Керівництвом компанії прийнято рішення підтримувати матеріально (виплачувати заробітну плату) мобілізованим працівникам.
Платник податків запитав:
- Як класифікувати щомісячну виплату мобілізованим працівникам для цілей оподаткування (заробітна плата чи інша виплата, що не входить до фонду оплати праці)?
- Як бачить ДПС оподаткування сум щомісячних добровільних виплат мобілізованим працівникам, що проводяться роботодавцями?
- Чи повинен нараховуватись єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на виплати у формі додаткової заробітної плати (регулярних компенсаційних виплат) мобілізованим та увільненим від виконання трудових обов’язків працівників?
Податківці проаналізували п. 5.3, пп. 14.1.48 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), пп. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5 (далі – Інструкція №5), ст. 119 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) та вказали на таке.
Враховуючи, що дохід у вигляді заробітної плати, до складу якої входить фонд додаткової заробітної плати, виплачується юридичною особою (роботодавцем) на користь фізичної особи (працівника) на підставі укладеного трудового договору (контракту) і не носить «добровільного характеру», то оплата праці працівника є обов’язковою виплатою роботодавця.
Відповідно до КЗпП за виконання державних або громадських обов’язків, якщо вони виконуються в робочий час, виплачується середній заробіток, який входить до складу додаткової заробітної плати.
Разом з тим мобілізованим працівникам виплачується виключно грошове забезпечення, тобто положеннями КЗпП не передбачено виплати середнього заробітку.
Таким чином, дохід, який виплачується юридичною особою як добровільні виплати, у розумінні КЗпП, Інструкції №5 та Кодексу не є заробітною платою.
Далі податківці проаналізували пп. 14.1.180, пп. 163.1.1, п 164.2, ст. 165, ст. 167, ст. 168, пп. 1.1 – пп.1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу та дійшли висновку:
Таким чином, дохід, що виплачується юридичною особою – роботодавцем на користь фізичних осіб (мобілізованих працівників) у вигляді окремих виплат (підтримка матеріально), включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу таких працівників як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовим збором за ставкою 5 відсотків.
Щодо ЄСВ, податківці проаналізували п. 1 ч. 1 ст. 4, п. 1 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) та вказали, що перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та/або введення воєнного стану (частина сьома ст. 7 Закону №2464).
Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону №2464 єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону №2464, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону №2464 бази нарахування єдиного внеску.
Таким чином, оскільки дохід у вигляді добровільної виплати, який виплачується юридичною особою – роботодавцем на користь мобілізованого працівника не включається до фонду заробітної плати, то такий дохід не є базою нарахування єдиного внеску.