Усі питання бухгалтерської суттєвості кожне конкретне підприємство повинне прописати у своїй обліковій політиці, абсолютно єдиних значень немає.

Особливості встановлення критеріїв суттєвості наведені у п. 2.20 Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства, затверджених наказом Мінфіну від 27.06.2013 №635 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0635201-13#n20 .

Водночас інших нормативних документів, які визначають процедуру визначення суттєвості, немає. Тож зазначені Методрекомендації – єдине офіційне джерело інформації, в якому зазначено, яким чином можуть встановлюватися критерії суттєвості.

Суттєвою є інформація, відсутність якої може вплинути на рішення користувачів фінансової звітності. Відповідно, не суттєва інформація – це та інформація, яка не має впливу на рішення користувачів фінансової звітності.

Встановлені кількісні критерії та якісні ознаки суттєвості інформації про господарські операції та статті фінансової звітності мають забезпечити надання користувачам всієї інформації з достатньою деталізацією про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі.

Тобто, це не означає, що можна не виправляти не суттєві помилки. Ні, але наприклад: якщо помилка у межах визначених як не суттєва, то підприємство може при виправленні помилки зробити виправлення витрат через рахунок 44, а далі уточнюючу звітність з податку на прибуток не подавати, а також не здійснювати повторне оприлюднення фінансової звітності.

Кожну суттєву статтю слід наводити у фінансовій звітності окремо, а несуттєві статті об'єднувати зі статтями, подібними за характером або функціями. Суттєвість статті визначається її величиною і характером, що розглядається разом. Окремі, однакові за характером об'єкти бухгалтерського обліку доцільно об'єднувати
в одну статтю, навіть якщо величина кожного виду об'єктів є суттєвою.

Статті, які мають суттєву величину і відрізняються за характером або функціями, слід подавати окремо. Зокрема, не можна об'єднувати такі статті фінансової звітності, як:

- монетарні та немонетарні;

- поточні та непоточні;

- операційні та неопераційні;

- відсоткові та невідсоткові.

Стаття, яка не є суттєвою для окремого подання її у фінансовому звіті, може бути достатньо суттєвою для окремого розкриття її в примітках до фінансової звітності.

Оскільки норми у вітчизняних стандартах прописано недостатньо чітко та зрозуміло, то можна звертатися за допомогою до міжнародних стандартів фінзвітності.

Зокрема, МСБО 1 «Подання фінансової звітності» містить досить багато інформації для розуміння принципу суттєвості https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/929_013#n11 . Так, термін «суттєвий» означає, що пропуск або перекручення будь-якої статті (або сукупності статей) може вплинути на економічні рішення користувачів фінзвітності (§ 7). При цьому суттєвість залежить від розміру (кількісний критерій) або характеру (якісний критерій) пропущеної або перекрученої статті (або їх сукупності), які можуть бути визначальними показниками.

Крім того, оцінка впливу пропуску або перекручення статті на економічні рішення користувачів (тобто суттєвість пропущеної або перекрученої інформації), повинна також ураховувати рівень користувачів. Передбачається, що користувачі мають відповідні знання бізнесу, економічної діяльності й бухобліку.

Підприємство у фінзвітності виділяє суттєві статті окремо (§ 29, 30). А якщо будь-яка облікова стаття (рядок) сама по собі не є суттєвою, то для відображення у фінзвітності вона приєднується до іншої, але вже суттєвої статті. При цьому такі приєднані статті можуть додатково розкриватися в примітках до фінзвітності.

Крім того, МСБО 1 (§ 31) дозволяє не розкривати інформацію, якщо для даного підприємства вона є несуттєвою. Навіть якщо відображення такої інформації вимагають окремі міжнародні стандарти.

У п. 2.20 Методрекомендацій № 635 сказано, що критерії суттєвості можуть бути кількісними та якісними.

Якісні критерії суттєвості кожне підприємство визначає самостійно виходячи зі специфіки своєї господарської діяльності.

Так, у деяких випадках підприємство може вказати у фінзвітності окремою статтею інформацію, яка важлива тільки для певної групи користувачів такої звітності. Наприклад, для користувачів була б цікава інформація про «Поточну кредиторську заборгованість за розрахунками з учасниками» (додатковий ряд. 1640 форми № 1), а користувачам фінзвітності підприємства, яке отримує цільове бюджетне фінансування, звільнене від податків, була б цікава стаття «Дохід від використання коштів, звільнених від оподаткування» (додатковий ряд. 2123 форми № 2).

Щодо кількісних критеріїв, то Мінфін поділяє кількісні критерії суттєвості інформації про господарські операції та події та кількісні критерії суттєвості статті фінансової звітності.

Наприклад, чим «дрібніше» у підприємства кожна операція з реалізації продукції, тим нижче повинен бути відсоток критерію суттєвості для доходів (щоб не пропустити великої кількості начебто б невеликих за вартістю відвантажень, які в сукупності можуть дати значну суму помилки). Або якщо в собівартості підприємства значну частку затрат займає амортизація, то критерій переоцінок ОЗ повинен бути нижче (наприклад, до 5 %), щоб не допустити структурних зсувів у виробничій собівартості продукції.

Критерії суттєвості для складання фінансової звітності. Наприклад, дебіторська заборгованість за реалізацією ОЗ не наводиться в балансі окремо (не вважається суттєвою), але вона входить до складу статті «Інша поточна дебіторська заборгованість». Однак інформація про це буде розкрита в примітках до фінзвітності разом з інформацією про доходи та витрати з реалізації ОЗ, оскільки ця інформація може бути суттєвою для користувачів (може свідчити про скорочення, дроблення виробництва).

Такий самий підхід слід застосовувати й до інформації про зобов’язання перед підзвітними особами, яка зазвичай є несуттєвою й наводиться в статті «Інші поточні зобов’я­зання».

Є фахівці, які вважають, що межа суттєвості, по - суті, дає право на помилку до встановленої межі. Та й помилкою вона називатися не буде. Бо Інформація є суттєвою, якщо її пропуск або перекручення впливає на прийняття економічного рішення користувачами фінансової звітності. А раз, сума - не суттєва, на рішення не впливає, отже помилкою не є.

Лист Мінфіну «У чому полягає суть поняття суттєвості в бухгалтерському обліку та звітності? Хто визначає суттєвість облікової інформації?» https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/p0134697-04#Text .

Більше інформації https://7eminar.ua/news/1212-oblikova-politika-pidprijemstva-7-porad-dlya-idealnosti?page=67 .

Раді допомогти, звертайтесь ще!