Чи потрібно підприємству виплачувати заробітну плату практиканту

Укладання трудового договору і виплата заробітної плати практиканту є обов’язковими лише тоді, коли він фактично виконує оплачувану роботу (трудові функції) на підприємстві за студентським або іншим трудовим договором; якщо ж він лише проходить практику з навчальною метою без виконання трудової функції, заробітна плата не нараховується і трудові відносини не оформлюються.

Обґрунтування

1. Практика може бути як безоплатною, так і оплачуваною. Практична підготовка здобувачів професійної освіти «може» передбачати виплату винагороди, тобто закон не встановлює безумовного обов’язку оплачувати практику всім практикантам; така виплата залежить від домовленостей і умов договору між закладом освіти та підприємством, а також від того, чи передбачене виконання трудових функцій (ч. 6 ст. 17 Закону № 4574-IX).

2. Оплатна практика = трудові відносини і студентський трудовий договір. Якщо в межах практичної підготовки здобувач фактично виконує трудові функції працівника (реальну роботу, результат якої використовує підприємство), з ним укладається студентський трудовий договір, на підставі якого винагороду перераховують на його рахунок; у такому разі роботодавець повинен оформити прийняття на роботу (наказ, повідомлення до ДПС) і оплачувати працю не нижче мінімальної за відпрацьований час, з утриманням ПДФО, військового збору та нарахуванням ЄСВ, як для звичайного працівника (ст. 21 КЗпП, ч. 6 ст. 17 Закону № 4574-IX).

3. Безоплатна практика без трудового договору не утворює трудових відносин. Коли практикант лише проходить практику відповідно до програми, навчається під керівництвом наставника й не виконує самостійної трудової функції (немає оплати праці за угодою, не передбачено студентський трудовий договір), підприємство обмежується наказом про проходження практики; у такій ситуації заробітна плата не нараховується, наказ про прийняття на роботу не видається й повідомлення до ДПС не подається, бо трудові відносини не виникають (ч. 6 ст. 17 Закону № 4574-IX).

4. Ключовий критерій — фактичне виконання трудової функції. Якщо у практиканта є робоче місце, графік, постійні виробничі завдання, результат його роботи використовується підприємством, фактично це працівник, а не просто практикант; у цій ситуації інспекція праці розцінюватиме відносини як трудові, отже підприємство повинно укласти трудовий (студентський) договір і оплачувати роботу за загальними правилами трудового законодавства.

Підприємству слід виходити з фактичного характеру діяльності практиканта і змісту договору з навчальним закладом, а не лише з позначки «практика» в документах.