним адресатам (зокрема, в статистику)

Окремо варто виділити такий важливий нюанс. Припустимо, підприємство за підсумками 2025 року перетнуло 40 млн грн з податку на прибуток, через що йому в 2026 році необхідно звітувати щоквартально (п. 137.4 та пп. «в» п. 137.5 ПКУ). Разом з тим, за критеріями ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік воно належить до категорії «мікро» (так-так це цілком можливо). Але попри це разом з деклараціями з податку на прибуток за внутрішньорічні звітні періоди (I, півріччя та три квартали 2026 року) йому, незважаючи на свій «мікро» розмір, доведеться все ж оформляти й проміжні фінзвіти і подавати їх в податкову. Адже фінансова звітність є додатком до декларації з податку на прибуток, тобто її невід’ємною частиною (абз. 3 п. 46.2 ПКУ). Тому без неї щоквартальну деку з прибутку податкова просто не прийме (п. 49.11 ПКУ).

Форми квартальної фінансової звітності

Форми проміжної фінзвітності та її склад залежить від розміру підприємства та того, за якими стандартами ведеться бухоблік :

1. національними

чи

1. міжнародними.

Так, підприємства, які ведуть бухоблік за нацстандартами, складають проміжну фінансову звітність, яка охоплює відповідний період (І квартал, півріччя, дев’ять місяців), наростаючим підсумком з початку звітного року у складі лише двох форм:

1. балансу

та

1. звіту про фінансові результати – абз. 3 п. 1 р. II НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».

У компаній, які звітують за міжнародними стандартами, проміжна фінзвітність загалом має складатися або з повного комплекту фінансової звітності, визначеного в МСБО 1 «Подання фінансової звітності», або з комплекту стислої фінансової звітності, передбаченої МСБО 34 «Проміжна фінансова звітність» за проміжний період

Проте за, якими формами має подаватися проміжна фінзвітність за 2026 року, покажемо в таблиці.

Наближаються граничні строки звітної кампанії за 9 місяців 2026 року. Таким чином, фінансову звітність подаємо до Держстату до 30 жовтня 2026 року. А щоб не загубитися в рядках та формах, ми зібрали все в одному місці

На що звернути увагу під час складання проміжної (квартальної / піврічної / за 9 місяців) звітності

1. Резерв сумнівних боргів. Перед складанням проміжної фінзвітності доцільно оцінити поточну дебіторську заборгованість на предмет її сумнівності. Згідно з п. 4 НП(С)БО 10 сумнівним боргом називають поточну дебіторську заборгованість, щодо якої існує невпевненість у її погашенні боржником. Законодавчих критеріїв сумнівності не встановлено.

Тому кожне підприємство може розробити і передбачити в обліковій політиці свої орієнтири сумнівності. Відповідно, якщо компанія, зважаючи на свої мірила сумнівності, вважає, що та чи інша заборгованість є сумнівною, то під неї треба створити резерв сумнівних боргів. У бухзаписах це показують так:

1. Дт 944 Кт 38.

2. Заповнення рядка 2300 форми №2. Відповідно до п. 15 НП(С)БО 17 у проміжній фінансовій звітності відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов'язання можуть наводитися в сумі зазначених активів і зобов'язань, що визначені на 31 грудня попереднього року без їх обчислення на дату проміжної фінансової звітності.

У таких випадках у статті «Витрати (дохід) з податку на прибуток» проміжного звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) наводять лише суму поточного податку на прибуток, а на дату річного балансу в бухобліку і фінансовій звітності здійснюється відповідне коригування (збільшення, зменшення) суми витрат з податку на прибуток з урахуванням змін відстрочених податкових активів і відстрочених податкових зобов'язань за звітний рік.

Разом з тим, згідно з п. 3 НП(С)БО 17 поточним податком на прибуток називають суму податку на прибуток, визначену у звітному періоді відповідно до податкового законодавства.

Отже, якщо підприємство згідно із податковим законодавством щокварталу визначає суму податку на прибуток до сплати, то відповідно і проводку:

1. Дт 981 Кт 641 (звичайно за наявності прибутку) йому слід робити щокварталу і відповідно фіксувати суму такого податку у рядку 2300 форми №2.

Якщо ж підприємство – річний платник податку на прибуток (тобто воно подає декларацію з податку на прибуток лише раз на рік), то в такому разі у проміжній фінзвітності рядок 2300 форми №2, на наш погляд, можна не заповнювати. Адже протягом року річні прибутківці згідно із податковим законодавством не визначають суму податку на прибуток до сплати. Відповідно запис:

1. Дт 981 Кт 641 в такому разі буде тільки за підсумками року.

І, до речі, платники єдиного податку взагалі не повинні заповнювати рядок 2300 форми №2, №2-м чи №2-мс. Адже вони загалом не сплачують податок на прибуток.

3. Списання об’єктів, які не відповідають критеріям визнання активів. Якщо в підприємства є об’єкти, які більше не приносять жодного зиску (наприклад, через те, що вони пошкоджені, знищені чи просто морально застаріли), то їх перед складанням проміжної фінзвітності треба списати. У бухзаписах це можна показати так:

1. Дт 977 Кт 10, 11,
2. Дт 13 Кт 10, 11

та / або

1. Дт 949 Кт 20, 28.

Чи буде штраф за неподання проміжної фінзвітності під час воєнного стану

Загалом за не подання фінзвітності потенційно може загрожувати адміністративна та фінансова відповідальність. Тому далі в розрізі цього й поговоримо.

Адмінвідповідальність

Статтею 164-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) передбачено, що за неподання фінзвітності може бути накладено адміністративний штраф у розмірі від 136 грн до 255 грн (від 8 до 15 НМДГ).

Щоправда, застосувати таку санкцію можуть лише органи державного фінансового контролю (ст. 234-1 КУпАП). Останні ж вправі перевіряти тільки ті підприємства, установи, організації, які мають відношення до бюджетних коштів (ст. 2, 10 Закону України від 26.01.1993 №2939-XIІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні»).

Через це під ковпаком адмінштрафу від органів державного фінансового контролю за неподання фінзвітності можуть опинитися виключно посадові особи згаданих суб’єктів господарювання. Інакше кажучи, звичайним підприємствам, які не мають відношення до бюджетних коштів, навряд чи ця санкція загрожуватиме взагалі.

Окрім цього не слід забувати, що згідно з пп. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України від 16.08.2022 №2524-IX «Про офіційну статистику» з метою виробництва офіційної державної статистичної інформації органи державної статистики та інші виробники офіційної статистики використовують, зокрема, дані фінансової звітності підприємств.

А за неподання органам Держстату даних для проведення державних статистичних спостережень (до яких, як ми тільки-но вказали, належить й фінзвітність) передбачено адмінштраф у розмірі від 170 до 255 грн (від 10 до 15 НМДГ) – зі ст. 186-3 КУпАП. Правом накладати такі санкції наділені органи державної статистики (ст. 244-3 КУпАП). Тобто тут вже під прицілом такого штрафу може опинитися будь-яке підприємство, яке зобов’язане подавати в статистику квартальну фінзвітність.

Фінансова відповідальність

Вона може загрожувати тільки платникам податку на прибуток, які разом із квартальною декларацією з податку на прибуток не направлять в податкову квартальну/проміжну фінансову звітність. Пояснення цьому просте.

Тобто її невід’ємна частина (п. 46.2 ПКУ). Тому без фінзвітності таку декларацію найочевидніше податківці не приймуть згідно з п. 49.11 ПКУ. А отже, така дека вважатиметься не поданою (п. 49.15 ПКУ). А це вже потенційна підстава для застосування штрафу із п. 120.1 ПКУ. Згідно з ним, нагадаємо, неподання або несвоєчасне подання платником податків податкових декларацій (розрахунків) тягне за собою накладення штрафу, як мінімум, в розмірі 340 грн.

Щоправда, якщо у платника податку на прибуток дійсно не було можливості виконати такий свій обов’язок (щодо подання прибуткової декларації разом з фінзвітністю) і він про це сповістив податкову за правилами Порядку №225, то санкцій із п. 120.1 ПКУ можна буде уникнути (звичайно, якщо такий обов’язок платник виконає протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні). Підстава – п. 69.1 підрозділу 10 р. ХХ ПКУ.

Висновки

1. Проміжна фінзвітність за нацстандартами формується лише з двох форм: балансу та звіту про фінансові результати.
2. В статистику фінзвітність за 9 місяців 2026 року треба подати не пізніше 30.10.2026.
3. В податкову фінзвітність за 9 місяців 2026 року подають лише платники податку на прибуток і роблять це у строк не пізніше 10.11.2026.

Читайте більше:

Баланс (Звіт про фінансовий стан) за формою №1 (S0100115)

Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за формою №2 (S0100215)

Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом) за формою №3 (S0100311)

Звіт про рух грошових коштів (за непрямим методом) за формою №3-н (S0103355)

Звіт про власний капітал за формою №4 (S0104010)

Примітки до фінансової звітності за формою №5 (S0105009)

Інформація за сегментами за формою №6 (S0106007)

Фінансовий звіт малого підприємства за формами №1-м, 2-м (S0110014)

Фінансова звітність мікропідприємства за формами №1-мс, 2-мс (S0111007)