Заряджайте знання – оформлюйте передплату і отримуйте павербанк🎁

Як при звільненні у 4ДФ показати повернення надміру виплаченого доходу: коментар до роз’яснення ДПС

Роз’яснення ДПС стосується ситуації, коли звільнений працівник повертає до каси підприємства частину або всю раніше отриману зарплату. Це може статися через переплату, помилку в розрахунку або інші причини. Але як правильно відобразити таке повернення у Податковому розрахунку, зокрема – в додатку 4ДФ?

1

1674

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


  1. Що каже ДПС
  2. Яка ж позиція бухгалтерів на практиці
  3. Чому не сторнуються податки (ПДФО, ВЗ)
  4. Чи допоможе уточнюючий розрахунок
  5. Як бути з поверненням надміру сплаченого ПДФО або ВЗ
  6. Висновки


Що каже ДПС


На думку податківців, якщо працівник повертає надміру отримані кошти, які були раніше відображені в додатку 4ДФ, то роботодавець має:


  1. у графі «3а» (нарахований дохід) – зазначити «0,00»;
  2. у графі «3» (виплачений дохід) – суму повернення зі знаком «–»;
  3. у графах «4», «4а» (ПДФО) та «5», «5а» (військовий збір) – нічого не заповнювати.


Тобто, у 4ДФ відображається лише фактичне повернення коштів працівником – «на руки», без коригування нарахованих або вже сплачених податків.



Розглянемо ситуацію на прикладі:


  1. Нарахована заробітна плата – 20 000 грн.
  2. ПДФО (18%) – 3 600 грн.
  3. Військовий збір (5%) – 1 000 грн.
  4. Виплачено працівнику «на руки» – 15 400 грн.


Якщо згодом працівник повертає цю суму (наприклад, через те, що не мав її отримати або договір був розірваний), то: у 4ДФ за місяць повернення:


  1. у графі «3а» – «0,00»;
  2. у графі «3» – «15 400»;
  3. у графах «4», «4а» (ПДФО) – не заповнюються;
  4. у графах «5», «5а» (військовий збір) – не заповнюються.


Таким чином, бухгалтер законно і коректно фіксує повернення «чистої» суми, без нарахування нових зобов’язань.


Яка ж позиція бухгалтерів на практиці


На практиці бухгалтери зазвичай дотримуються принципу: «якщо помилка або переплата виникла в попередньому періоді – то й виправляти її слід у тому ж періоді через уточнюючий розрахунок».


Такий підхід вважається логічним і бухгалтерськи обґрунтованим – адже саме тоді виникла помилка у звітності, і саме той період має бути виправлений, щоб не створювати спотворену картину у наступних періодах.


Однак, ДПС у роз’ясненні фактично не підтримує таку практику, а рекомендує відображати повернення доходу в періоді фактичного повернення, незалежно від того, коли була здійснена виплата.


Такий підхід, хоч і зручний технічно, але розходиться з бухобліковою логікою – бо по суті повернення зарплати впливає саме на період її нарахування. Водночас це дозволяє уникнути перехресних уточнень та штрафних санкцій.


Чому не сторнуються податки (ПДФО, ВЗ)


У цьому і полягає ключовий практичний конфлікт. Податкова вважає, що:


  1. форма 4ДФ не передбачає від’ємних значень у податкових графах («4», «4а», «5», «5а»);
  2. ПДФО і військовий збір вже були перераховані до бюджету, і їх не можна зменшити або «відмінити» через поточну звітність;
  3. відповідно, переплата залишається в системі, а сторнування технічно неможливе.


Чи допоможе уточнюючий розрахунок


На жаль, ні.


Уточнюючий розрахунок дозволяє змінити: суму доходу; ІПН працівника; технічні помилки. Але не дає можливості відкоригувати суми ПДФО або військового збору в мінус, оскільки форма 4ДФ взагалі не дозволяє вводити від’ємні значення у податкові графи.


Тобто навіть через уточнюючий розрахунок переплата не зникає – вона залишається на обліку в системі ДПС по ІПН працівника.


Як бути з поверненням надміру сплаченого ПДФО або ВЗ


Виникає логічне питання: чи можна повернути переплату, яка виникла через повернення зарплати? Так. І тут варто звернутися до ст. 43.3 Податкового кодексу України, яка говорить, що:

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви…(крім випадків, коли повернення ПДФО здійснюється на підставі декларації фізособи).

У нашому випадку:


  1. повернення здійснив працівник, але платником податку у звітності був роботодавець;
  2. декларацію працівник не подає, отже, виняток у дужках не застосовується;
  3. тому роботодавець має право подати заяву на повернення надміру сплаченого ПДФО або ВЗ у межах 1095 днів із дати платежу.


Висновки


  1. Позиція ДПС у цьому роз’ясненні відповідає поточній логіці заповнення 4ДФ, але створює системну проблему – зависання переплати податку.
  2. Коригувати помилки попередніх періодів шляхом уточнюючих 4ДФ – можна лише щодо доходу, а не податків (ПДФО і ВЗ – не сторнуються).
  3. Єдиний шлях повернення податків – подати письмову заяву до ДПС (в електронній або паперовій формі), посилаючись на ст. 43.3 ПКУ.
  4. Документи, що підтверджують повернення доходу працівником (заява, касовий ордер, наказ) – мають зберігатися разом зі звітністю як підстава для повернення.
  5. Для запобігання спотворенню даних в ІПН працівника та особовому рахунку підприємства – доцільно оперативно подавати 4ДФ із від’ємним значенням доходу, а не відкладати на кінець року.


Костянтин ЛИТВИНОВ, експерт-аналітик


Матеріали на тему:


Приклади заповнення 4ДФ щомісячного Податкового розрахунку

Помилки у Додатку 4ДФ: за виправлення яких граф не штрафують

Місячний Податковий розрахунок з ПДФО, ЄСВ та військового збору: як заповнити

Прихована пастка при звільненні: чому ПФУ вимагає ЄСВ з лікарняних після звільнення

Самостійне виправлення помилки в 4ДФ: чи правомірно ДПС нарахувала штрафні санкції

Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
1

1674

4

150

4

48

3

37

1

17

1

19

2

20

2

51

2

25

5

68

6

323

4

1176

2

25

3

29

3

32

3

25

3

87

1

52

3

83

4

96

4

108